2. Психологічні аспекти формування соціально-психологічного клімату у освітніх організаціях Соціально-психологічний клімат – це поле, де відбувається розвиток особистості. Курт Левін

Соціально-психологічний клімат – це феномен, що відображає рівень комфортності існування, сумісної діяльності та групової взаємодії. Тобто, дає відповідь на запитання: «Чи добре мені тут, чи добре мені із тими кому я довіряю?», «Чи хочу я йти на роботу?»

Із даного приводу висловлювався психолог А. Маслоу: „Добре людині там, де вона може самоактуалізуватись”. А самоактуалізованою можемо назвати ту людину, яку можна описати гармонійною у 4-х сферах: самодостатності, самоповазі, самовпевненості, саморозвитку. Забезпечивши умови досягнення людиною розвитку у цих чотирьох сферах, забезпечимо добре самопочуття учня і вчителя у школі, що відобразиться на психологічному кліматі колективів.

Від рівня психологічного клімату у педагогічному та учнівських колективах залежить ступінь залученості вчителів до роботи, а учнів – до процесу навчання. Підвищення рівня комфорту у школі веде до зростання включеності учнів у навчання. Психологічна атмосфера у школі формується усіма, хто присутній у житті школи. Так, досвід швейцарських психологів доводить, що існує ієрархічний вплив особистісного рівня благополуччя працівника на тих, ким він управляє. Відчуття емоційно-психологічного комфорту директора школи є передумовою навчальної успішності учнів. Слід послуговуватись наступною психологічною закономірністю: «Якщо хоча б в одному класі фіксується негативний психологічний клімат, це означає, що в учительській він – негативний». Школа – це система, і вплив має відбуватися системний. Якщо в одному класі проблеми із кліматом, то це проблема не лише класного керівника, а кожного, хто працює у школі. Тільки спільними зусиллями можна домогтися позитивного результату.

На жаль, серед персоналу шкіл не надто часто зустрічаються таке утворення як колектив. У колективі учасники долають труднощі через здатність до колективного мислення та емпатію, вони хвилюються за те, як допомогти один одному, виручити команду. Ми спостерігаємо поодинокі прояви таких особливостей у окремих учителів, але один у полі не воїн… Колектив – основа школи.

Сам соціально-психологічний клімат буває трьох рівнів: позитивний (здоровий, сприятливий), нейтральний, негативний (нездоровий, несприятливий).

С труктура соціально-психологічного клімату та чинники які впливають на його становлення

Маємо на меті пояснити деякі пункти наведеної вище таблиці. Рівень задоволеності змістом праці стане вам зрозумілим як тільки ви відповісте на запитання – «Скільки у вас учителів працює за покликанням». До рівня задоволеності міжособистісними стосунками відносимо відсутність лихослів’я як у класах, так і в учительській. У соціально-психологічних особливостях учасників колективу враховується те, скільки часу ми задіюємо і здійснюємо конкретних вчинків щодо покращення клімату у своєму колективі.

Особистість класного керівника слід враховувати під час закріплення за ним певного класу. Прогресивним на сьогодні є здійснення підбору індивідуальності класного керівника під індивідуальність класу, підбір стилю керівництва, який потрібний для певного класу. Крім того, новопризначений класний керівник, як правило, стає умілим лише через сім років роботи.

Психологічний клімат - це та атмосфера, яка панує у класі під час уроків та перерв. Це погода, яка великою мірою визначає самопочуття дитини та й дорослих протягом часу перебування у навчальному закладі. Що стосується емоцій, то слід пам’ятати, що :

• Наші емоції народжуються у нас самих і залежать виключно від нас. Ніхто не може зіпсувати нам настрій, якщо ми самі цього не дозволимо.

• Наші емоції – вірусні, тобто вони мають ефект зараження. Якщо вчитель заходить у клас із поганим настроєм, то це швидко відчувається і передається учням, і навпаки – гарний настрій оточуючих сприяє покращенню настрою самої людини. Тому важливо залишати негативні переживання за порогом школи та класу.

• Наші думки впливають на те, як ми себе почуваєм. Якщо я думаю про щось неприємне, а ще й активно про це говорю, то і відчуття з’являються відповідні. І, навпаки, думаючи про позитивне, покращую собі настрій. Треба вчитися думати про хороше.

Добре носити із собою невеличкий листок , на якому було б записано ваш девіз, афоризм, крилатий вислів, який вам подобається, вас підтримує. І час від часу, особливо у складних ситуаціях діставати і перечитувати його.

Для формування позитивного психологічного клімату використовують такі прикладні прийоми, як:

- початок дня із привітної усмішки до колег і учнів;

- практикування у позитивному мисленні, оптимістичному погляді на життя;

- початок уроку із хорошого і завершення урок хорошим;

- припинення обговорень особистих проблем в учительській.

Прийоми покращення настрою.

• П ам’ятайте, що ваш настрій – у ваших руках. Частіше посміхайтеся до себе.

• Включіть улюблену музику і кілька хвилин насолоджуйтеся мелодією.

• Зробіть для себе приємний подарунок.

• Уявіть ситуацію, в якій вам було добре, спокійно й приємно. Побачте себе у цій ситуації. Уявіть образи, звуки, запахи, максимально увійдіть у цю ситуацію і побудьте кілька хвилин у цьому образі.

• Подумайте про приємних вам людей, присвятіть кілька хвилин їм.

• Займіться спортом або фізичною працею. Фізичні навантаження допомагають переключитися і покращують настрій.

• Якщо у вас є якась неприємна ситуація, намалюйте її на листочку, а потім підпаліть і спостерігайте за тим, як тліє листочок із образами. Після того, як він догорить, ваш емоційний стан покращиться.