Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kniga_1.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
2.31 Mб
Скачать

Розділ хі Педагогічні дослідження в фізичному вихованні

У попередньому розділі підкреслювалося, що оцінка і, особливо, самооцінка роботи фахівця є найважливішим резервом професійного вдосконалення. Щоб було що оцінювати, треба постійно шукати інформацію для роздумів, яка народжується зі спроб по-новому вести роботу. Тобто, треба постійно вести творчий пошук, експериментувати, треба бути дослідником.

Людина може приступати до наукового дослідження тоді, коли в неї сформувалося своє бачення якогось питання чи проблеми, або, іншими словами, коли в неї виникла якась нова ідея, що потребує перевірки.

Як народжуються нові ідеї? На це питання ніхто не зможе дати вичерпної відповіді, і навряд чи будь-коли вона буде отримана. З цілковитою впевненістю можна стверджувати лише одне: на голому місці, із нічого нові ідеї не народжуються. Для цього потрібно, щоб було створене певне підґрунтя. Воно формується тоді, коли людина працює творчо. Творча праця постачає інформацію для роздумів, і рано чи пізно виникає потреба поглибити знання з того чи іншого аспекту свого фаху. Людина починає ретельно вивчати свій власний досвід і досвід інших, заглиблюється в спеціальну літературу, консультується з більш досвідченими фахівцями і т.д.

Такого роду зусилля приносять свої плоди: фахівець ліквідує слабкі місця своєї підготовки. А може статися і так, що він не знаходить досить повної відповіді на питання, що його зацікавили, і згодом розуміє, що вони є недостатньо, або й зовсім не розробленими. Подальша концентрація своєї думки на них, осмислення прочитаного, почутого, пережитого призводять до того, що раптом виникає своє бачення проблеми, яке з часом обростає деталями, уточнюється і в кінці кінців формується нестандартне, індивідуальне розуміння суті справи, людина по-своєму уявляє шляхи виконання завдань і передбачає можливі результати.

Застосовуючи науковий термін, можна сказати, що вона створює робочу гіпотезу, яка може бути і близькою, і дуже далекою від істини, і, щоб розставити крапки над “і”, потрібне дослідження чи серія досліджень.

Не можна запропонувати придатний для всіх випадків наукової роботи якийсь достатньо вичерпний алгоритм дослідження. Але все-таки будь-яке конкретне дослідження можна представити у вигляді ряду етапів. У кожному конкретному випадку їх зміст, послідовність можуть дещо варіюватися, а деякі й зовсім не реалізуються, але загальна схема все-таки залишається. Наведемо цю схему, нумеруючи кожний із етапів.

  1. Вибір теми як результат вивчення практики і літературних джерел.

  2. Поглиблене вивчення обраних для дослідження питань чи проблеми.

  3. Постановка мети і її конкретизація в завданнях роботи.

Після цього етапу можна вже попередньо сформулювати назву роботи.

  1. Розробка робочої гіпотези.

  2. Складання плану дослідження.

  3. Підбір досліджуваних.

  4. Підбір методів дослідження і розробка методики його проведення як своєрідної програми, у якій кожному окремому методу відводиться своє місце з передбаченням технології його застосування.

  5. Організація умов проведення дослідження (підготовка апаратури та інструментарю, заготовка документів, створення дослідних і контрольних груп, підготовка помічників і т.д.).

  6. Збір, обробка й аналіз дослідницького матеріалу.

  7. Підведення підсумків дослідження, формулювання основних висновків і пропозицій.

  8. Перевірка основних висновків і пропозицій (обговорення результатів дослідження, рецензування, апробація результатів дослідження на практиці).

  9. Завершення дослідження і його літературне оформлення.

  10. Впровадження результатів дослідження в практику.

Зміст кожного з етапів загалом зрозумілий для читача, але деякі з них чи їх окремі аспекти потребують певного пояснення, що ми й зробимо в подальшому викладі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]