2. Організаційно-методичне забезпечення урочних занять

Організаційно-методичне забезпечення урочних занять досягається передбаченням і врахуванням таких моментів.

1. Організація матеріально-технічних умов роботи, яка включає: попереднє прибирання місць занять, провітрювання приміщень, перевірку придатності снарядів. Сюди входить також установка і зміна снарядів, роздача і збирання дрібного інвентарю. Все це повинне служити створенню повноцінної гігієнічної обстановки, ефективному використанню часу заняття, безпеці роботи, навчанню раціональним прийомам переміщення важких предметів, вихованню в учнів дбайливого ставлення до громадського майна, дисциплінованості, організованості, естетичних якостей і прагнення до високої культури виконання доручень.

Усі допоміжні дії необхідно виконувати по можливості завчасно, щоб максимально зберегти час для основної навчально-виховної роботи; їх слід уважно контролювати, скеровувати і оцінювати.

2. Розміщення і переміщення учнів.

Продумано варіювати шикування і перешикування відповідно до конкретного змісту і умов проведення роботи. Вдалими шикуваннями і перешикуваннями пом’якшується одноманітність дій, які треба часто повторювати, що має неабияке значення для підтримання на високому рівні уваги, інтересу й емоційного стану.

3. Організація змагального порядку навчальної діяльності учнів.

Вона здійснюється, як це досить повно розкрито в п’ятому розділі підручника, чотирма основними методами: фронтальним, груповим, індивідуальним і станційним.

4. Організація роботи помічників педагога.

Сюди входять: фізорги, груповоди, судді, капітани команд, чергові і виконавці разових доручень.

Ефективна організація їх відіграє важливу роль в успішному проведенні заняття, бо ж з їх допомогою вдається досягти більшої чіткості в роботі. Роботу помічників і її результати доцільно періодично оцінювати, уникаючи негативних суджень із приводу невдач і помилок. Час від часу помічників слід змінювати, залучаючи до цієї роботи якомога більшу кількість учнів, хоча, звичайно, педагог найбільш часто використовує для цього авторитетних і здібних в інструкторсько-методичному плані учнів.

5. Організація осіб, що присутні на занятті, але не беруть участі в загальній роботі.

Вона необхідна для того, щоб звести до мінімуму, а то й зовсім виключити все, що може заважати успішній роботі. Особливої уваги заслуговують тимчасово звільнені від виконання вправ. Їх, як правило, також треба підключати до роботи: слухати пояснення педагога, спостерігати за виконанням вправ, відповідати на питання, підносити чи прибирати дрібний інвентар і т.д. Більше того, деякі з них можуть виконувати (збоку від загального строю) деякі вправи, не протипоказані за станом здоров’я. Таке залучення до роботи виключає порушення дисципліни, допомагає не відставати в заняттях і сприяє більш швидкому включенню в роботу після одужання.

3. Керівна роль педагога на занятті

Її можна розглядати в трьох аспектах.

1. Спрямовуюча роль. Вона реалізується в таких операціях:

• Зрозуміле розкриття завдань, що будуть вирішуватися на занятті.

• Попереджувальні роз’яснення найважливіших особливостей майбутньої роботи. Вони необхідні тоді, коли передбачається більш чи менш самостійне її виконання. Учні повинні бути інформовані про порядок і умови виконання завдань, про використання навчального інвентарю, про контроль за своїми діями і їх результатами, про можливі помилки і, особливо, про небезпеку, яка може виникнути в процесі роботи. Буває також доцільним визначити критерії повноцінності засвоєння рухів, а також характер зусиль, число повторень, міру кількісних досягнень і ін.

Звичайно, об’єм подібної інформації залежить від підготовленості і стану учнів, від змісту завдань роботи, від умов роботи, від загальної психоемоційної атмосфери і від інших перемінних, урахування яких диктується інтуїцією педагога.

• Послідовне формування уявлень і понять про техніку рухів, по можливості глибоке розкриття її закономірностей, роз’яснення прикладної ролі навчального матеріалу, що опрацьовується на занятті, забезпечення міжпредметних зв’язків відповідно до змісту виконуваної роботи і підготовленості учнів.

2. Контролююча роль. Нею передбачається:

• Систематичний контроль за роботою і поведінкою учнів у поєднанні із самоконтролем. Дуже важливо досягати своєчасного, а ще краще негайного, осмислення причин відхилення ходу навчального процесу від запланованого, щоб своєчасно внести необхідні корективи.

• Регулювання робочих навантажень. Оптимальна величина і динаміка їх впливає на створення сприятливого психологічного клімату, сприяє виникненню відчуття радісного переживання успішного результату від прояву своїх фізичних і вольових зусиль.

Регулюючи навантаження, педагог повинен орієнтуватися як на його зовнішні, так і внутрішні параметри. Перші, як відомо, характеризують навантаження в мірах об’єму і інтенсивності безвідносно до реакції організму на них, а другі – саме реакцію організму, що виявляється в рівні функціонування різних систем і органів.

3. Спонукаюча роль. Сюди входить:

• використання різних шляхів і прийомів активізації діяльності учнів. Докладніше про це йдеться в другій частині підручника, де розкриваються особливості проведення уроків фізичної культури зі школярами;

• надання учням своєчасної допомоги в роботі. Вона може бути вибірковою (наприклад, тільки на початку заняття) чи наскрізною (протягом всього заняття), стосуватися лише інтелектуальної, чи лише фізичної діяльності, чи обох разом;

• своєчасний розбір дій і поведінки учнів із метою визначення результатів їх діяльності. Предметом розбору можуть бути окремі рухові дії і їх елементи, цілісна рухова діяльність, наприклад, у процесі гри, а також поведінка учнів, яка може зумовлюватися різними причинами, а в цілому виявлятися в етичних відхиленнях.

• Оцінка діяльності учнів. Оголошуючи оцінку, педагог обов’язково повинен її обґрунтовувати, виняток можна зробити лише у випадку відмінної оцінки. Окрім цього, він повинен ураховувати темперамент, характер, особливості сприйняття учнів. Одним і задовільну оцінку треба обголосити на фоні похвали, а другим і відмінну можна поставити, підкреслюючи, що вона не виявляє істинних потенцій, що треба привчати себе працювати з максимальною віддачею.