Тема 14 Неподаткові платежі

14.1. Структура неподаткових платежів

14.2. Збір обов'язкове державне пенсійне страхування

14.3. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

14.4. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

14.5. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Ключові терміни: неподаткові платежі, збір обов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

14.1. Структура неподаткових платежів

Склад неподаткових доходів бюджету є досить різноманітним. Умовно неподаткові надходження можна поділити на кілька груп:

- доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження від грошово-речових лотерей, надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження дивідендів від суб’єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств і організацій, надходження від приватизації майна тощо);

- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей у школах-інтернатах; плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна; плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ тощо);

- надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо);

- інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації конфіскованого майна; надходження коштів від реалізації майна, що перейшло у власність держави; надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, установ та організацій, щодо яких минув строк позовної давності, власні надходження бюджетних установ тощо).

Слід зазначити наступні нормативно-правові акти, що регулюють порядо нарахування і сплати неподаткових платежів до Державного бюджету:

• Закон № 400/97-ВР – Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

• Закон № 2213-III – Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.

• Закон № 2272-III – Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-III.

З року в рік склад і структура неподаткових доходів значно змінюється. Досить велику питому вагу в деякі роки займали надходження від повернення бюджетних позичок (до 46%). Надання позичок суб’єктам підприємницької діяльності за рахунок бюджету є свідченням нерозвинутості фінансово-кредитної системи України, оскільки надання кредитів не є функцією бюджету.

Значні надходження поступали також від Державного комітету по матеріальних резервах. Ці кошти надходили за матеріальні цінності, які до того були закладені до державного і мобілізаційного резервів України і відпускаються за рішенням Уряду для освіження, запозичення і надання допомоги.

До створення Державного казначейства досить значні кошти надходили від комерційних банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами.

За останні роки склад неподаткових надходжень бюджету змінився як за складом надходжень, так і за їх структурою. Найбільш значну питому вагу серед неподаткових надходжень займають власні надходження бюджетних установ (більше третини неподаткових надходжень), надходження від приватизації майна (більше 17%) та надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України (більше 3%). Надходження від інших неподаткових доходів є досить незначними, кожне з них становить не більше як 2 % в загальній сумі неподаткових доходів.

Доходи від реалізації конфіскованого майна є різновидом доходів від реалізації майна, що перейшло у власність держави. Крім цього, в перелік останніх входять: майно, визнане в установленому порядку безхазяйним; майно, що перейшло у власність держави за правом спадкоємства; скарби, передані державним податковим адміністраціям; незатребуване від органів зв’язку майно, відправлене посилками, бандеролями, листами й грошовими переказами; бездокументні, незатребувані, реалізовані в дорозі вантажі та незатребуваний багаж на залізничному, водному, повітряному та автомобільному транспорті; інше майно.

Роботу з обліку, оцінки й реалізації майна, що перейшло у власність держави ведуть податкові органи. Оцінка конфіскованого, безхазяйного або спадкового майна проводиться комісією у складі представників державної податкової інспекції й організації, якій передається це майно для реалізації або використання, у 5-денний термін від дня прийняття його на облік державною податковою інспекцією.

Розрахунки з державними податковими адміністраціями за майно, прийняте для реалізації, торговельні організації проводять протягом обумовленого договором строку, але не пізніше як протягом 10 днів від дня реалізації, шляхом перерахування належних сум у доход бюджету. Одночасно перераховуються до бюджету акцизний збір і податок на додану вартість.

Згідно чинного законодавства до бюджету перераховується кредиторська заборгованість з простроченим строком позовної діяльності, яка виникла у підприємств усіх форм власності на користь державних підприємств і бюджетних організацій. Депонентська заборгованість з простроченим строком позовної давності також перераховується до бюджету, але на відміну від кредиторської заборгованості не має значення форма власності підприємства, де вона виникла.

Цілий ряд державних органів та їх посадових осіб мають право накладати адміністративні штрафи на фізичних осіб. Так, органи міліції вправі накладати адміністративні штрафи на осіб, які порушують правила громадського порядку, правила прикордонного порядку, паспортної системи, тощо. Митні органи накладають штрафи за порушення митних правил та контрабанду, органи державного пожежного нагляду - за порушення правил пожежної безпеки тощо.