Графічне зображення результатів хронометрування і пульсометрії

Урок провів: Хоменко В.О. Клас: 7-б Об’єкт спостереження: Приймак Коля

Хронометрист: Бас Ю.І. Пульсометрист: Гулий С.Г

Рис. 5. Графічне зображення результатів хронометрування і пульсометрії згідно з даними таблиць 4, 5. Верхній графік відображає результати хронометрування, нижній – пульсометрії. На діаграмі щільності уроку показано вклад кожного із компонентів у часі й у відсотках.

Зробимо деякі зауваження стосовно методики хронометрування і пульсометрії.

Для хронометрування потрібні секундомір, ручка і папір для запису. Секундомір вмикають по дзвінку і вимикають, коли учні покинули місце занять, а не по дзвінку, що сповіщає про кінець уроку. Як правило, ці події співпадають, але не завжди. Спостерігаючи за діяльністю учнів, хронометрист записує закінчення кожної з її складових у чорновому протоколі, орієнтуючись на показання секундоміра. У чорновому протоколі фіксується інформація, що подана в колонках 1-2 таблиці 5. Після уроку вона розшифровується і оформляється чистовий протокол, як показано в тій же табл.5.

Розшифрована інформація дає змогу вичислити моторну і загальну щільність як окремих частин уроку, так і уроку в цілому. Моторна щільність може виражатися як абсолютним (час, витрачений на виконання вправ) показником, так і відносним (у відсотках). Наприклад, абсолютний показник моторної щільності основної частини уроку (див. табл. 5) складає 17 хв.10 секунд, а відносний – 63 %. Останній розраховується так

МЩ =	час виконання вправ (1710 або 1030)	 100 = 63 %.
	тривалість основної частини (28 або 1680)

Загальна щільність також може виражатися як абсолютним показником (увесь раціонально витрачений час, не рахуючи простоїв), так і відносним (відношення раціонально витраченого часу до всього часу). Знову ж покажемо це на прикладі розрахунку загальної щільності основної частини уроку (див. табл. 5).

ЗЩ =	2645 або 1605	 100 = 96 %.
	28 або 1680

Якщо робота організована фронтально протягом всього уроку, то немає потреби зосереджувати увагу на якомусь одному учневі, а коли застосовуються і груповий, і індивідуальний методи організації, то тоді треба спостерігати за якимось одним учнем, як правило, середнього рівня підготовленості і середньої активності.

Окрім цього, слід пам’ятати, що простої можуть бути як явні (вчитель пішов шукати інвентар, а учні чекають його), так і приховані (надто багато часу витрачається на пояснення, перешикування чи використовуються менш ефективні методи і прийоми). Перші помічаються легко, а для того, щоб помітити другі, треба мати певну підготовку і навики педагогічних спостережень.

Для пульсометрії також потрібно мати секундомір, ручку і папір для запису. Як і в попередньому випадку, секундомір вмикають по дзвінку, а вимикають відповідно до фактичного закінчення уроку. До початку уроку визначається учень, за яким буде вестись спостереження і в якого будуть визначатися показники ЧСС. Це повинен бути учень середньої підготовленості й активності. Вибрати такого учня можна за порадою вчителя.

Показники ЧСС реєструють до уроку, зразу після нього і протягом уроку з інтервалами 3-5хв. Так, щоб можна було мати дані про стан організму і в процесі роботи, і в період слухання пояснень, і під час перешикувань, і в період відпочинку, тобто так, щоб отримані показання відбивали якомога повніше реальну картину уроку. Дані записують до чорнового протоколу, їх можна тут же й розшифрувати, як це показано в таблиці 4.

Пульс, як відомо, можна реєструвати або на променевій, або на сонній артеріях.

У підсумку відзначимо, що всі три види спостережень (аналізування уроку, хронометрування, пульсометрія) одному спостерігачу якісно виконати неможливо. Потрібно як мінімум два спостерігачі.