Силова підготовка у зв’язку з розвитком прудкості

У практиці спорту для розвитку бистротної сили застосовують різноманітні вправи. Методичні підходи теж різні, але найбільш значимі з них, як зазначає Ю.В. Менхін⁵⁹, два. Згідно з одним із них, треба використовувати малі обтяження, але з дуже швидким виконанням рухів. А згідно з другим, використовувати граничні і близькі до них обтяження в повільних рухах, розвинути, таким чином, максимальну силу, а далі трансформувати її у бистротну, застосовуючи уже невеликі обтяження, але з акцентом на швидкісне виконання вправ.

Незрозуміло, як максимальна сила може трансформуватися у бистротну, бо ж адаптивні пристосування в організмі завжди строго специфічні. Перестає діяти певний подразник – і напрацьовані до його дії пристосування зразу ж починають зникати, організм тут же адаптується до нових умов. Так, наприклад, не зважаючи на те, що сила земного тяжіння діє на людину з початку її зародження, виключення цього фундаментального фактора на короткий час (політ у космос) зразу ж викликає різкі зміни у всіх функціях і структурах організму.

Отже, навантаження повинне відповідати тому результату, якого ми прагнемо досягти. І справа тут не в “трансформації”, а в створенні саме необхідних, адекватних умов адаптації організму. І з цієї точки зору виглядає недоречним і перший вище означений методичний підхід, коли сподіваються на суттєве збільшення бистротної сили в результаті застосування малих обтяжень на граничних швидкостях.

А взагалі ми маємо тут приклад діалектичного протиріччя. На одному полюсі – застосування малих обтяжень на граничних швидкостях, а на другому – граничних обтяжень на малих швидкостях. Правильна відповідь на питання про силову підготовку в зв’язку з розвитком прудкості повинна орієнтуватися на простір між полюсами. У цьому переконують і наукові дослідження, і результати, отримані Ю.В.Менхіним, і інформація, викладена Ю.В. Верхошанським⁶⁰. Відштовхуючись від них, наведемо декілька прикладів розвитку швидкісної сили.

Завдання: розвивати бистротну силу.

Використовується повторно-серійний метод.

Р = 30-70 % М_х.

Робота організовується за формулою:

6-8 х 2-4, відп. 3-4 гранична швидкість і невисокий темп

х 2-3, відп. 6-8.

Примітка: використовуються два діапазони обтяжень (30-50% М_х і 50-70% М_х) залежно від величини зовнішнього опору в змагальній вправі; в першому випадку розвивається переважно стартова сила, а в другому – бистротна.

Завдання: розвивати вибухову силу і реактивну здатність.

Використовуються: повторно-серійний метод, метод швидкісно-ізометричних вправ.

1) Р = 60-80 % М_х.

Робота організовується за формулою:

5-6 х 2-4, відп. 4-6 з граничною швидкістю

х 2-3, відп. 6-8. (відпочинок поєднується із розслаблен-ням м’язів)

2) Реверсивний режим роботи м’язів.

Р = 60-80 % М_х, обтяження піднімається на 1/3 амплітуди виконання, а тоді швидко опускається з миттєвим переключенням на долаючу роботу.

Робота організовується за формулою:

3-5 х 2-3, відп. 4-6 з розслабленням (обтя-ження ставиться на упор)

х 2-3, відп. 8-10.

3) Ізометричний режим роботи м’язів.

Р = 60-80 % М_х, акцент на вибуховий розвиток напруження.

Робота організовується за формулою:

5-6 х 1, відп. довільний

х 2-4, відп. 4-6. (перед кожним зусиллям обов’яз-ково розслабляти м’язи)

Примітка: суглобові кути такі, що відповідають акцентованому робочому зусиллю в змагальній вправі.

4) Ударний режим роботи м’язів (стрибки в глибину).

Р обота організовується за формулами:

а) для добре підготовлених	10 х 4, відп. 6-8		відпочинок заповнюється легким бігом і вправами на розслаблення
б) для менш підготовлених	6-8 х 2-3, відп. 6-8

ПриміткИ: 1. Через велику гостроту впливу ударний режим використовується в кінці етапу, присвяченого спеціальній фізичній підготовці; 2. У змагальному періоді ударний режим використовується раз на 10-14 днів, і не пізніше, ніж за 7-8 днів до змагань.