Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СВІТ ПСИХОЛОГІЇ №10.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
7.79 Mб
Скачать

Труднощі та проблеми менеджерів-дебютантів

Спостереження і численні дослідження показують, що існує визначений перелік труднощів і проблем,з якими зустрічаються практично всі починаючі менеджери. Найбільш часто менеджери-дебютанти, молоді фахівці, починаючи роботу на новому місці, допускають наступні помилки:

виявляють підвищену обережність (багато уваги приділяють порадам керівництва і колег, з’ясуванню особливостей роботи, відкладають власні ідеї на потім);

негативно оцінюють усю діяльність свого попередника;

приймають рішення без залучення співробітників;

переносять рішення важливих і гострих питань на більш пізній час;

виконавши наполовину одну роботу, беруться за іншу;

прагнуть зробити і вирішити всі справи і задачі відразу;

прагнуть зробити все власними руками, не залучаючи підлеглих;

переконані, що знають усе краще за інших, і не ховають цього від оточуючих;

захоплюються командуванням і недооцінюють переконання;

віддають накази працівникам, минаючи їх безпосередніх начальників;

усіляко затискають критику з боку підлеглих;

не довіряють підлеглим;

привласнюють результати роботи всього підрозділу;

байдужі до успіхів підлеглих;

відмовляються від делегування повноважень;

у випадку невдачі намагаються звалити провину на колег чи підлеглих.

Відповідно до закону Паркінсона менеджер послідовно проходить такі фази службового шляху:

пора готовності – Г – вік, у якому менеджер починає свою професійну діяльність після закінчення навчання (для прикладу візьмемо Г = 22 роки);

пора розсудливості – Р = Г + 3 роки (25 років); (вчинки нерозсудливі)

пора висування – Всв = Р + 7 років (32 роки);

пора відповідальності – Впд = Всв + 5 років (37 років);

пора авторитету – А = Впд + 3 роки (40 років);

пора досягнень – Д = А + 7 років (47 років);

пора нагород – Н = Д + 9 років (56 років);

пора важливості – Вжл = Н + 5 (61 рік);

пора мудрості – М = Вжл + 3 роки (64 роки);

пора тупика – Т = М + 7 років (71 рік).

Як відзначалося вище, становлення менеджера як професіонала високого класу відбувається до 40 років. (треба 18 років). Десять якостей людини, здатної до ефективної управлінської діяльності

1 . Управляючий, а не погонич

2. Впевненість у собі – це віра у власні сили, у те, що він здатний виконати покладені на нього обов’язки. Люди неохоче йдуть за керівником, не впевненому у собі.

3. Строгість і вимогливість. Доброта – позитивна риса характеру, однак менеджер повинен уміти сполучати доброту з необхідною строгістю для дотримання дисципліни праці і підтримки робочої обстановки.

4. Завжди критикує підлеглих позитивно: одне тільки перерахування помилок підлеглих озлоблює їх. Закінчувати розбір треба позитивними вказівками.

5. Уміє заохочувати і карати. Не існує двох однакових людей, які б однаково реагували на критику і зауваження. У кожному конкретному випадку необхідно враховувати ситуацію, особистість людини, її стать, вік, освіту, соціальний стан. Жінки більш чутливі до заохочень і покарань, які до них застосовуються. Публічна критика – найвища міра покарання. Найбільш ефективна критика наодинці.

6. Уміння цінувати час підлеглих. Моральне розкладання колективу починається саме тоді, коли менеджер явно зневажає часом підлеглих, тому що він учить їх самих не цінувати власний час.

7 . Шанобливе, доброзичливе ставлення до підлеглих. Якщо колектив очолює людина груба, то виникає “ланцюгова реакція” – атмосфера грубості і безкультур’я встановлюється у всьому колективі. Хамству немає ніколи і ніяких виправдань.

8. Уміння говорити і мовчати. Дослідження показують, що менеджер 70% робочого часу говорить і лише 30% – пише, читає, виконує іншу роботу. Мова йде про уміння по-діловому, дохідливо і швидко віддати розпорядження, чітко висловити свою думку. Уміння мовчати означає “не затикати рот”підлеглим.

9. Почуття гумору полегшує відносини з іншими людьми, а начальник, який не вміє посміятися, пожартувати, укорочує не тільки власне життя, але й ускладнює роботу підлеглих.

10. Цікавитися, вивчати підлеглих. У житті немає нічого більш цікавого, ніж людина. Усі люди різні, і кожна людина більш за все цінує повагу до себе.