\

УДК 371.100 ББК 74.00(3/8) С23

ЗМІСТ

Isbn 966-680-136-1

Рецензенти:

Дубасенюк ОЛ., д.пед.я.,професор, дійсний член Міжнародної академії

акмеологічних наук;

Левківський М.В., д.пед.н., професор

Гриф надано Міністерством освіти і науки України. Лист № 392 від 19.03.99.

Науковий редактор: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України О.В. Сухомлинська

Сбруєва А.А.

Порівняльна педагогіка: Навчальний посібник. - 2-ге вид., стер. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 320 с

Isbn 966-680-136-1

Навчальний посібник призначений для студентів та викладачів педагогічних вузів, учителів, аспірантів. Розкриті питання історичного розвитку порівняльної педагогіки як науки, проблеми детермінованос­ті освітніх процесів економічними, політичними та соціальними чинни­ками; новітні тенденції розвитку системи безперервної освіти в прові­дних розвинених країнах світу та в Україні; інтеграційні процеси в освітній сфері в європейському регіоні та в глобальному вимірі; про­блеми диференціації та стандартизації освіти в централізованих та де­централізованих освітніх системах; проблеми пошуку шляхів ефектив­ної соціалізації особистості в умовах шкільного навчання.

ББК 74.00(3/8)

© Сбруєва А.А., 1999 © ТОВ «ВТД «Університетська книга», 2004

Вступ > . в

Розділ 1. Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань 8

1. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки 8

2. Предмет порівняльної педагогіки. її завдання

та методи дослідження 29

Розділ 2. Провідні чинники розвитку освіти в сучасних

умовах 38

2.1. Провідні контекстуальні чинники розвитку освіти

в кінці XX - на початку XXI ст 38

\ 2.2. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти 44

1. Визначення глобалізації 44

2. Політичний аспект впливу глобалізації

на розвиток освіти 50

2.2.3. Економічний аспект впливу глобалізації.

на розвиток освіти 66

2.3. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток

освіти 69

Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку освіти

в провідних розвинених країнах та в Україні ...79

• 3.1. Загальна характеристика суперечностей і перспектив

розвитку освітніх систем у сучасному світі 79

»- 3.2. Характеристика освітньої системи СІНА 84

^ 3.3. Характеристика освітньої системи у Великобританії 94

■v 3.4. Характеристика освітньої системи в Німеччині 111

U 3.5. Характеристика освітньої системи у Франції <..... 119

• 3.6. Характеристика освітньої системи в Японії 122

• 3.7. Характеристика освітньої системи в Україні і....126

3.8. Загальні тенденції реформування сучасних

освітніх систем 131

Розділ 4. Загальні тенденції структурного реформування освітніх систем у провідних розвинених країнах світу і в Україні 136

4.1. Нова парадигма грамотності на порозі нового

тисячоліття 136

З

2. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем 141

3. Тенденції розвитку системи дошкільного виховання 143

4. Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання 146

5. Середня освіта: сучасний стан і перспективи розвитку 150'

6. Місце та роль приватних загальноосвітніх закладів у сучасних освітніх системах 152

7. Основні напрями розвитку системи професійної освіти 157

8. Тенденції розвитку системи вищої освіти 161

9. Провідні напрями і стратегії педагогічної освіти *.... 165

4.10. Освіта дорослих 170

Розділ 5. Основні підходи до вирішення завдань

підвищення ефективності навчального процесу 176

5.1. Основні підходи до визначення ефективності

діяльності школи 176

5.2. Основні проблеми сучасних систем освіти

і шляхи їх розв'язання 186

3. Інформаційно-технологічний підхід до вирішення проблеми 192

4. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення

його ефективності 202

Розділ 6. Шляхи диференціації та стандартизації освіти

в провідних розвинених країнах і в Україні 219

6.1. Провідні критерії диференціації навчання

в зарубіжній школі 219

6.2. Особливості диференціації навчального процесу в школах СІЛА, Великобританії, ФРН, Франції, Японії,

України 222

6.2.1. Особливості диференціації навчального процесу

в школах США 222

2. Особливості диференціації навчання в школах Великобританії 227

3. Особливості диференціації навчального процесу

в школах ФРН ....231

6.2.4. Особливості диференціації навчального процесу

в школах Франції '...... 233

6.2.5. Особливості диференціації навчального процесу

в школах Японії 234

6.2.6. Особливості диференціації навчального процесу

в школах України 235

4

3. Тенденції стандартизації змісту освіти та якості знань у децентралізованих освітніх системах розвинених країн і в Україні 237

4. Характеристика моделей європейської школи 247

1. Критерії визначення (компоненти) освітньої моделі школи 247

2. П'ять освітніх моделей масової західної школи 250

Розділ 7. Особливості соціалізації особистості в сучасній

школі 255

7.1. Система виховних цінностей у сучасному

шкільництві 255

7.2. Форми та методи соціалізуючого впливу школи 267

Розділ 8. Прогностичні моделі розвитку школи

в розвинених країнах 291

1. Типологія прогностичних моделей розвитку освіти 291

2. Моделі екстраполяції «status quo» в освіті 293

3. Моделі «рескулізації» освіти 297

4. Моделі «дескулізації» освіти '. 305

5

ВСТУП

Успішний вступ України в єдиний європейський та світовий освітній простір вимагає від вітчизняних педагогів глибокого розуміння актуального стану, тенденцій та закономірностей роз­витку освіти в різних країнах, геополітичних регіонах та у світі в цілому. Ці знання є предметом порівняльної педагогіки, що перетворилась на невід'ємну складову професійної освіти і роз­витку сучасного вчителя.

Порівняльну педагогіку все ще називають молодою наукою, оскільки серед фахівців різних шкіл тривають дискусії щодо її предмета. Однак вона пройшла тривалий шлях розвитку (заснова­на на початку XIX століття), має чималий досвід методологічних досліджень (перші з яких були здійснені на початку XX століття) і вже сторічний досвід як навчальний предмет (перший курс з порі­вняльної педагогіки був прочитаний у 1898-1899 навчальному році студентам Колумбійського університету Дж. Расселом). Сьогодні порівняльна педагогіка викладається майже у 300 університетах світу. Нагальним є завдання її інтенсивного розвитку як науки та як навчального предмета в Україні.

Як наука порівняльна педагогіка може значною мірою прислу­житися вітчизняним реформаторам, широкому загалу педагогів-науковців у процесі осмислення існуючих педагогічних реалій, планування подальшої діяльності та прогнозування її наслідків.

Як навчальний предмет порівняльна педагогіка інтегруєть­ся в систему педагогічної освіти на завершальному її етапі і базується на знаннях, отриманих студентами у процесі вивчення курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Основи педагогічної творчості» тощо. Крім надання системи важливих для форму­вання цілісного професійного та загальнокультурного світогля­ду знань, курс «Порівняльна педагогіка» сприяє розвитку широ­кого кола професійних умінь майбутніх педагогів.

Методологічною основою побудови структури та змісту на­вчального курсу стали цивілізаційний, антропологічний, синхро­нний та діахронний підходи. З метою їх забезпечення застосову­вались методи структурного, конструктивно-генетичного та по-рівняльно-зіставного аналізу педагогічних процесів та явищ.

6

В основу побудови змісту навчального курсу покладені кон­цептуальні положення щодо:

• глобалізації економічного життя людства як важливого чин­ника розвитку освітніх процесів;

• необхідності інтеграції національної освітньої системи у європейський та світовий культурно-освітній простір з од­ночасним збереженням та плідним розвитком її самобут­ності;

• забезпечення реального права кожної особистості на якісну освіту як запоруку успішної соціалізації в умовах розвитку інформаційного суспільства;

• неперервності освіти як умови забезпечення конкуренто­спроможності і конкретної особистості, і національної еконо­міки в умовах розвитку новітніх технологій;

• гуманізації всіх сфер освітнього життя як умови забезпечен­ня ефективності функціонування системи шкільництва;

• оптимального співвідношення диференціації та фундамента-лізації освіти як шляху розвитку її змісту;

• застосування інноваційних технологій (зокрема нових інфо­рмаційних технологій) як засобу підвищення якості освіти;

• формування демократичної громадянськості як основи соці­алізації особистості тощо.

Першочергова увага в навчальному курсі зосереджена на проблемах детермінованості освітніх процесів економічними, політичними, культурними та соціальними чинниками; на акту­альних напрямах діяльності міжнародних освітніх організацій, на інтеграційних процесах в освітній сфері в європейському ре­гіоні та в глобальному вимірі; на проблемах диференціації та стандартизації освіти в централізованих і децентралізованих освітніх системах; пошуку шляхів ефективної соціалізації осо­бистості в умовах шкільного навчання, аналізі прогностичних моделей розвитку світового шкільництва.

Курс побудовано з урахуванням порівняльного аналізу ши­рокого кола новітніх документальних джерел (матеріали між­народних конференцій з питань освіти ЮНЕСКО, Ради Європи, ОЕСД, Всесвітньої педагогічної профспілки «Міжнародна осві­та» , IX, X та XI Всесвітніх конгресів з порівняльної педагогіки, Статистичного щорічника ЮНЕСКО тощо), педагогічних дослі­джень вітчизняних і зарубіжних науковців, громадсько-політич­ної періодики.

7

Розділ 1

Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань

Характерними ознаками розвитку сучасної освітньої систе­ми в Україні є глибоке оновлення всіх її ланок - від дошкільної до вищої, модернізація змісту освіти, методів навчально-вихов­ної роботи, широке запровадження в освітню сферу сучасних інформаційних технологій, виникнення нових зв'язків між шко­лою і життям суспільства. Аналогічні зміни, зумовлені об'єкти­вними чинниками - розвитком НТП, глобалізацією світового економічного та культурного простору, — відбуваються у всьому світі. Потреби інтеграції України у світовий економічний прос­тір, реінтеграції у світове культурне середовище зумовлюють не­обхідність ретельного, систематичного, об'єктивного вивчення міжнародного досвіду розвитку освіти, його зіставлення з вітчи­зняним, відшукання шляхів запровадження кращих педагогіч­них надбань людства в практику вітчизняного шкільництва, про­гнозування можливих тенденцій розвитку вітчизняної та світо­вої освітніх систем. Названу функцію повинна виконувати порі­вняльна педагогіка як галузь педагогічних знань.