5. Жести:

•  не робіть незвичних жестів, які привертають до себе над­мірну увагу, жести мають доповнювати і супроводжувати усне слово;

•  не починайте і не закінчуйте промову несподіваним жес­том.

6. Уміння переконувати:

•  навчіться справляти на слухачів приемне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою та манерами;

•  для того щоб переконати когось, треба знайти необхідні аргументи. їх слід впорядкувати і сформулювати;

•   якщо промовець сповнений натхнення, він неодмінно ви­кличе інтерес у слухачів;

•  добираючи аргументи, потрібно враховувати освітній рівень слухачів, їхню поінформованість з теми, можливі контр-аргументи;

•  переконувати людину легше під час дискусії, а не на лекції;

•  промовець має справляти враження переконаної і впевне­ної у своїх силах людини, яка добре знає свій предмеу.

7. Підготовка і початок виступу:

•   напишіть повний текст виступу і кілька разів прочитайте його;

• розкладіть на столі всі записи та матеріали, згрупуйте їх відповідно до виступу;

•  підготуйте наочність (графіки, схеми, таблиці) й проду­майте, як краще її подати слухачам, щоб не робити метушливих рухів до записів і дошки;

•   починаючи виступ, думайте не про своє хвилювання, а про контакт зі слухачами, про зміст виступу;

•  пам'ятайте, що найменш цікавою формою викладу є опис, найцікавішою — розповідь;

•  нотатки для виступу робіть на аркушах однакового фор­мату. Ліворуч залиште поля для позначок, також позначте при­близну витрату часу на кожен пункт;

•   починайте виклад у зручному положенні, повільним тем­пом, звертанням: «Шановні слухачі...».

8. Виклад:

•   самого висловлювання думок замало, їх треба донести до слухачів; вживайте для цього метафори, афоризми, цитати;

•  різні незвичайні пригоди та випадки дуже пожвавлюють виступ;

• незнайомі, незрозумілі для слухачів терміни, абстрактні поняття треба пояснити;

один з найвідоміших способів загострення уваги — паузи та риторичні запитання під час виступу;

•  коли треба зазирнути в рукопис виступу, опустіть очі, але голову не схиляйте;

•  намагаючись запам'ятати текст, зосереджуйтесь передусім на змісті, а не на стилі;

• не бійтеся дивитися на слухачів;

•  не заповнюйте паузи різними звуками, як-то: «е-е-е», «ну...»;

•  після закінчення виступу не показуйте свого полегшення через те, що виступ позаду •  дякуйте за кожне запитання і зауваженнянавіть тоді, коли ви з ним не згодні.

Кожна мрія дається разом з силами, потрібними для її здійснення. Проте, можливо, вам прийдеться для цього прикласти зусиль.

____________________________________________________________________________________

/А.Й.Орошкевич, М.В.Паламарчук, І.І. Слободян/

Культура звертання учителя до учнів. Вербальні техніки

 Техніка „Я висловлювання"  (до класу і до окремого учня)

• Я хотіла б щоб ви (опанували, навчились, засвоїли) допоможіть мені, будь ласка, (зробіть, прочитайте, напишіть, виконайте) ...

 Техніка надихання (до класу)

• Я хочу вас навчити ... Це не просте завдання, але я вірю, що кожен з вас опанує цей (... спосіб) і ви успішно справитесь з цим завданням. (до учня)

• Я ( знаю, відчуваю, бачу, вірю), що ти справишся з цим завданням і в тебе все вийде, зосередься і постарайся..

• Я вірю, що ти знайдеш в собі сили виконати це завдання.

 Техніка схвалення (до класу)

• Я така задоволена, що ми всі сьогодні так дружно і злагоджено попрацювали

• Мені приємно про це сказати, що сьогоднішню тему ви так уважно слухали і тому так добре засвоїли. (до учня)

• Як добре, що ти повірив у свої сили і виконав це завдання.

• Як чудово, що ти не зупинився перед труднощами, а подолав їх.

 Техніка спонукання (до класу)

• А зараз зосередьтеся, заспокойтеся і постарайтеся вловити основну думку. (до учня)

• Зосередься, подумай і зверни увагу на ось цей пункт.

 Комбінація технік надихання-схвалення.

• Надихнути і схвалити як уже успішно зроблену справу. (до класу і до окремого учня)

• Я (вірю, знаю, відчуваю), що ми зробимо цю аплікацію і всі попрацюємо дружно і злагоджено, кожен добре постарається.

 Комбінація технік надихання - спонукання

• Я( відчуваю, знаю, вірю), що цю задачу зрозуміють всі, тільки зосередьтеся, уважно послухайте і ви всі зрозумієте.

 Комбінація технік спонукання-схвалення (до класу і до окремого учня)

Зосередьтеся, подумайте і ви дасте відповідь на запитання, яке я зараз поставлю. Я впевнена, що ви добре попрацюєте, дасте чудові відповіді.

________________________________________________________________________________________________

ЦЕ ЦІКАВО ЦЕ ЦІКАВО ЦЕ ЦІКАВО ЦЕ ЦІКАВО ЦЕ ЦІКАВО ЦЕ ЦІКАВО ЦЕ ЦІКАВО ЦЕ ЦІКАВО

Будь-який наш жест, положення тіла в просторі, те, як ми рухаємося, вираз обличчя, інтонації голосу – це все відноситься до невербального мовлення, від якого ми можемо отримати значно більше інформації, ніж через слова. Але знання з цієї сфери не завжди можуть допомогти, а й іноді нашкодити. Не у всіх ситуаціях мова жестів буде тлумачитися однаково. Не слід забувати про такий важливий фактор, як міжнаціональні відмінності. Ваш характерний жест, який оточення розуміє та сприймає адекватно, може мати абсолютно інше значення в чужій країні. Щоб уникнути неприємних ситуацій, у подорожах до інших країн варто якнайменше використовувати звичну Вам жестикуляцію та в загальному вивчити невербальні символи тієї держави, до якої прямуєте. Наприклад, якщо в Голландії, Ви повернете вказівним пальцем біля скроні, маючи на увазі якусь дурницю, Вас не зрозуміють. Там цей жест означає смішну і вдалу фразу. Говорячи про себе, європеєць вказує на тулуб, а японець – на ніс. В деяких країнах Африки сміх – це показник здивування і навіть нерозуміння, а не вияв веселощів. В США та багатьох інших країнах, «нуль» утворений двома пальцями означає, що «все добре». В Японії цей символ має інше характерне значення – «гроші». В Португалії та деяких інших країнах він буде сприйматися як непристойний. Коли француз, німець чи італієць вважає яку-небудь ідею дурною, то виразно стукає себе по голові, а якщо німець стукне себе по лобі відкритою долонею, то це буде еквівалентом «та ти з розуму зійшов!». І навпаки, коли англієць чи іспанець стукає себе по лобі, то це символізує задоволення собою. Німці часто піднімають брови вверх в знак захоплення якоюсь ідеєю. В Англії (як і в нашій країні) така поведінка виражає скептицизм. Якщо француз хоче виразити сильні сумніви та застереження, то він потирає пальцем основу носа. Це наближено до італійського постукування пальцем по носі, що теж означає застереження. В Голландії у цього жесту зовсім інше значення: «я п’яний» або «ти п’яний»; в Англії – «конспірація та секретність». Цікавою особливістю американців є те, що вони намагаються проводити ділові переговори в дуже теплій та дружній обстановці. Якщо Вас зустрінуть дуже радісно, не сприйміть це за фамільярність – це є певною нормою. Рух пальців зі сторони в сторону має багато різних значень. В США, Італії та Фінляндії це може означати легке осудження, погрозу чи заклик дослухатися до того, що говорять. В Голландії та Франції такий жест просто означає відмову.