Ролі у команді

Що стосується рольової структури команди, позиції та функцій лідера можна визначити основні особливості команд, порівняно зі «звичайними» робочими групами.

1. Ролі в команді задаються зсередини, з урахуванням мети, індивідуальних особливостей членів команди та ін., натомість як у «звичайних» робочих групах ролі здебільшого задаються зовні.

2. В команді ролі гармонійно взаємодіють та взаємодоповнюють одна одну, а в робочій групі переважно взаємодіють на формальній основі.

3. В команді рольова ієрархія відсутня або має дуже просту структуру, а в «звичайній» робочій групі вона може мати надто виражений, складний характер.

4. В команді керівник є лідером групи, а в «звичайній» робочій групі він переважно виконує формально-адміністративні функції.

5. Команда має відкриту рольову структуру, але входження нових членів має певну обмеженість, оскільки враховується насамперед відповідність претендентів меті діяльності команди, принципам взаємодії в ній, очікуванням її членів тощо. У «звичайній» робочій групі, в якій теж існує відкрита рольова структура, входження нових членів здійснюється більш формально і не пов'язане з їх очікуваннями.

Наразі однією з важливих умов ефективної діяльності команди є досягнення нею конкурентоздатності. Адже як свідчить аналіз соціального та професійного досвіду, конкуренція нині пронизує всі сфери панюго життя.

Конкуренція

З метою аналізу специфіки конкурентоздатності команди доцільним є розгляд і вивчення питань стосовно:

• конкуренції;

• конкурентоздатності;

• конкурентоздатної особистості;

• конкурентоздатної команди.

Насамперед слід зазначити, що поняття «конкуренція» (від лат. concurrcnting — змагання, суперництво) — суперництво між окремими особами, зацікавленими в досягненні певної мсти, кожної для себе. А конкурент (від лат. concurrens) той, що біжить разом з кимось.

В літературі існують різні підходи до розуміння сутності «конкуренції»:

• конкуренція — це змагання між людьми (індивідуальне або командне) за досягнення кращих результатів в будь-якій діяльності з метою отримання винагороди (додаткової вигоди, переваг, привілеїв);

• рушійна сила розвитку суб'єктів та об'єктів управління, суспільства в цілому;

• двигун прогресу та гарант існування бізнесу.

Д ві сторони медалі в конкуренції

Варто зауважити, що конкуренція має дві сторони однієї медалі: з одного боку -це намагання перемогти, а з іншого — можливість для людей та організацій змінюватися, тобто це так званий стимул, що стане можливим тоді, коли треба відмовитися від першої позиції. Конкурентів необхідно зробити соратниками, вони потрібні суспільству, тому що вони є співробітниками.

Аналізуючи проблеми конкуренції та конкурентоздатності як рушійної сили розвитку суспільства, власне конкуренцію слід розуміти як процес, завдяки якому люди отримують та передають знання; як суперництво старого з новим, з інноваціями. І хоч «конкурентів ми сприймаємо з роздратуванням, адже вони заважають нам спокійно жити», сподіваємось, що позитивне сприйняття самого змісту «конкуренція» допоможе формуванню потреби залишатися або ставати конкурентоздатною особистістю і сприяти тому, щоб організація, в якій ця особистість навчається, працює чи працюватиме, була, конкурентоздатною, тобто кращою серед кращих.

Отже, конкуренцію не обов'язково розуміють як агресивну боротьбу. Автори вважають, що конкуренція — це цивілізована взаємодія особистостей (груп, організацій), яким не потрібно шукати суперників для того, щоб бути першими. Конкурент — це самодостатня людина (група, організація), яка просто на вищому рівні професіоналізму робить свою справу, або намагається цей рівень постійно підвищувати, і їй не потрібно когось «перемагати», принижувати чи «обходити», щоб доводити свою першість.

Конкуренція має бути закономірним підсумком постійних і грамотних зусиль. Досягнення перемоги залежить від «конкурентоздатності» товарів та послуг і від того, наскільки вони кращі за аналогічну продукцю і послуги інших виробників і підприємств.