11.2 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та ко­ристування земельними ділянками лісового фонду

Порядок стягування збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лі­сового фонду регламентується, зокрема, Лісовим кодексом України від 21 січня 1994 року №3852-ХП, Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальне використання лісо­вих ресурсів та користування земельними ділянками лісово­го фонду від 15 жовтня 1999 р. №91/241/129/236/565 та По­становою КМУ «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та корис­тування земельними ділянками лісового фонду» від 6 липня 1998р. №1012.

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (далі — лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.

У постійне користування земельні ділянки лісового фон­ду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприєм­ствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового гос­подарства для спеціального використання лісових ресурсів, для потреб мисливського господарства, для культурно оздо­ровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт. До них належать: державні органи лісового -господарства, лісогосподарські підприємства, військові лісові господарства, сільськогоспо­дарські підприємства та інші. Постійними лісокористувачами можуть бути громадяни (фермери) із спеціальною підго­товкою, яким надано в постійне користування земельну ділянку лісового фонду (далі — постійні лісокористувачі).

Тимчасовими користувачами земельних ділянок лісово­го фонду є підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, релігійні організації, іноземні юридичні особи та громадяни, яким за погодженням з постійними лісокористувачами надані земельні ділянки лісового фонду для спеціаль­ного використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт у порядку, визначеному лісовим законодавством, без їх вилучення у постійних лісокористувачів.

Тимчасове користування лісовими ресурсами може здійс­нюватися на умовах оренди в порядку, визначеному законо­давством.

Спеціальне використання лісових ресурсів та користу­вання земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту госпо­дарювання за спеціальним дозволом — лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі — дозвіл).

Лісорубний квиток видається на рубки головного користу­вання, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксо­ва вартість, строки заготівлі та вивезення. Ордери видаються на дрібний (до 10 куб. метрів) відпуск деревини. Право їх випису­вати надається лісництвам у межах обсягів, зазначених у лісо­рубному квитку, яке надане на здійснення відповідних користу­вань. Лісовий квиток видається на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоров­чих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користу­вання та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного ко­ристування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо) і на за­готівлю живиці.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами, а саме:

а) розподіл лісів за лісотаксовими поясами:

- до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та лісів гірської зони Львівської області;

- до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та ліси гірської зони Львівської області;

б) розподіл лісів за лісотаксовими розрядами.

Лісотаксові розряди встановлюються для кожного квар­талу (урочища), виходячи з наведеної нижче відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісоза­готівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки або пунктом відвантаження деревини залізницею.

Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду об­числюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.

Сума збору, що проставлена в лісорубному квитку на за­готівлю деревини підлягає перерахунку: якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку (ордері) кількість більше ніж на 10%, то лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену (для даної лісосіки) таксову вартість додатково заготовленої деревини. Підста­вою для перерахунку є лісорубні квитки (ордери) та акти ог­ляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та вико­ристання корисних властивостей лісів, які складаються лісогосподарськими підприємствами.

Лісокористувач, який забезпечив вихід ділової деревини більший за кількість, указану в лісорубному квитку (якщо за загальною кількістю відхилення не перевищує 10%), збір за додатковий вихід ділової деревини не нараховує.

Перерахунок збору за заготівлю деревини та другорядні лісові матеріали може здійснюватися також у разі:

- виправлення технічних помилок, які можуть бути допу­щені підприємством лісового господарства при здійсненні матеріальної і грошової оцінки деревини на пні та друго­рядних лісових матеріалів, що відпущені за лісорубними квитками (ордерами) та лісовими квитками, неправиль­ного застосування сортиментних таблиць, лісотаксових поясів, розрядів та такс на деревину, що відпускається на пеньки, і на живицю, а також виправлення арифметич­них помилок, які допущені при підрахунках; - анулювання лісорубного квитка в зв'язку з вилученням земель для інших потреб, надмірно виписаного лісосіч­ного фонду, заміни лісосік або площ лісових користу­вань, виписки лісорубного квитка з порушенням Пра­вил відпуску деревини на пеньки.

Базовий податковий (звітний) період для збору за спеціаль­не використання лісових ресурсів та користування земельни­ми ділянками лісового фонду дорівнює календарному кварталу. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збо­ру за спеціальне використання лісових ресурсів та користу­вання земельними ділянками лісового фонду накопичуваль­ним підсумком з початку року за встановленою формою, що є підставою для взяття їх на облік в органах державної подат­кової служби та нарахування суми збору в особовому рахун­ку платника.

Розрахунок лісокористувачами подається органам дер­жавної податкової служби за місцем адміністративного роз­ташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (по­даткового) кварталу, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релі­гійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не пере­вищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та ко­ристування земельними ділянками лісового фонду спла­чується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, на­ступних за останнім календарним днем звітного (податково­го) кварталу), за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних ор­ганізацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористу­вачів з іншої області.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів дер­жавного значення перераховуються платниками в розмірі 100% до державного бюджету за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

Лісокористувачі несуть відповідальність за порушення механізму справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду згідно з чинним законодавством України.