Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ministerstvo_osviti_i_nauki_Ukrayini.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
131.9 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра економіки підприємства

Курсова робота

З ДИСЦИПЛІНИ:

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

на тему:

«Прибуток –головний важіль економічного керування підприємством і його оптимізація»

Виконав: ст. 2 курсу дфн

ІЕУ гр. МЕ-10 а

Керівник: к.е.н., доцент

Кравченко О.С.

Донецьк-2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Сутність прибутку, як основного важеля економічного керування підприємством……………………………………………………………………5

2. Економіко-організаційна характеристика підприємства…………………..14

3. Оцінка прибутку і рентабельності підприємства…………………………...25

4.Обґрунтування прибутку підприємства і шляхів його підвищення……….36

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….….45

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….47

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...………………52

ВСТУП

Прибуток як основний фінансовий результат діяльності підприємства це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробничою і комерційною діяльністю підприємства. Він є джерелом росту виробництва, його оновлення і виступає основним фактором економічного зростання, матеріального стимулювання і соціального забезпечення працівників підприємства. Прибуток є доходом від підприємницької діяльності. Це – підприємницький дохід.

Актуальність теми. Прибуток – це певний гарант прогресу економічної системи, а його відсутність – найяскравіший доказ регресу й соціального напруження. Як активний та універсальний важіль державного впливу, регулювання економічними процесами і суспільно-економічними інтересами прибуток надто чутливий до безлічі внутрішніх і зовнішніх факторів впливу, зокрема бюджетно-податкової, цінової, інвестиційної та кредитної політики органів законодавчої і виконавчої влади.

Велике значення розробці проблем різних аспектів оцінки ефективності господарської діяльності підприємств приділене вітчизняними і зарубіжними ученими І. Бланком, Р.Валевичем, А.Мазараки, А. Сергєєвим, А.Руденко, А. Гребневим, Л.Фроловою, Н.Ващенко та ін.

Метою курсової роботи є розробка напрямів підвищення ефективності підприємницької діяльності, прибутку і рентабельності.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі вирішені наступні завдання:

1.Розкрита сутність прибутку, як основного важеля економічного керування підприємством

2. Відображено економіко-організаційну характеристику підприємства.

3. Проаналізовано прибуток і рентабельність підприємства.

4. Проведен факторний аналіз підприємства

5.Обґрунтовано прибуток підприємства і шляхи підвищення ефективності його використання.

Предметом дослідження є прибуток підприємства, джерела його утворення й шляхи підвищення ефективності його використання.

Об'єктом дослідження є Публічне Акціонерне Товариство "НОРД".

Теоретичною і методичною основою курсової роботи стали законодавчі акти України, роботи зарубіжних і українських учених по управлінню фінансово-господарською діяльністю підприємств, матеріали статистичної і бухгалтерської звітності підприємства.

Інформаційною базою є роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з питань ефективності використання прибутку підприємства, законодавчі акти державних органів управління, матеріали статистичної і бухгалтерської звітності підприємства.

У даній курсовій роботі використовувалися наступні економіко-математичні методи: індексний метод, балансовий метод, спосіб різниць, графічний метод, метод коефіцієнтів, спосіб процентних чисел та інші.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, п’яти питань, висновку і бібліографічного списку. Робота містить сторінок тексту, положення роботи ілюструють _ рисунка, _ діаграма, _ таблиць і _ графіка.

Ключові слова: ПРИБУТОК, ПІДПРИЄМСТВО, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ.

І РОЗДІЛ СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ, ЯК ОСНОВНОГО ВАЖЕЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО КЕРУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Умовою стабільного функціонування ринкового механізму економіки країни є стабільна та ефективна робота підприємств різних форм власності та видів господарювання. Інструментами ринкового механізму виступають економічні показники, необхідні для планування та об`єктивної оцінки виробничо – реалізаційної діяльності підприємства, формування й використання спеціальних фондів, виміру витрат та результатів на окремих стадіях економічної діяльності.

Прибуток є показником, який найбільш повно виражає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, рівень собівартості, продуктивності праці та ефективності використання всіх ресурсів підприємства. Він є головним джерелом фінансування економічного і соціального розвитку підприємства, основним критерієм вибору інвестиційних проектів і програм оптимізації витрат та фінансових вкладень.

Обов’язковою умовою для одержання прибутку від ділової активності в умовах ринку є функціонування підприємства.

Його життєдіяльність багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача авансових коштів та на скільки досягнутий рівень прибутковості, створює економічне стимулювання дальшого зростання виробництва [7]

Прибуток згідно Закону [5] визначається шляхом змешення скоригованого валового прибутку, -різниця між валовим прибутком і сумами, виключеними з нього на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Двояке трактування прибутку дає С.В. Мочерний, згідно з яким прибуток – це головна мета діяльності капіталістичного підприємства, що реалізується у процесі виробництва та реалізації товарів і послуг з використанням найманої праці, діяльності самих підприємців, отримуваного синергічного ефекту від взаємодії найманих працівників із засобами виробництва, а також виражає певну сукупність відносин економічної власності при здійсненні названих видів діяльності та праці [19, 136-140.]; або ж прибуток – це перетворена, похідна форма додаткової вартості, яка з кількісного аспекту є різницею між ціною продажу товару і витратами капіталу на її виробництво. Отже прибуток як перетворена форма додаткової вартості є результатом усього авансованого капіталу, факторів виробництва (праця, капітал, земля) [19].

Під прибутком російський економіст Д.С. Моляков розуміє грошове втілення частини вартості додаткового продукту [19]. А.М. Поддерьогін визначає прибуток як частину заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу [16]. Таким чином, наголошується на важливості процессу реалізації виробленого продукту за кошти.

Прибуток як економічна категорія відображає частину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки. Він є формою прояву вартості додаткового продукту.

Прибутку властиві такі функції:

1. Прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті звичайної і надзвичайної діяльності підприємства. Його значення полягає у тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат.

2. Суть стимулюючої функції полягає в тому, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства, які необхідні для забезпечення розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників, виплати дивідендів, формування резервівтощо.

3. Прибуток є одним із джерел формування дохідної бази бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків (податку на прибуток, податку з власників транспортних засобів) та платежів (плати за землю) [9].

На рівні підприємства прибутком вважається частина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції (активів), обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію (залишковою вартістю активів).

Законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку – з другого, під "прибутком" визначає два різних економічних явища.

Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів. Аналіз складу валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток як об'єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка відображає співвідношення між доходами й витратами підприємства за певний, законодавче встановлений період оподаткування. Головна його особливість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою після реалізації продукції і витратами на виробництво цієї продукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податковогообліку, який не збігається з бухгалтерським обліком прибутку.

Прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару й затратами на виробництво товару – його собівартістю. У стандарті бухгалтерського обліку П(С)БО 3 записано: "Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати". Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, більшою мірою характеризує якість господарювання підприємства, сааме він є реальним і щодо спроможності підприємства відраховувати частину прибутку до бюджету.

Рисунок 1.1 - Характеристика значення прибутку в умовах ринкової економіки [13,с.159].

Прибуток має важливе значення в умовах ринкової економіки. Значення прибутку в ринковій економіці наведено на рисунку 1.1.

Як показано на рисунку, прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності, основним спонукаючим мотивом виконання будь – якого виду бізнесу, головною кінцевою метою, пов'язаною зі зростанням добробуту власників підприємства. Характеристикою цього зростання є розмір поточного та відкладеного доходу на вкладений капітал, джерелом якого є отримуваний прибуток. Для персоналу, що працює на підприємстві прибутковість є гарантом їх зайнятості, а також в певній мірі забезпечує отримання додаткової винагороди за їх працю і задоволення їх соціальних потреб.

Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторонни роботи підприємства. Для зростання прибутку підприємство зобов'язане:

  • Нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

  • розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент, підвищуватиякістьпродукції;

  • впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

  • зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

  • максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, в тому числі фінансові ресурси;

  • зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

  • грамотно будувати договірні відносини з постачальниками й покупцями;

  • вміти найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток задля досягнення оптимального ефекту [17].

У бухгалтерському обліку виділяють п'ять видів (етапів) прибутку: валовий прибуток, прибуток (збиток) від продажів, прибуток (збиток) до оподаткування, прибуток (збиток) від звичайної діяльності, чистий прибуток (нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду).

Валовий прибуток визначається як різниця між виручкою від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів) і собівартістю проданих товарів, продукції, робіт і послуг (Формула 1.1). Виручку від реалізації товарів, продукції, робіт і послуг називають доходами від звичайних видів діяльності. Витрати на виробництво товарів, продукції, робіт і послуг вважають витратами по звичайних видах діяльності. Валовий прибуток розраховують за формулою

Пвал = ВР - З, ( 1.1)

де ВР - виручка від реалізації;

С - собівартістю проданих товарів, продукції, робіт і послуг.

Прибуток (збиток) від продажу являє собою валовий прибуток за вирахуванням управлінських і комерційних витрат:

Ппр = Пвал - Ру – Рк (1.2)

де Ру - витрати на управління;

Рк-комерційні витрати.

Прибуток (збиток) до оподаткування - це прибуток від продажу з урахуванням інших доходів і витрат, які поділяються на операційні і позареалізаційні:

Пдно = Ппр ± Содр ± Свдр (1.3)

де Содр - операційні доходи і витрати;

Свдр - позареалізаційні доходи і витрати.

У число операційних доходів включають надходження, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації; надходження, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності; надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій (включаючи відсотки та інші доходи за цінними паперами); надходження від продажу основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), продукції, товарів; відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання банком грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цьому банку.

Операційні витрати - це витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації; витрати, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності; витрати, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій; відсотки, що сплачуються організацією за надання їй в користування коштів (кредитів, позик); витрати, пов'язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), товарів, продукції; витрати, пов'язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями.

Позареалізаційними доходами є штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів; активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором дарування; надходження у відшкодування заподіяних організації збитків; прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році; суми кредиторської і депонентської заборгованості, за якими минув термін позовної давності; курсові різниці; сума дооцінки активів (за винятком необоротних активів).

До позареалізаційними витратами відносять штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів; відшкодування завданих організацією збитків; збитки минулих років, визнані в звітному році; суми дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, інших боргів, нереальних для стягнення; курсові різниці; сума уцінки активів (за винятком необоротних активів).

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності може бути отримана вирахуванням з прибутку до оподаткування суми податку на прибуток та інших аналогічних обов'язкових платежів (суми штрафних санкцій, що підлягають сплаті до бюджету та державних позабюджетних фондів):

Нод = Пдно – Н (1.4)

де Н - сума податків.

Чистий прибуток - це прибуток від звичайної діяльності з урахуванням надзвичайних доходів і витрат:

Пч = Під ± Чдр (1.5)

де Чдр - надзвичайні доходи і витрати.

Надзвичайними доходами вважаються надходження, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації і т. п.). До них відносяться страхове відшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення і подальшого використання активів, і т. п. У складі надзвичайних витрат відображаються витрати, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації майна і т. п.).[ 18]

У процесі формування прибутку відображаються всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства: рівень використання основних і оборотних коштів (капіталу), технології, організації виробництва і праці. Абсолютна величина прибутку показує результати зниження собівартості та зростання об'єму реалізованої продукції. [10]

Механізм формування прибутку - прибуток формується шляхом складання надходжень доходів надійшли на підприємство, і відрахування з них відповідних витрат і відрахувань.

Розрахунок прибутку і відрахувань з прибутку проводиться таким способом:

- виручка від продажу товарів продукції, робіт послуг;

- податок на додану вартість - непрямий податок, форма вилучення в бюджет частини доданої вартості, яка створюється на всіх стадіях процесу виробництва товарів, робіт і послуг та вноситься до бюджету у міру реалізації;

- акцизи - один з видів непрямого податку, що встановлюється переважно на предмети масового споживання (тютюн, вино та ін)

- інші обов'язкові платежі з виручки;

- виручка нетто від продажу;

- собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг;

- Валовий прибуток - різниця між виручкою від реалізації товару і собівартістю реалізованої продукції. Обчислюється до вирахування витрат, нарахування заробітної плати, податків і процентних платежів.

- Комерційні витрати;

- Управлінські витрати;

- Прибуток від продажів;

- Сальдо операційних доходів-витрат;

- Сальдо позареалізаційних доходів-витрат;

- Збитки минулих років;

- Прибуток (збиток) до оподаткування - балансовий прибуток; відкладені податкові активи;

- Відкладені податкові зобов'язання;

- Поточний податок на прибуток (14 × ставка податку, зараз 20%);

- Чистий прибуток - частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань та інших обов'язкових платежів до бюджету.

Рис. 1.2 Схема Формування прибутку

Таким чином, прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

ІІ РОЗДІЛ ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПАТ "НОРД" - спецiалiзоване пiдприємство з виробництва побутових компресiйних холодильникiв, морозильникiв, компресорiв та є найбiльшим в Українi виробником електропобутової технiки. Свою iсторiю Акцiонерне товариство "НОРД" веде з 1963 року, коли в груднi був введений в експлуатацiю Донецький завод холодильникiв iз проектною потужнiсть 71 тис.одиниць однокамерних холодильникiв на рiк. Перший однокамерний холодильниц зiйшов з конвейера 26 грудня 1963 року. Вирiб повнiстю складався iз металевих деталей. З 1977 по 1991 завод мав назву Виробнице об'єднання Електропобутмаш", а з 1991 року був перетворений в Акцiонерне товариство "НОРД". У 1965-1975 рр. здiйснено першу реконструкцiю заводу, що дало можливiсть довести темпи виробництва до 340 тис.одиниць на рiк. У 1988-1992 рр. вiдбулася друга реконструкцiя виробництва iз встановленням нових автоматизованих технологiчних лiнiй, що дало можливiсть випускати дво- i багатокамернi холодильники. Проектна потужнiсть становила 500 тис.холодильних приладiв на рiк. Пiсля завершення реконструкцiї освоєно виробництво 50 нових моделей холодильних приладiв i їх 115 модифiкацiй: вiд однокамерних до чотирикамерних об'ємами вiд 140 до 350 л i морозильникiв об'ємами 100 i 200 л. У груднi 1993 року введено в експлуатацiю власне виробництво компресорiв для холодильникiв i морозильникiв потужнiстю 500 тис. компресорiв на рiк. Одна iз найголовнiших вiх у розвитку пiдприємства - третя реконструкцiя, здiйснена у 2000-2002рр., коли розпочався випуск екологiчно чистих холодильних приладiв, якi працюють на озонобезпечних речовинах. У сiчнi 2003 року завершенi роботи пiд випуск компресорiв нового поколiння з високими енергетичними характеристиками, потужнiсть виробництва доведена до 1 млн.одиниць компресорiв на рiк. ПАТ "НОРД" оснащене найновiтнiшим технологiчним обладнанням кращих компанiй свiту Cannon, Galileo, Apros, Comi, Colines, Kurtz, Lachenmeir та iншi. З 1996 року на пiдприємствi запроваджена система управлiння якiстю за мiжнародним стандартом з отриманням сертифiката мiжнародного органу сертифiкацiї TUV CERT (Нiмеччина). За високу якiсть виробiв i внесок у розвиток економiки України Акцiонерне Товариство "НОРД" одержало ряд нагород, найвагомiшими з яких є диплом лауреата Всеукраїнського Вiдкритого Рейтинга популярностi i якостi "Колесо фортуни" в номiнацiї "Краще промислове пiдприємство" за досягнення i збереження позицiй на вiтчизняному ринку i розширення обсягiв експорту в країни Европи (м. Київ), диплом переможця нацiонального конкурсу України з присвоєнням звання "Золота торгова марка" (м. Київ), стало переможцем конкурсу "100 кращих товарiв України", Всеукраїнської рейтингової програми "Гвардiя технологiй"(м.Київ). За створення озонобезпечних, енергоефективних холодильних приборiв, впровадження новiтнiх технологiй їх масового виробництва пiдприємство удостоєно Державної премiї України в галузi науки i технiки. У 2009 роцi проведена велика робота по розробцi i впровадженню у виробництво принципово нового модельного ряду холодильникiв SWIZER. У 2010 роцi розпочався випуск нових моделей холодильних приборiв ряду SWIZER. Успiшно впроваджується i розвивається "Метод виробництва Норд", в основу якого покладена японська система органiзацiї виробництва "Кайдзен". Суть цього методу полягає у створеннi цiлого ланцюга заходiв, що направленi на залучення всiх працiвникiв на рiшення стратегiчних завдань, кожного на своєму рiвнi. Система виробництва "Кайдзен" дозволяє без величезних капiталовкладень на кожному робочому мiстi пiдвищити якiсть та знизити витрати на виробництво.

Головна задача пiдприємства - створення нових, модернiзацiя серiйних моделей, упровадження нових технологiчних процесiв, якi забезпечують високу якiсть виробляємих деталей, вузлiв, виробiв в цiлому та виключення самої можливостi виготовлення продукцiї з якими-небудь дефектами. У 2010 роцi розпочався серiйний випуск нового модельного ряду холодильникiв SWIZER. Модельний ряд SWIZER - це лише перший крок в напрямку до покрашення споживчих можливостей холодильникiв. У найближчi роки планується освоєння нового модельного ряду ХП шириною 540мм в "економ - сегментi", що вбудовується у кухоннi меблi. Одним з прiоритетних напрямкiв є модернiзацiя холодильних i морозильних приладiв з метою досягнення енергоефективностi класу "А+". Буде виконана велика робота з метою покращення споживчої привабливостi холодильникiв типа "Комбi". Зокрема, передбачається застосування нового виносного пульту управлiння, холодильна камера збiльшеного об'єму буде укомплектована серiйним плафоном. Також у перспективi упровадження двох моделей холодильникiв "Комбi" з системою охолодження No Frost.

ПАТ "НОРД" складається з таких структурних пiдроздiлiв, як: - цех № 1, що здiйснює завершальну зборку, випробування i пакування холодильних приборiв; - цеха № 4, 6, 7, 16, 21, 25, виробництва №27, №29, №31 виробляють деталi, вузли, прилади автоматики та iншi комплектуючi вироби, здiйснюють фарбування, пакування; - цеха № 15, 30, пiдроздiл "Норд - Логiстик" обслуговують основне виробництво, забезпечюючи його автотранспортом, енергоносiями, здiйснюють ремонтнi роботи обладнання пiдприємства; - цех № 28 займається громадським харчуванням. З метою збiльшення обсягiв продажiв, пiдвищення ефективностi маркетингових дiй i рентабельностi продажiв у 2010 роцi в структурi Товариства вiдбулося створення служби власної роздрiбної мережi, що здiйснює функцiї з роздрiбної торгiвлi побутової технiки, у тому числi i продукцiї пiдприємства. Пiдприємство має три фiлiї: - фiлiя ПАТ "НОРД" "Завод компресорiв", що розташований на територiї ПАТ "НОРД", здiйснює виробництво рiзноманiтних моделей компресорiв для холодильникiв i морозильникiв, що працюють на екологiчно чистому iзобутанi R600а. У перспективах розвитку фiлiї - випуск компресорiв нового поколiння, енергоспоживання яких вiдповiдає класу "А+" i постiйне вдосконалення виробiв. - фiлiя АТ "НОРД" "Мiнi-машинобудiвний завод", розташований на територiї АТ "НОРД", здiйснює проектування i виробництво спецiального технологiчного обладнання, оснастки, ремонтно-механiчнi та iнструментальнi роботи. У планах розвитку - створення високоякiсної оснастки на новi моделi холодильникiв, виготовлення i впровадження надсучасного спецiального технологiчного обладнання в пiдроздiлах АТ "НОРД". - фiлiя АТ "НОРД" "Виробництво по випуску електропобутової технiки", розташований у Кiровському районi м. Донецька у ВЕЗ "Донецьк", займається випуском побутових одно- i двухкамерних холодильникiв i морозильникiв. У перспективах розвитку - нарощування потужностей виробництва холодильних приборiв для забезпечення випуску 600 тис.одиниць на рiк.

ПАТ "НОРД" - виробник побутових холодильних приладiв i компресорiв в Українi, а також один з найпотужнiших пiдприємств галузi у Європi. У 2010 роцi в обсязi виробленої продукцiї 82,4% займають холодильники, морозильники, а iншi товари та послуги - 17,6%. Випущено 472602 одиниць холодильникiв i 78881 одиниць морозильникiв. Темп росту до випуску холодильникiв i морозильникiв становить: - 2011 рiк - 119,8% (випуск склав 551483 одиниць); - 2010 рiк - 64,8 % (випуск склав 460160 одиниць); - 2009 рiк - 68,0 % (випуск склав 710140 одиниць); - 2008 рiк - 106,9% (випуск склав 1044021 одиниць); - 2007 рiк - 114,7 % (випуск склав 977065 одиниць); - 2006 рiк - 118,0 % (випуск склав 852064 одиниць); Випуск товарної продукцiї у дiючих цiнах у 2011 роцi склав 878441 тис.грн., що на 20,7 % бiльше нiж у 2010 роцi. Чистий дохiд (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї у 2011 роцi склав 948525 тис.грн., що на 141192 тис.грн. або на 17,5% бiльше нiж у 2010 роцi. Реалiзацiя продукцiї Акцiонерного товариства "НОРД" залежить вiд сезону.

Головною стратегiчною цiллю АТ "НОРД" та Групи НОРД є: 1) досягнення лiдируючої позицiї в Українах та країнах СНД та Схiдної Європи у сферi виробництва та реалiзацiї побутової технiки; 2) досягнення лiдируючої позицiї в Українi та у країнах СНД серед порiвнюваннях пiдприємств з фiнансових результатiв дiяльностi. Головним стратегiчним прiоритетом АТ "НОРД" та Групи НОРД є: - орiєнтацiя на випуск всiх видiв побутової технiки; - орiєнтацiя на випуск продукцiї, головною вiдмiнною особливiстю якої буде комолексний показник "Час iде - НОРД працює".

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб) - 3883. - Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб) - 123. - Чисельнiсть працiвникiв якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб) - 3097. - Фонд оплати працi - 121405 тис.грн. В порiвняннi з 2009 роком фонд оплати працi збiльшився на 63036 тис. грн. Забезпечення конкурентоспроможностi продукцiї Публiчного Акцiонерного Товариства "НОРД" перебуває в прямiй залежностi вiд квалiфiкацiйного рiвня персоналу. Тому на перший план в кадровiй полiтицi пiдприємства виходить мобiльнiсть робочої сили, тобто пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня персоналу, одержання сумiжної професiї робiтникiв, розширення сфери сполучення професiй i зон обслуговування, пiдвищення гнучкостi при використаннi робочої сили, оптимiзацiя розмiщення робочих мiсць та iнше. Для забезпечення поставленої мети на пiдприємствi функцiонує система професiйного навчання кадрiв. Навчання кадрiв на пiдприємствi носить безперервний характер i проводиться протягом трудової дiяльностi працiвникiв з метою послiдовного розширення й поглиблення їхнiх знань, умiнь i навичок вiдповiдно до вимог виробництва. В Публiчном Акцiонерном Товариствi "НОРД" дiють наступнi види професiйного навчання кадрiв:

- первинна професiйна пiдготовка робiтникiв;

- перепiдготовка робiтникiв; - пiдвищення квалiфiкацiї робiтникiв;

- пiдвищення квалiфiкацiї керiвникiв i фахiвцiв.

1. Первинна професiйна пiдготовка робiтникiв. Первинна професiйна пiдготовка робiтникiв - це професiйно-технiчне навчання осiб, що не мають робочої професiї, що забезпечує рiвень професiйної квалiфiкацiї, необхiдний для професiйної дiяльностi. Первинна професiйна пiдготовка робiтникiв здiйснюється iз числа осiб, зарахованих на роботу на пiдприємство учнями. Первинна професiйна пiдготовка робiтникiв здiйснюється за iндивiдуальною формою навчання, що включає в себе професiйно-теоретичну, професiйно-практичну пiдготовку i проведення квалiфiкацiйної атестацiї.

2. Перепiдготовка робiтникiв. Перепiдготовка робiтникiв - це професiйно-технiчне навчання робiтникiв, що вже мають професiю, з метою одержання нової. Перепiдготовка робiтникiв здiйснюється: - при переведеннi працiвника на iншу роботу усерединi пiдроздiлу у зв'язку з реорганiзацiєю виробництва; - для розширення професiйного профiлю працiвника; - при необхiдностi перемiнити професiю у зв'язку з вiдсутнiстю роботи, що вiдповiдає професiї робiтника або при втратi здатностi виконувати роботу з колишньої професiї. Перепiдготовка, як i первинна професiйна пiдготовка робiтникiв, проводиться шляхом iндивiдуального навчання.

3. Пiдвищення квалiфiкацiї робiтникiв. Пiдвищення квалiфiкацiї робiтникiв - це професiйно-технiчне навчання, що дає можливiсть розширити й поглибити ранiше отриманi знання, умiння й навички до рiвня, що вiдповiдає вимогам виробництва.

Зміни стану економіки - один з найважливіших факторів, що визначають нормальне функціонування будь-якої організації. По суті, аналіз економічної складової зовнішнього середовища спрямований на розуміння того факту, як формуються і розподіляються ресурси. Підприємству необхідно створити власні механізми пристосування до економічних умов, а саме: індексація платежів у договорах у випадку їхнього продовження, розробка стратегій поводження на валютній біржі, використання енергозберігаючого устаткування.

Підприємство зацікавлене також в інформації, що стосується соціального середовища функціонування. Одним з найважливіших аспектів є демографічний, оскільки ринки складаються з людей, і потенціал їхнього росту залежить від динаміки демографічних показників.

Прогнозування змін соціальних факторів зовнішнього середовища дозволить підприємству передбачити зміни чекань у суспільстві в цілому чи окремих його групах і почати дії відносно удосконалення їхнього обслуговування в порівнянні з конкурентами (виготовлення екологічно чистої продукції, вчасно платити соціальні відрахування й ін).

Технологічний фактор зовнішнього середовища займає одне з найважливіших місць серед факторів розвитку суспільної інфраструктури. Аналіз дозволяє вчасно побачити можливості НТП для виробництва нової продукції й удосконалення тієї, котра випускається, а також технології виготовлення продукції і застосування засобів маркетингу для збуту продукції.

Середовище прямого впливу включає фактори, які безпосередньо впливають на операції підприємства: постачальники; трудові ресурси; споживачі; конкуренти; закони; державні установи.

Середовище непрямого впливу – фактори, що можуть не показувати прямого негативного впливу на операції, але, проте, позначаються на них: стан економіки; НТП; соціокультурні зміни; політичні зміни; міжнародні події та ін.

Внутрішнє середовище підприємства – це ситуаційні фактори всередині підприємства. Для оцінки господарської діяльності ПАТ «НОРД» необхідно проаналізувати основні показники його господарської діяльності (табл. 2.1).

Розглядаючи динаміку показника доходу, можемо зробити висновок про те, що у 2011 році в порівнянні з 2010 роком він збільшився на 146717 тис.грн. або більше ніж в 1,1 рази.

Проте на динаміку доходу впливають в даний час зростання цін на товари і інфляція. Тому фактичний доход не відображає ситуацію, що повною мірою реально склалася, тому доцільно здійснювати перерахунок доходу, що склалася, в порівняні ціни. Так, використовуючи величину індексу цін, розрахований в порівнянних цінах.

Таблиця 2.1 Основні показники господарської діяльності «Норд»

Показники

Одиниці виміру

2010 рік

2011 рік

Відхилення, +,-

Темп зміни, %

1

2

3

4

5

6

1. Виручка

 

 

 

 

 

у поточних цінах

тис.грн.

930405

1077122

146717

115,8

у порівняних цінах

тис.грн.

930405

1021937

91532

109,8

2.Чистий дохід, сума

тис.грн.

807333

948525

141192

117,5

рівень у %

%

86,8

88,1

1,3

101,5

3. Інші операційні доходи, сума

тис.грн.

18964

49914

30950

263,2

рівень у %

2,0

4,6

2,6

230

4. Операційні витрати

тис.грн

30039

51150

48111

170,3

рівень у %

%

3,2

4,7

1,5

146,9

4.1. Адміністративні витрати

тис.грн.

72695

72853

158

100,2

4.2. Витрати на збут

тис.грн

69344

64941

-4403

93,7

4.3. Інші операційні витрати

тис.грн

30039

51150

21111

170,3

5. Прибуток (збиток) від операційної діяльності

тис.грн

11765

13365

1600

113,6

6. Інші доходи

тис.грн.

8392

4513

-3879

53,8

7. Інші витрати

тис.грн.

5689

1409

-4280

24,8

8. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, сума

тис.грн

1245

1497

252

120,2

1

2

3

4

5

6

рівень у %

%

0,13

0,14

0,01

107,7

9. Чистий прибуток від звичайної діяльності, сума

тис грн

1400

1800

40

128,6

рівень у %

%

0,02

0,02

0

100

10.Середньооблікова чисельність робітників

чол.

3883

4059

176

104,5

11. Продуктивність праці

у поточних цінах

тис.грн.

239

265

26

110,9

у порівняних цінах

тис.грн.

239

252

13

105,4

12. Фонд заробітної плати, сума

тис.грн

58369

121405

63036

208,0

рівень у % до чистої виручки від реалізації

%.

6,3

11,3

5

179,4

13.Середньомісячна заробітна плата 1-го робітника

грн.

1252

2492

1240

199,0

14.Середньорічна вартість основних засобів

тис.грн.

240413

244828,5

4415,5

101,8

15. Фондовіддача

коеф.

3,4

3,9

0,5

114,7

16.Середньорічна вартість оборотних активів

тис.грн.

166816,5

215120,5

48304

128,9

17.Оборотність оборотних активів

дн

75,4

82,8

7,4

109,8

18. Капітал

тис.грн.

224234

242315

18081

108,1

19.Рентабельність капіталу

%

0,6

0,7

0,1

116,7

Він склав 1021937 тисяч гривень в звітному періоді, що говорить про те, що реально доход підприємства в аналізованому періоді збільшився на 9,8%.

Очевидна тенденція до збільшення обсягів реалізації на підприємстві. Зміна обсягу доходу викликала зміну цілого ряду показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства і дозволяють визначити економічну ефективність його роботи.

Збільшення суми доходу підприємства в звітному періоді сприяло отриманню товарообороту без ПДВ в сумі 861697,6 тис.грн., що на 117373,6 тис.грн. або в 1,5 разів більше , ніж у минулому році.

Позитивним моментом в діяльності досліджуваного підприємства є збільшення прибутку від реалізації (валового прибутку) на 17,5%. Однак, поряд з їх збільшенням валового прибутку зростали і операційні витрати (у звітному періоді їх сума збільшилася на 21111,00тис.грн. або 70,3%).

В результаті даних тенденцій, ПАТ «НОРД» отримало прибуток від операційної діяльності в сумі 13365 тис.грн., його збільшення відносно минулого року визначено на 13,6%.

Слід відзначити, що підприємство має інші доходи і витрати. Але інші доходи в 2011 р. Зменшилися на 3879 тис.грн, або на 46,2% в порівнянні з 2010 р. Інші витрати в звітному періоді теж зменшилися на 4480 тис.грн,або на 75,2%.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування в 2011 році збільшився на 252 тис.грн, або на 20,2% і скал 1497 тис.грн. А чистий прибуток склав 1800 тис.грн., що на 40 тис.грн більше ніж у попередньому році.

Середньооблікова чисельність працівників підприємства за досліджуваний період збільшилася з 3883 до 4059 чоловік. Темп зростання чисельності склав 5,5%.

Своєю чергою, збільшення чисельності значно нижчими темпами ніж збільшення доходу сприяло зростанню продуктивності праці на підприємстві на 26 тис.грн./чол. або на 10,9 %.

Слід зазначити, що у 2011 році фонд оплати праці на підприємстві збільшився на 63036,00 тис.грн. або 108,0% і склав 121405,00 тис.грн. В результаті середньомісячна заробітна плата працівників ПАТ «НОРД» у 2011 році склала 2492 грн., що на 1240,00 грн. більш ніж у 2010 році.

У звітному періоді середньорічна вартість основних фондів підприємства збільшилася на 4415,50 тис.грн. і склала 244828,5,0 тис.грн.

Слід також відзначити зниження ефективності використання основних фондів в 2011 році в порівнянні з 2010 роком – фондовіддача основних фондів збільшилася на 14,7%.

Оборотні активи досліджуваного підприємства навпаки мали тенденцію до збільшення і у 2011 році вони склали215120,5,40 тис.грн.( збільшившись на 28,9%), а оборотність оборотних активів підприємства стала швидше на 9,8%.

Капітал підприємства в звітному періоді збільшився на 18081,0 тис.грн. або 8,1%. Таким чином, проаналізувавши показники економічної діяльності підприємства можна зробити висновок, що фінансово-господарська діяльність підприємства у 2011 році покращилась.

ІІІ РОЗДІЛ ОЦІНКА ПРИБУТКУ І РЕНТАБІЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Одним з головних на сьогоднішній день параметрів, що визначають успішність розвитку сучасного підприємства, є прибуток, який воно отримує від виробництва товарів чи іншого виду діяльності. При його підрахунку необхідно враховувати всі витрати, доходи, а також втрати від обраного методу господарювання.

Цей критерій є наочною демонстрацією і рентабельності підприємства, а також дозволяє проаналізувати, наскільки ефективно функціонує підприємство та його структурні підрозділи.

Причому саме за допомогою прибутку, який отримують в кінцевому підсумку, керівник може підвищити заробітну плату працівникам, а також більш оперативно збільшити розвиток самого виробництва за рахунок додаткового обладнання та створення додаткового числа робочих місць.

Для визначення прибутку підприємства необхідно враховувати всі параметри госпрозрахункової діяльності підприємства в галузі торгівлі, громадського харчування, транспорту і т.д.

Прибуток, який підприємство отримує від реалізації продуктів, взаємопов'язаний з обсягом товарообігу і середнім показником доходу та рівня витрат даного обороту.

Підсумковий вплив на остаточні матеріальні результати надають доходи від неторгової діяльності підприємства, витрати і прибуток. Вони обчислюються окремо один від одного, а також в загальному вигляді. Темпи зростання сплачених штрафів завжди перевищують темпи збільшення отриманих стягнень. До речі, всі скарги і претензії з приводу порушень в області договірних відносин, що надійшли від покупців, підприємців та інших осіб, повинні бути оцінені критично.

Оскільки прибуток показує абсолютний ефект діяльності без урахування використаних при цьому ресурсів, він доповнюється показником рентабельності. Маса прибутку може зростати при не­достатньому використанні ресурсів підприємства, порушенні вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності господарсь­кої діяльності, ступеня використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набуло поширення застосування показників віднос­ної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рента­бельності.

Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат. Рентабельність має ряд модифікацій.

Оскільки це відносний показник, він визначається у відсотках. Рівень рентабельності може бути визначений як відсоткове відношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника:

 обсягу товарообороту;

 величини витрат обігу;

 середнього розміру основних фондів і оборотних коштів;

 суми фонду оплати пращ тощо.

Рентабельність характеризується системою показників (більш наочно показники рентабельності представлені у додатку Б).

Позитивною вважається динаміка збільшення дивідендів по акціях підприємства і одержуваних доходів від облігацій та іншого роду цінних паперів, якими володіє дане підприємство. Наприклад, багато вітчизняних фірм отримує прибуток з того, що здають в оренду майно і витягують вигідну різницю на курсах грошових одиниць різних держав. Усі виявлені в період підготовки звітності прибутки і збитки підприємства за минулі роки свідчать про недосконалість системи обліку, яка використовується на даному підприємстві. Тому обов'язково повинні бути зроблені дії щодо її поліпшення й оптимізації потенціалу висококваліфікованих фахівців, що працюють в бухгалтерії компанії.

Аналіз здійснення встановленого плану і змін прибутку окремих структурних підрозділів дає можливість провести більш глибоке вивчення фінансової діяльності підприємства. При цьому повинні бути враховані вся робота підрозділів, які відрізняються максимально високими показниками підприємства і тих підрозділів, які стали справжнім тягарем для всієї організації.

На першому етапі аналізу прибутку та рентабельності підприємства необхідно дослідити динаміку фінансових результатів діяльності підприємства (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 – Динаміка фінансових результатів діяльності підприємства

ПАТ «НОРД»

Показники

2010 р.

2011 р.

Абсолютне відхилення, тис. грн.

Темп зміни, %

Валовий прибуток

119734

152395

33261

127,9

Прибуток від операційної діяльності

11765

13365

1600

113,6

Прибуток від неопераційної діяльності

1116

1786

670

160,1

Прибуток від звичайної діяльності

1245

1497

252

120,2

Чистий прибуток

1400

1800

40

128,6

За даними табл. 3.1 видно, що валовий прибуток у 2010 р. склав 32371 тис. грн., а в 2011 р. - збільшився на 33261 тис. грн. Прибуток від операційної діяльності в 2011 р. у порівнянні з 2010 р. збільшився більше, ніж на 13%. Прибуток від неопераційної діяльності значно збільшився у 2011 р. у порівнянні з 2010 р. – на 670 тис. грн. Чистий прибуток складав у 2011 р. 1800 тис. грн., що на 40 тис. грн. більше, ніж у 2010 р.

Аналізуючи рентабельність підприємства виявлено, що у 2010 р. рентабельність реалізації продукції склала 6,35%, рентабельність оборотних активів – 15,54% та рентабельність основних фондів – 9,84%. У 2011 р. дані показники збільшилися та складали: рентабельність реалізації продукції – 7,48%, рентабельність оборотних активів – 17,16% та рентабельність основних фондів – 11,18%.

Таблиця 3.2 – Показники рентабельності підприємства

Показники

Значення рентабельності, %

2010 р.

2011 р.

Рентабельність реалізації продукції

6,35

7,48

Рентабельність оборотних активів

15,54

17,16

Рентабельність основних фондів

9,84

11,18

Рентабельність трудових ресурсів

15,28

16,89

Рентабельність власного капіталу

4,56

6,48

Рентабельність витрат обігу

311,85

449,51

Рентабельність акціонерного капіталу

17,54

18,89

Рентабельність поточних витрат

110,96

112,82

Рентабельність капітальних інвестицій

67,21

78,61

Рентабельність валового доходу від реалізації

10,12

15,18

Таблиця 3.3 – Аналіз прибутковості підприємства

Статті

2010 р.

2011 р.

Абсолютне відхилення, тис. грн.

Темп зміни, %

Дохід (виручка) від реалізації продукції

930405

1077122

146717

115,8

Прибуток від операційної діяльності

11765

13365

1600

113,6

Витрати на реалізацію продукції

64344

69941

5597

108,7

Дохід/Витрати

245,04

324,04

79

132,2

Прибуток/Витрати

22,96

33,93

10,97

147,7

В таблиці 3.3 представлено аналіз прибутковості операційної діяльності підприємства, з якої ми бачимо, що показник “дохід/витрати” у попередньому періоді становив 245,04 тис.грн., а у звітному періоді 324,04, тобто збільшився на 32,2%. Показник “прибуток/витрати” у попередньому періоді дорівнював 22,96, а у звітному періоді 33,93, тобто збільшився на 47,7%.

Наступним етапом аналізу його фінансово-господарської діяльності буде факторний аналіз прибутку, оскільки на його основі можна буде оцінити ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства.

Використовуючи прийом елімінування, на підставі даних таблиці 3.4 визначимо вплив кожного чинника на прибуток від реалізації.

Таблиця 3.4 – Факторний аналіз прибутку

Показники

Код рядка

2010 рік (х0)

2011 рік (x1)

Відхилення ( х)

1. Доход від реалізації товарів (Д)

035

930405

1077122

146717

2. Витрати обігу (ВО) (собівартість реалізованих товарів)

040

828791

654938

-173853

3. Адміністративні витрати (АВ)

070

72695

72853

158

4. Витрати на збут (ЗВ)

080

64344

69941

5597

5. Інші операційні витрати (ІОВ)

090

30039

51150

21111

6. Податок на прибуток (ПНП)

180

1685

1317

-368

7. Прибуток чистий (ЧП)

220

1400

1800

40

Тож вплив факторних показників на прибуток (результативний показник) можна представити у вигляді адитивної моделі:

ЧП = Д – ВО – АВ – ЗВ – ІОВ – ПНП, (3.1)

де ЧП – чистий прибуток,

Д – доход від реалізації товарів,

ВО – витрати обігу (собівартість реалізованих товарів),

АВ – адміністративні витрати,

ЗВ – витрати на збут,

ІОВ – інші операційні витрати,

ПНП – податок на прибуток

Розмір доходу від реалізації залежить від таких факторів, як ціна реалізованих товарів (Ц), питома вага кожного (виду) товару в загальному обсязі реалізації (ПВ) та обсяг реалізації товарів (N). Таку залежність можна записати у вигляді такої формули:

Д = Ц х ПВ х N, (3.2)

де Д – доход від реалізації товарів,

Ц – ціна реалізованих товарів,

ПВ – питома вага кожного (виду) товару в загальному обсязі реалізації,

N – обсяг реалізації товарів.

Факторну модель витрат обігу або (собівартості реалізованих товарів) можна представити у вигляді такого вираження:

ВО = N х ПВ х Взм, (3.3)

де Взм – змінні витрати на реалізацію одиниці товару (собівартість одиниці),

N – обсяг реалізації товарів,

ПВ – питома вага кожного (виду) товару в загальному обсязі реалізації.

Використовуючи дані Звіту про фінансові результати (Форма №2), визначити вплив усіх перерахованих чинників на фінансовий результат неможливо, тому що нам не відомий ні питома вага реалізованих товарів, ні ціна, ні собівартість або (витрати) одиниці. У той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягу реалізованих товарів.

Припустимо, що ціни на товари в звітному році зросли на 11%, тобто індекс цін (Іц) склав 1,11. Визначимо вплив факторів на зміну доходу від реалізації. Загальна її зміна знаходимо за формулою:

Дзаг = Д1 – Д0, (3.4)

де Дзаг – загальна зміна доходу від реалізації,

Д1 – доход від реалізації товарів за 2011 р.,

Д0 – доход від реалізації товарів за 2010 р.

Тобто за звітний період дохід від реалізації продукції збільшився на 146717 тис. грн. (1077122 – 930405 = 146717).Ця зміна є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації та обсягу збуту (з урахуванням структури). Розрахунок впливу цих факторів можна визначити наступним чином:

Дц = Д1 – Д1 : Іц, (3.5)

де Дц – зміна доходу від реалізації за рахунок впливу ціни реалізації,

Д1 – доход від реалізації товарів за 2011 р.,

Іц – індекс цін

ДNПВ = Д1 : Іц – Д0, (3.6)

де ДNПВ – зміна доходу від реалізації за рахунок зміни обсягу реалізації

Д1 – доход від реалізації товарів за 2011 р.,

Д0 – доход від реалізації товарів за 2010 р.,

Іц – індекс цін

Таким чином, зростання цін сприяло збільшенню доходу від реалізації на 166742 тис. грн. (1077122 – 1077122 : 1,11 = 1077122 – 970380 = 166742), а більшення обсягу збуту сприяло збільшенню доходу від реалізації приблизно на 57410,41 тис. грн. (1077122 : 1,11 – 930405 =) 970380 – 930405 = 39975). Як випливає з розрахунків, на підприємстві спостерігається поліпшення торговельної діяльності.

Аналогічно розрахуємо вплив факторів на зміну собівартості реалізованих товарів або (витрат обігу):

ВОзаг = ВО1 – ВО0 = 654938 – 828791 =-173853,

де ВОзаг – загальна зміна собівартості продукції,

ВО1 – витрати обігу за 2011р.,

ВО0 – витрати обігу за 2010р.

Припустимо, що витрати на одиницю товару змінилися лише за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок загальної зміни цін, тоді:

ВОц(Взм) = ВО1 – ВО1 : Іц = 654938 – 654938 : 1,11 = 654938 – 590034,2 = 64903,8,

де ВОц(Взм) – зміна собівартості продукції за рахунок загальної зміни ціни,

ВО1 – витрати обігу за 2011р.,

ВО0 – витрати обігу за 2010р.

ВОNпв = ВО1 : Іц – ВО0 = ВОзаг – ВОЦ(Взм) = -238756,8,

де ВОNпв – зміна собівартості продукції за рахунок збільшення обсягу збуту товарів,

ВОц(Взм) – зміна собівартості продукції за рахунок загальної зміни ціни,

ВОзаг – загальна зміна собівартості продукції,

ВО1 – витрати обігу за 2011р.,

ВО0 – витрати обігу за 2010р.,

Іц – індекс цін.

Таким чином, за рахунок збільшення обсягу збуту собівартість зменшилася на 238756,8 тис. грн., за рахунок зміни цін - збільшилася на 64903,8 тис. грн.

Як випливає з розрахунків, зміна цін вплинуло на чистий прибуток у складі двох показників: доходу і витрат обігу. Причому вплив зміни цін на розмір чистого прибутку у складі доходу від реалізації та витрат носить різноспрямований характер: зростання доходу від реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а зростання витрат – його зменшенню. З огляду на це, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити наступним чином:

Пц = Дц – ВОц(Взм) = 166742– 64903,8 = 101838,2,

де Пц – зміна чистого прибутку за рахунок впливу зміни цін,

Дц – зміна доходу від реалізації за рахунок впливу ціни реалізації,

ВОц(Взм) – зміна собівартості продукції за рахунок загальної зміни ціни.

Отже за рахунок збільшення цін чистий прибуток підприємства збільшився на 101838,2тис. грн.

Розрахуємо вплив інших факторів на зміну чистого прибутку. При визначенні впливу зміни розмірів адміністративних витрат, на збут та інших операційних витрат, слід врахувати, що це група чинників зворотного впливу по відношенню до прибутку. У зв'язку з цим у розрахункову формулу додається знак «–»:

Пр = – [(АВ1 + ЗВ1 + ІОВ1) – (АВ0 + ЗВ0 + ІОВ0)], (3.7)

де Пр – зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини зазначених витрат,

АВ1 – адміністративні витрати за 2011 р.,

ЗВ1 – витрати на збут за 2011 р.,

ІОВ1 – інші операційні витрати за 2011 р.,

АВ0 – адміністративні витрати за 2010 р.,

ЗВ0 – витрати на збут за 2010 р.,

ІОВ0 – інші операційні витрати за 2010 р.

У нашому прикладі цей вплив становить:

Пр = – [(72853 + 69941 + 51150) – (72695 + 64344 + 30039)] = - (193944– 167078) = -26866.

Це означає, що перевитрата по непрямих витратах привела до зниження прибутку в звітному році на 26866 тис. грн.

У разі впливу величини витрат за податком на прибуток, правдивою є наступна формула:

ППНП = – (ПНП1 – ПНП0), (3.8)

де ППНП – відхилення чистого прибутка за рахунок зміни величини витрат за податком на прибуток,

ПНП1 – податок на прибуток за 2011 р.,

ПНП0 – податок на прибуток за 2010 р.

У нашому випадку цей вплив становить:

ППНП = – (1317– 1685) = 368

Таким чином, зменшення розміру витрат за податком на прибуток спричинило збільшення розміру чистого прибутку на 1554 тис. грн.

Зробимо узагальнення всіх показників в таблиці 3.5 вплив факторів на розмір чистого прибутку.

Таблиця 3.5 - Вплив факторів на чистий прибуток підприємства у звітному періоді

Показники

Сума, тис. грн.

1. Зміна цін

101838,2,

2. Обсяг реалізованих товарів

39975

3. Обсяг збуту

-8756,8

4. Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати

26866

5. Податок на прибуток

368

Заголом

40709,6

Проведений в роботі фінансовий аналіз діяльності підприємства дає змогу зробити наступні висновки:

Майно підприємства складається з необоротних та оборотних активів. Необоротні активи підприємства складаються з нематеріальних активів та основних засобів. До складу оборотних активів включають матеріальні оборотні засоби (товарні запаси, виробничі запаси, готову продукцію, напівфабрикати), дебіторську заборгованість, грошові активи та їх еквіваленти.

Рентабельність оборотних активів підприємства у звітному періоді дорівнювала 17,6%, рентабельність основних фондів – 11,18%. Рентабельність реалізації продукції можна розрахувати за попередній та звітний періоди. У попередньому періоді рентабельність реалізації продукції дорівнювала 6,35%, а у звітному періоді 7,48%. Тобто вона збільшилася на 1,13%. Це збільшення відбулось в результаті наступних змін: за рахунок зміни доходу та зміни прибутку.

Враховуючи всі фактори, що впливають на прибуток підприємства у звітному періоді, бачимо, що в цілому чистий прибуток підприємства зменшився на 40709,6 тис. грн. Як випливає з розрахунків, на підприємстві спостерігається покращення торговельної діяльності.

ІV РОЗДІЛ ОБГРУНТУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА І ШЛЯХИ ЙОГО ПІДВИЩЕННЯ

Глибокі перетворення, що відбуваються в економіці, сприяють максимальній мобілізації внутрішніх резервів. Для ефективного функціонування суб’єктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення об’єму продукції, зниження собівартості, росту прибутку.

Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об’єму реалізації товарної продукції. Між прибутком та об’ємом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Таким чином, різноманітність продукції, що реалізовується “НОРД” має значний вплив на збільшення реалізованої продукції фірми.

Збільшення прибутку в результаті виробничої діяльності дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет.[16,302-307].

Багато підприємств проводять розробку та реалізацію наково-технічних нововведень і отримують на них ліцензії. В умовах розвитку ринкових відносин, а разом з ними і конкуренції, підприємства намагаються не займатися їх продажем. Однак відмова від надання ліцензій на виробництво продукції іншим підприємствам не завжди є правильним кроком. Вона позбавляє підприємства, що здійснили нововведення крупних доходів від продажи ліцензій. В умовах жорстокої конкуренції виробники можуть проводити власні дослідження і розробки в такому обсязі , який є необхідним для здійснення покращення властивостей продукції, і зробити її більш конкурентоспроможною. В результаті обсяг реалізації продукції підприємства-власника ліцензії може знизитись чи підвищитись в залежності від попиту на продукцію і відповідно зменшиться або збільшиться прибуток.

Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств.

Важливу роль в організації збутової програми відведена маркетингу. Практика світової торгівлі показала, що багато видів нових виробів не знаходять свого покупця на ринку без вправної організації маркетингу. Тому в цих умовах господарювання слід більше уваги приділяти маркетингу. Так, наприклад, для ПАТ “НОРД” велике значення при здійсненні торгівельної діяльності надавалось розташуванню фірми, від якого залежало отримання фірмою прибутку.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних довготривалих господарських зв’язків. Їх зруйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні.

Для росту обсягу прибутку від реалізації необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприєство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції – необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

Ефективне використання матеріальних ресурсів в значній мірі залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання промисливих підприємств (об’єднань) є контроль за станом запасів і за управлінням ними.

Робота служби постачання повинна сприяти економічному і раціональному використанню матеріальних ресурсів при плануванні матеріально-технічного постачання, в процесі операційної роботи по виконанню розроблених планів постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів.

Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання материальних ресурсів та виробітку продукції не всюди достатньо технічно обгрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обгрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а, з іншої - на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників.

Одним з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі материальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.

Резервом збільшення прибутку суб єктів господарювання є ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі , по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрізмінного простою, доплат за працю в додатковий час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на обслуговування підрозділів виробництва і управління.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне перезброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об’єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчення одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затраченних коштів на проектування будівельних об єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно ріст прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5-2 рази.

Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Саме науково-технічний прогрес та його ресурсозберігаючий характер забеспечують різкий поворот до інтенсифікації.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є підвищення якості виробляємої продукції і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції в ряді галузей промисловості пов’язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато підприємств випускають продукцію з гарантією. Практика показує, що деякі підприємства забезпечують гарантований строк служби виробів за рахунок оплати витрат по передчасному ремонту бракованої продукції, реалізованої споживачу в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і збільшенню її собівартості, так як в плановій собівартості вже передбачені витрати на гарантійний ремонт, що наносить як моральний, так і матеріальний збиток і покупцю і виробнику.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є підвищення цін.

Ціни відображають кон’юнктуру ринку, протиставляючи виробника споживачу товару, і навпаки.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку промисловим підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. При встановленні ціни товару слід використовувати спеціальну методику розрахунку вихідної ціни.

У цінах повинні відображатись суспільно-необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі властивості, якість, платоспроможний попит.

Від правильності розрахунку ціни багато в чому залежить обсяг отримуваного прибутку, ліквідність і платоспроможність підприємства, його фінансовий стан.

Промислові підприємства можуть підвищити прибуток, використавши послуги банків по факторинговому обслуговуванню. Факторингове обслуговування спрямоване на ліквідацію несвоєчасних платежів клієнтів.

Правильний розрахунок резервів росту прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників.

Досвід роботи промислових підприємств в сучасних умовах господарювання підтверджує велике значення повного виявлення в ході фінансового планування внутрігосподарських резервів росту грошових накопичень. Виявлення резервів росту впливає на вдосконалення комерційного розрахунку, розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці. [8, 85-119].

За спеціально розробленою політикою торговельне підприємство здійснює розробку однієї з найважчих задач – це управління прибутком.

Ця політика покликана відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку, формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів, задовільняти матеріальні інтереси власників і персоналу. В процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні задачі:

а) підвищення загального розміру прибутку в процесі його формування;

б) ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання.

Серед цих задач найвагомішою є перша, тому що від її вирішення залежать форми та пропорції розподілу прибутку на торговельному підприємстві.

Механізм управління формуванням прибутку від реалізації товарів (робіт,послуг) будується на тісному взаємозв’язку цього показника з показниками обсягу товарооборота, доходов і витрат обігу торговельного підприємства.

Система цього взаємозв’язку дозволяє виявити роль окремих факторів, які впливають на формування прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечити ефективне управління цим процесом.

Стратегія управління підприємством пов’язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і, відповідно, одержання певної маси чистого прибутку.

Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів, що одержує підприємство та від розмірів витрат обігу. Формування доходів і витрат підприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності (товарообороту), а також асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту.

На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємства, величина якої залежить від стадії життевого циклу підприємства, стратегічних завдань, які стоять перед підприємством в майбутньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина прибутку може знаходитися в інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги, яка відповідає одержанню максимального прибутку. Як відомо, кожна одиниця товарообороту додає певну величину до доходу і витрат торговельного підприємства. Цей приріст отримав назви: граничні доходи і граничні витрати. Якщо різниця між доходами і витратами зростає, то це означає і зростання прибутку підприємства. Максимум прибутку досягається при такому обсязі товарообороту, коли :

МR=МС, (4.1)

де МR-граничні доходи, що одержуються від реалізації кожної додаткової одиниці товарообороту,

МС-граничні витрати при реалізації кожної додаткової одиниці товарообороту.

Приріст на кожну одиницю товарообороту визначається так :

∆П=Пп – Пп-1, (4.2)

де ∆П-зміна прибутку, що пов’язана зі збільшенням товарообороту на одну одиницю;

Пп, Пп-1-прибуток підприємства при реалізації п-ої одиниці товарообороту та (п-1)-ої одиниці товарообороту.

Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом і витратами при відповідному обсязі товарообороту тобто:

Пп = ТРп – ТСп, (4.3)

Пп-1 = ТРп-1 – ТСп-1, (4.4)

де ТРп, ТРп-1-відповідно загальний валовий доход від реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту

ТСп, ТСп-1-загальні затрати при реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту;

Підставимо вирази (4.2.) і (4.3.) в рівняння (4.1.), одержимо :

∆П = (ТRп – ТСп) – (ТRп-1 – ТСп-1) =

(ТRп – ТRп-1) – ( ТСп – ТСп-1) МR - МС (3.5.)

Оскільки:

MR = TRп – TRп-1 ; МС = ТСп – ТСп-1.

Підприємство одержить максимальний прибуток при такому обсязі товарообороту, коли збільшення обсягів реалізації не призведе до зміни обсягів прибутку тобто

∆П = 0.

Це досягається при умові :

∆П = MR – MC = 0

тобто :

MR = MC.

Подальше збільшення обсягів реалізації економічно невигідне підприємству, тому що не буде забезпечувати подальше зростання прибутку.

На другому етапі обгрунтування стратегій визначають обсяг товарообороту, який забезпечує одержання цільової суми прибутку. Для цього розраховують необхідний обсяг товарообороту, який відповідає попиту на товари і ресурсозабезпеченості обороту (можливий обсяг закупки товарів, потужність торговельного підприємства і її визначення, чисельність робітників і продуктивність їх праці ).

Розробка асортиментної політики підприємства (третій етап) має бути спрямована на оптимальну товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення.

Обгрунтування цінової політики (четвертий етап) має бути спрямоване на визначення оптимальних цін реалізацій товарів, при яких досягається оптимальний обсяг товарообороту, а як наслідок – максимальний прибуток.

Формування ресурсної політики підприємства, яка здійснюється в ході п’ятого етапу обгрунтування стратегій управління прибутком, має передбачати залучення ресурсів, які забезпечують досягнення необхідного обсягу виробництва із найменшими затратами.

Шостий та сьомий етапи розробки стратегій пов’язані з розв’занням завдань управління валовим доходом та поточними витратами торговельного підприємства. Результатом розробки стратегії є визначення можливого (реального) обсягу отримання доходів та здійснення поточних витрат на плановий період, порівняння яких дозволить оцінити можливий обсяг прибутку підприємства.

На восьмому етапі можливий обсяг отримання прибутку необхідно порівняти з його цільовим розміром. Якщо відповідність досягнута, тобто можливий прибуток більше або дорівнює цільовому прибутку, стратегічний план приймається до виконання (дев’ятий етап), здійснюються заходи контролю за ходом його реалізації.

Якщо відповідність не досягається, необхідно виявити можливі резерви збільшення прибутку за рахунок раціонального використання ресурсів, зниження витрат та збільшення доходів, або ж варто відкоригувати (зменшити) цільову суму прибутку.[20, 123-127].

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.