1. Проблема академічного перевантаження учнів середніх шкіл.

Проблема перевантаження особливо часто спостерігається у старшій ланці школи, коли учні тягнуть оцінки для гарного атестату. Під вплив цієї проблеми найчастіше потрапляють «хорошисти» і відмінники. Вони і так багато власного часу приділяють для того, щоб отримати гарний бал. Крім того, щоб відстоювати честь школи, вони часто залучаються до олімпіад, різноманітних конкурсів, обираються в органи шкільного самоврядування і таке інше. Таке залучення часто забирає у дитини позашкільний час, вихідні дні, а частково і канікули. В результаті, вона з об’єктивних причин не встигає відпочити, відновити сили, виспатись, переключитись на зайняття улюбленою справою, на те, щоб діяти згідно власних інтересів, здобути можливість робити власний вибір діяльності.

Відповідно, проблема перевантаження призводить до появи психоемоційного виснаження і в такому стані учням часто доводиться розв’язувати життєві і шкільні труднощі. Така ситуація провокує появу у дитини стану сильного стресу. Спеціаліст-психолог, як правило, відмічає у таких учнів ознаки неврозу, емоційного вигорання, може відмічатись яскрава акцентуація характеру.

Перелічені вище ознаки не дають можливості учневі адаптуватись для успішної взаємодії із однолітками, з батьками та іншими дорослими; не дають можливості підтримувати високу працездатність протягом трьох-чотирьох років поспіль; ( педколектив помічає з’їжджання учня із статусу відмінника на статус «хорошиста» або «трійочника»); викликають незворотні зміни у фізичному здоров’ї цих осіб після 35-річного віку; не дають можливості повноцінно набувати досвіду комунікації та емоційної взаємодії із однолітками протилежної статі.

До ознак стійкого перевантаження відносимо:

-несприймання інформації, відчуття перебору інформації,відчуття втоми або перевтоми; -уникнення контакту з вчителем, недослуховування інструкцій вчителя, обман; -втрата апетиту або надмірний апетит; -тривалий низький рівень працездатності; - плавне зниження академічної успішності; - відтягування часу початку уроку аби не займатися навчанням, періодичні запізнення, втеча у хворобу.

З метою профілактики перевантажень слід використовувати:

• Планування (якщо немає плану, немає успіху). Складання і дотримування розпорядку дня, тижня, місяця. При плануванні доцільно використовувати наступні принципи:

Правило планування 60:40. При плануванні часу, який витрачається на роботу, пропонуємо скористатися основним правилом 60% робочого часу слід виділити на основну активність (заплановану), 20% робочого часу виділіть на непередбачувану активність (резерв) і ще 20% часу виділіть на спонтанну активність (творчість, пізнання нового, самоосвіта).

Згідно до даного правила, плануючи свій робочий час на 60%, ви тим самим забезпечуєте виконання основних, обов’язкових завдань, при наявності непередбачуваних проблем, які теж потрібно виконати вчасно.

Принцип Паретто. Він звучить так: «У процесі роботи за перші 20% використання робочого часу досягається 80% результатів. За останні 80% використання часу здобувається тільки 20% загального результату».

Виходячи із принципу Паретто, треба спочатку вирішувати важливі проблеми, бо вони дають 80% результату, а вирішувати пізніше – інші, другорядні проблеми (20% результату). Тобто, важливо визначитися із пріоритетами, і на початку виконувати важливі справи, а другорядні відкласти на пізніше.

Ось ще деякі принципи раціонального використання часу:

• Розпочинайте день з позитивним настроєм. Позитивне налаштування полегшує роботу і з посмішкою справи йдуть набагато краще.

• Приступайте до роботи без «розкачки». Часто багато часу витрачається на так зване «налаштування» і «включення» у роботу і це заважає встигнути зробити основні справи.

• Доводьте розпочаті справи до кінця. Безліч розпочатих і незавершених справ посилюють ефект перевантаження і відчуття невстигання.

• Раціонально розподіляйте свій час, залишаючи його і для роботи, і для відпочинку.

• Н е витрачайте часу дарма – на пусті розмови або обговорення людей, які вам не подобаються.

• Вирішуйте актуальні проблеми, витрачаючи час на те, що є в даний момент життя, а не на спогади та мрії.

• При виконанні завдань робити паузи і перепочивати. Витрачені 10-15 хвилин на відпочинок дозволяють з новими силами увійти в роботу. А «зекономивши» на цьому, людина більше часу витрачає на виконання завдань загалом. Оптимальний час 45 хвилин, після чого бажано зробити невеличку перерву.

• Чітко встановлений час бадьорості і сну. Повноцінний сон сприяє відновленню організму і впливає на активність.

• Можливість переключення з розумової праці на фізичну (заняття зарядкою, заняття у спортивних гуртках, танцювальних, прогулянки, робота на городі та інші систематичні м’язові навантаження).

• Розвиток вміння селектувати інформацію, відбір важливої інформації з-поміж загальної. Прикладання зусиль та дій на основні напрями підготовки.

• Врахування і розуміння того, що поруч із навчанням ще є такі цінності як стосунки, здоров’я, любов. Навчання – це лише одна із сфер життя і важливо пам’ятати, що є й інші ,яким треба приділяти увагу.

• Визначення і використання власних прийомів психоемоційного розвантаження. Знайдіть власні рецепти того, що допомагає розслабитися, підняти настрій. Наприклад, прослухати приємну улюблену музику, переглянути мультфільм, прочитати цікаву книгу, зробити собі невеличкий подарунок-заохочення за гарно виконану роботу, помріяти кілька хвилин і т.і. Існує багато способів, знайдіть свої і використовуйте їх для самодопомоги.

Рекомендації, які допомагають краще й ефективніше використовувати ресурси власного організму при підготовці домашнього завдання:

• Перед вивченням уроків після школи важливо добре відпочити, переключитися на інший вид діяльності. Бажано, щоб це була фізична праця, прогулянка або заняття спортом.

• В чити домашнє завдання треба з тих предметів, які були протягом сьогоднішнього дня. Оскільки цю інформацію легше відтворити (порівняно із тим, що було кілька днів тому), відповідно це потребує затрати менших зусиль й енергії і завдання виконати легше.

• Розпочинати необхідно із важчих предметів. Якщо необхідно вивчити вірш напам’ять, то він вчиться першим.

• При виконанні домашніх завдань треба чергувати предмети. Наприклад, алгебра, історія, фізика, українська мова і т.п. Якщо виконувати підряд однотипні предмети, людина швидше втомлюється і втрачає інформацію. Для прикладу, якщо вчити історію, а після цього зразу географію, вивчений матеріал з історії швидше забувається, ніж якби другим предметом вчилась, наприклад, фізика.

Для вчителів важливо пам’ятати про:

• Використання психогігієнічно вивірених вправ на фізкульт-хвилинках під час уроку.

• Врахування того, скільки часу треба певному учневі на засвоєння тематичного матеріалу.

• Використання основ психогігієни у навчально-виховному процесі. Наприклад, ефективно старшокласник може написати лише дві контрольні роботи у день. Оскільки, 72 хвилини триває рівень високої активності мозку, далі наступає втома.