Тема 11 плата за ресурси та послуги

11.1 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

11.2 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та ко­ристування земельними ділянками лісового фонду.

11.3 Збір за користування надрами для видобутку корисних копалин.

11.4 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: спеціальне використання водних ресурсів, водокористувач, понадлімітне вико­ристання водних ресурсів, поверхневі води, підземні води, лісовий квиток, лісорубний квиток, лісовий фонд, лісова порода, фактично погашені балансові і позабалансові запаси корисних копалин, мінеральна сирови­на, геолого-маркшейдерська документація.

11.1 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту

Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водно­го транспорту е загальнодержавним платежем і стягується, зокрема, відповідно до Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ре­сурсів та збору за користування водами для потреб гідроенерге­тики і водного транспорту від 01.10.1999 р. №231/539/118/219 із змінами і доповненнями та з урахуванням норм Водного кодексу України від б червня 1995 року №213/95-ВР із змінами і доповненнями.

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідрое­нергетики і водного транспорту є:

• підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи;

• громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (да­лі — водокористувачі).

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використову­ють водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:

• обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектрос­танцій;

• тоннаж (місце) — доба експлуатації вантажних самохід­них і несамохідних та пасажирських суден.

Водокористувачі, які здійснюють забір води з водного об'єкта або використовують в установленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, мають відповідно дозволи на спеціальне водокористування або дого­вори на поставку води. Водокористувачам у встановленому по­рядку затверджуються ліміти використання водних ресурсів.

Ліміти затверджуються на річний обсяг використання вод­них ресурсів на виробничі та інші потреби до 10 січня, а для зрошувального землеробства — до 10 березня поточного року.

Обсяг використаної води визначається водокористувача­ми самостійно на підставі даних первинного обліку за показ­никами вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірю­вальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, ви­трати електроенергії, пропускна спроможність водопровід­них труб за одиницю часу тощо).

Нормативи встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. №836 «Про затвердження нор­мативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту».

За використання вод на всіх поверхневих водних об'єктах для виробництва напоїв норматив збору становить 4 гривні за 1 куб. м. води. За використання підземних вод для виробництва напоїв норматив збору становить 40 гривень за 1 куб. м. води.

Якщо водокористувачі отримують воду із змішаного дже­рела, то вважається, що такі водокористувачі використову­ють обсяги поверхневих водних об'єктів і підземних вод у то­му співвідношенні, у якому формується (наповнюється) таке змішане джерело. Це співвідношення вказується в договорах поставки води і використовується при розрахунку суми збо­ру за спеціальне використання водних ресурсів.

Збір за використання водних ресурсів не справляється:

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;

- за воду, що використовується для протипожежних по­треб;

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

- за воду, що використовується у шахтах для пилозаглушення;

- за морську воду, крім води з лиманів;

- за воду, що забирається науково-дослідними установа­ми для наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

- за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарсь­ких каналах зрошувальних систем;

- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, підтоплення, засолен­ня, заболочення, зсув тощо);

- за воду, що забирається підприємствами і організація­ми для забезпечення випуску молоді цінних промисло­вих видів риб та інших водних живих ресурсів у при­родні водойми і водосховища.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціаль­не використання водних ресурсів та збір за користування во­дами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаю­чим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту, починаючи з І півріччя.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчис­люється, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води, в установленому за­конодавством порядку, від інших водокористувачів) з ураху­ванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, ус­тановлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання водних ресурсів збір за спеціа­льне використання водних ресурсів обчислюється і спла­чується у п'ятикратному розмірі, виходячи з обсягів викори­станої води понад ліміт, нормативів збору та коефіцієнтів.

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об'єктів

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків	Нормативи збору, коп./куб. метр
Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ	10,08
Дніпра на південь від м. Києва (за винятком Інгульця)	9,58
Інгульця	14,62
Сіверського Дінця	19,66
Південного Бугу (без Інгульця)	11.08
Інгулу	13,6
Дністра	6,04
Вісли та Західного Бугу	6,04
Пруту та Сірету	4,54
Тиси	4,54
Дунаю	4,04
Річок Криму	20,16
Річок Приазов'я	24,5
Інших річок	11,08

Підприємства гідроенергетики збір за користування вода­ми для потреб гідроенергетики обчислюють, виходячи з об­сягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та нормативів збору. Підприємства водного транспорту при експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, не­самохідними суднами збір за користування водами для потреб водного транспорту обчислюють, виходячи з фактичних да­них обліку тоннаж-доби та нормативів збору, а пасажирсь­ким судном — з місця-доби та нормативів збору.

Базовий податковий (звітний) період для збору за спе­ціальне використання водних ресурсів та збору за користу­вання водами для потреб гідроенергетики і водного транспор­ту дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки збору за спеціальне використання водних ре­сурсів та збору за користування водами для потреб гідроенер­гетики і водного транспорту подаються платниками органам Державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (по­даткового) кварталу, за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах дер­жавної податкової служби).

Розрахунок збору за користування водами для потреб вод­ного транспорту за І квартал не подається.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчас­ність подання розрахунків і повноту та своєчасність сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту несуть платники відповідно до чинного законо­давства України.