4. Неспроможність розвивати креативність, як основу для самореалізації і адаптації у соціумі.
Уникання відповідальності і несміливість,боязнь ініціативи, боязнь незадоволення однолітків, боязнь зробити помилку, боязнь бути не таким як всі – це ознаки дитини, яка позбавлена можливості себепрояву та самоствердження у соціальному середовищі. Це не дає можливості здобувати досвід, який потрібен для адаптації.
Школа, на жаль, за період одинадцятирічного навчання пропонує лише 2% творчих завдань. Це в свою чергу позбавляє можливості учнів творчо себе проявити і розвивати. В умовах дефіциту творчої самопрезентації учні схильні вдаватися до протесту, до втечі у комп’ютерні клуби, до часопроведення у неформальних групах, вуличних угрупуваннях. Учні, які мають заряд творчості знаходяться у пошуку тієї сфери, де можна її проявити. Відповідно, створення умов для прояву дасть змогу навчити учнів соціально-прийнятним формам творчості (робота у групі по малюванню, танцю, співу).
Учні і так дезорієнтовані щодо адаптативних потреб та цінностей, а коли система позбавляє їх творчості це означає,що, в першу чергу, вона позбавляє їх самопізнання і саморозвитку. Через неможливість проявити творчість, учні схильні вдаватися до деструктивних, асоціальних форм поведінки. До них відносимо протест, ауто- та гетероагресивні прояви поведінки, фізичну та вербальну агресію, крадіжки. Школярі вдаються до таких дій, як до можливості швидко досягнути бажаного результату. Швидко можна отримати мобільний телефон, якщо його вкрасти, погасити гнів, якщо когось вдарити, щось зламати.
Щодо розв’язання даної проблеми, то кожен учень здатний розвинути творчість у своєму пріоритетному типі інтелекту (лінгвістичному, математичному, музичному, просторовому, тілесно-кінестезичному, інтерособистісному та інтраособистісному.)
Варто зауважити, що на основі творчості формується самооцінка, знижується рівень тривожності, особистість самостверджується. Творчі особистості володіють умінням виходити із ситуації оригінальним, нестандартним способом, найбільш оптимально вирішують проблеми, мають повноцінний емоційний розвиток. Творчі люди не вигідні суспільству тому, що вони мають заперечувальне мислення, наприклад, щодо теореми можуть припустити наступне: „а що якщо це не так”. Втім, поруч із запереченням старого, вони несуть нові прогресивні ідеї, наприклад, впровадження нової форми занять з учнями замість уроків. З творчими учнями важко проводити урок, до таких учнів учителю самому треба бути творчим і нестандартним. Відповідно, провести нестандартно урок – важко, треба генерувати ідеї та володіти стилем подачі нестандартного заняття.
Творчість – це акт свободи. Пропонуємо вам потренувати творче мислення.
Одна із засадних позицій творчого мислення – відсутність установки на пошук лише однієї правильної відповіді, творчість – це свобода.
1. Знайдіть якомога більше засобів, способів використання цих предметів: цегла, газета, олівець, цвях, парасоля, капелюх. (Ви легко можете додати ще багато прикладів, підібравши будь-який предмет).
2. Запишіть як можна більше іменників, в однині. Не можна тільки називати власні іменники та ті, які позначають речі, що розташовані в кімнаті, де ви зараз знаходитесь, а також ті об’єкти і речі, які видно крізь вікно цієї кімнати.
Робота має тривати 3-5 хвилин. Критерії аналізу:
- загальна кількість слів; вона визначає обсяг продуктивної пам’яті (норма пересічної пам’яті: за 5 хв – 56 слів, за 3 хв – 42 слова);
- системність (система класифікації слів за ознакою).
Задумайтеся, чи вчить школа дитину не тільки пам’ятати відповіді, але й ставити влучні запитання?
Запропонуйте дітям таку гру: спочатку наведіть цілу низку відповідей, а потім запропонуйте їм поставити запитання, відповідями на які, були б запропоновані вислови.
Відповіді: Завжди. Радість. Пісня. Наступного тижня.
Знайдіть різницю, а потім подібність двох явищ, речей, об’єктів, образів:
телефон і браслет; трактор й автомобіль; штани і туфлі, театр і школа; сонце і квітка; зошит і поле.
Творче мислення руйнує усталені правила, здатне по-новому подивитися на ситуацію і побудувати нові знання. Творче перетворення – це завжди пошук нового.
Пропонуємо Вам змоделювати ситуацію, в якій представлені несумісні речі, і відповісти на просте запитання: «Що трапилося б, якщо…?»
1. Люди не мали б календаря?
2. Земля була б плоскою?
3. Ніколи не йшов дощ?
4. Людям не треба було б їсти?
5. Тварини вміли розмовляти?
6. Всі казкові герої ожили?
7. Не винайшли б електрику?
8. Сніг можна було б їсти?
9. Існувала б машина часу
10. Всі люди жили по 1000 років?
Вправи для тренування творчого мислення
1 . Ви мандруєте степом. Погода кепська, йде дощ зі снігом, віє сильний вітер. Нарешті ви бачите поодаль хатинку. Ви підходите до дверей, відчиняєте їх, входите до хати. Всередині напівтемрява. Але ви, оглядаючись навкруги, бачите піч, гасову лампу, олійний світильник і декілька свічок. Ви згадуєте, що у вас десь в кишені є коробка сірників, яка загорнута у целофан. Ви шукаєте її і знаходите, але в коробці тільки один сірник. Що ви запалите першим?
2. Що залишається мокрим після витирання ?
3. Чи можливо, щоб ви стояли за батьком, а батько, одночасно, стояв за вами?
4. Син мого батька, але мені не брат?
5. Без чого не можна спекти хліб?
6. Яке питання може задавати людина протягом дня, отримуючи увесь час різні відповіді, але всі вони є вірними.
7. Коли японці ходять вверх головою?
5. Психологічний захист особистості школяра.
„Якщо ти не будеш управляти собою, обовязково знайдеться той, хто буде управляти тобою”
Людина має вміти дві речі: сама себе захистити і надати допомогу іншій людині, тому що від цього залежить збереження здоров’я, а іноді й життя. Основні проблеми у школяра виникають тому, що він не захищений психологічно. Психологічний захист може здійснюватись у трьох напрямках, а саме: захист себе від однокласників, захист себе від власних імпульсивних дій та захист від вчителя.
Озброєння превентивними методами дозволяє школяру в будь-який момент усвідомлювати, що саме з ним роблять інші. Він бачить це і може приймати рішення про свій захист. Маючи навичку психологічного захисту, людина зберігає свій настрій, здатна фіксувати кризи і уникати їх. Відповідно, це зберігає її здоров’я.
Психологічний захист може здійснюватись у наступних напрямках:
раптовість ; - відсутність подібного досвіду; - тривалість; - недолік контролю; фактор горя і втрати; - постійні зміни; - експозиція смерті; - моральна непевність (невизначеність); - фактор поведінки під час події; - масштаби внутрішньоособистісних або природних руйнувань;
Це і є десять спеціальних місць.
П сихологічний захист по даних напрямках забезпечується у вигляді формування знань, умінь і навичок. Сюди можна додати ситуації, коли не можна говорити правди, ситуації, коли її говорити не вигідно. Якщо людина не вміє володіти своїм психологічним захистом, то як це відображається в її поведінці? Це плач, нервове тремтіння, невроз, психоз, крик, закатування істерики ні з того ні з сього, агресивні прояви, рухове порушення (ступор), розчарування, втрата віри в себе, апатія, депресія, галюцинація, марення, нічні кошмари, помилкові дії, втрата свідомості, передача управління своєю особистістю іншій людині, паління, наркоманія, токсикоманія, безалаберний секс, велика конфліктність та інші.
Що ви можете зробити, коли ваш товариш психологічно не захищений? Як допомогти учневі, який знаходиться у поганому настрої, адже, від цього іноді залежить і його життя? У першу чергу слід забезпечити умови, де б людина могла почувати себе в безпеці і спокої (забезпечення умов психологічного альянсу). Дати можливість людині відчути себе потрібною.
Виходом щодо проблеми управління своїми емоціями є саморегуляція. Для прикладу, більшість емоційних перевантажень б’ють по серцю, і у чоловіків у 35-40 років виникають сильні проблеми з серцем. Причина цього – невміння здійснювати захист емоційної сфери. Для чого ж призначений психологічний захист? По-перше, для профілактики відхилень і невдач. По-друге – для лікування: так, якщо у людини є емоційна травма вона розповідає другові, але розказавши, вона ризикує тим, що про це можуть дізнатися інші. Тут найкращим варіантом є розповісти зовсім чужій людині.
У чому полягає інформаційний захист? Уся інформація – має осад в наших головах. Знаючи це, якщо по телебаченню демонструють сцени насилля, особа із вмінням захищати себе, перемикає канал, виходить із кімнати, робить все, щоб уникнути перегляду таких сцен. Дитина, наприклад, закриває очі.
Яку роль відіграє у психологічному захисті особистості така особливість як самостійність? Звичайно значну, адже важливим є готовність самому приймати рішення, приймати повну відповідальність за свої вчинки, думки, почуття.
Існують у нас і внутрішні захисти. Наприклад, цікаво спрацьовує механізм проекції себе: якщо людина говорить про вас щось погане, вона говорить вам про себе!
Ще один захист - це брехня. Учень вдається до обману для того, щоб захистити себе, щоб зняти із себе вину, перекласти на когось вину і таке інше. Найбільш поширений психологічний захист – комплекс „так, як всі”. Від старшого підлітка можемо почути: - Хочу модно одягатись - так, як всі. Хочу кудись їхати – так, як всі. Хочу бути моделлю – так, як всі. Хочу вийти заміж у 16 років – так, як всі.
Подібний до нього – комплекс „за компанію”. 78% учнів зловживають спиртним і тютюном по причині «за компанію»: - Та ж будь собою випий, ти ж хочеш. -Закури легше стане.
До чинників психологічного захисту ми відносимо:
- знання маніпулятивних прийомів та розпізнання їх у житті; - критичність мислення та вміння інтерпретувати поведінку оточуючих; - вміння відмовляти, самоповага; - орієнтація на морально визнані цінності; - вміння вести свою лінію; - адекватна самооцінка, впевненість; - рішучість; - самодостатність; - вміння управляти людьми; - обґрунтована недовірливість; - вміння викручуватись; - хитрість та психологічна гнучкість; - вміння швидко змінювати об’єктивну інформацію на вигадану.
Що ж таке психологічний захист? Це навичка ефективної поведінки в стресовій ситуації, коли людина приймає саме об’єктивне рішення по відношенню до себе і людей. Іноді у стресовій ситуації треба відмовляти. Тут цінність несе індивідуальний вибір, адже кожна людина має право сказати «ні». На це є і такий вираз: „Твердо сказане „ні” викликає повагу”.
Володіючи психологічним захистом людина може добре виконувати роботу, жити в оптимізмі, укладати гармонійні стосунки і досягати успіху в житті, управляти власною справою. Говорячи по простому – це вміння володіти собою, своїм настроєм і поведінкою. Це і є психологічна стійкість.
Сьогодні значимим виступає соціальне здоров’я учня, те на скільки добре він себе почуває в школі серед однолітків, наскільки він вміє підтримувати і встановлювати соціальні зв’язки. Крім того, це є однією із компетенцій, які ми маємо сформувати. Соціальна компетентність тут означується як солідарність в області комунікативної діяльності, як взаємодопомога у суспільному житті. І тут потребою виступає вміння захистити себе від негативного впливу оточення.
Себе треба захищати і відстоювати. Захистити треба себе від нездорового контролю і маніпуляцій. Впровадження стилю взаємодії вчителя і підлітка на рівні «дорослий-дорослий», що дає підґрунтя паритетним стосункам. Такий стиль учні частіше отримують в класі від однокласників, ніж від вчителя.
В наш час треба перевіряти екзаменом чи готовий випускник до життя у соціальному середовищі, в сім’ї, до комунікації.
Чим загрожує відсутність психологічного захисту? Без нього виникає: - зневіра у власних силах; - підвищене відчуття небезпеки в класі; - безпорадність і боягузтво; - конформність; - підпадання під вплив девіантної групи однолітків, під вплив культових релігій.
Чому потрібно ставити психологічний захист? Тому, що стало не вигідним бути здоровим, це перестало визнаватися однолітками. Не вигідно тому, хто займається гімнастикою, загартуванням, оскільки із них сміються. Звучить вираз: „Кто не курит и не пьёт, тот здоровеньким помрёт ”. Однолітки не дружать з ним, бо він не п’є. Вони заздрять через те, що він здоровий, що він щасливий.
Бажано створити умови, в яких учні можуть відчути низькість заздрості, скупості, гордості. „Перемігши гордість, людина стає приємною. Перемігши гнів, людина стає веселою. Перемігши пристрасть, людина стає успішною в житті. Перемігши жадібність, людина стає щасливою. ” Слід подати ученицям таку мудру думку, що „кожна вихована дівчина задумується над тим, як їй не стати чоловіком ”.
І снує дві сфери: сфера Я і сфера класу. З однієї сторони: другий закон психоаналізу говорить, що кожному учаснику колективу є важливо те, що про нього думають інші учасники. (Так реалізується потреба наявності значимого середовища, значимих оцінок себе і прийняття). Добре, якщо значимим є учитель, а з іншої сторони: „- Як не дати класу маніпулювати дитиною?”, „Як дати відсіч однокласнику при його намаганні зманіпулювати тобою?”, „Як адаптуватися в суспільстві, щоб не відмовити своїм особистісним якостям?”
Рівень благополуччя учня і класу залежать від наступних двох речей: учень має думати про те, що він зробив для колективу, а колектив – думати про те, що він має зробити для забезпечення автентичності кожного учасника.
Доречним є врахування закону взаємозв’язку та ефекту присутності. Закон взаємозв’язку говорить наступне: „Якщо я знаходжусь в колективі, колектив завжди на мене впливає .” Щодо переживання ефекту присутності, то такий учень відчуває, що це його школа, його однокласники.
Культурі треба вміти себе захистити. Вірте в себе. Все в ваших руках.
Світ – справедливий. І якщо у вас склалось враження що це не так, значить ви себе в цій справі слабко проявили.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ
Ефективність шкільного середовища полягає в замотивованості/зацікавленості учителя в тому, що учень вже може вирішувати задачу чи вправу без підказки вчителя;
в тому, що учень хоче йти до школи;
в тому, що хорошити і відмінники відпочивають під час канікул і вихідних, займаються улюбленим заняттям, відвідують гуртки тощо;
в тому, що учні швидше почали виконувати домашню роботу і отримали більше вільного часу для розвитку власних інтересів;
в тому, що учні скучили за школою;
тоді, коли в учнів горить інтерес запрактикувати пропоновані учителем знання.
В ід рівня ефективності школи, як правило, залежить адаптація чи дезадаптація дитини у класі і школі.
Ефективність шкільного середовища – це настрій учителя на уроці, учня – бажання йти у школу, це можливість перебувати у розвиваючому середовищі.
/Паламарчук М.В., Орошкевич А.Й/
ДЕНЬ БУДЕ ЛЕГКИМ І ВДАЛИМ !
І У МЕНЕ ВСЕ ВИЙДЕ !!!