2.1. Джерела джерел
Перед тим як розглянути деякі джерела інформації слід відмітити, що існують корисні джерела джерел: від недорогих книг, таких як книга Найджела Спенсера «Як знайти інформацію – Бізнес: Керівництво по пошуку в друкованих виданнях», яку можна отримати через інтернет-сайт, до більш дорогих, таких як «Джерела комерційної інформації Кронера від А до Я» чи «Європейські джерела комерційної інформації Кронера».
В книзі «Джерела комерційної інформації Кронера від А до Я» наведено перелік кращих інтернет-джерел, а книга «Європейські джерела комерційної інформації Кронера» є відправною точкою для збору інформації по європейських країнах.
Обидві книги можна отримати на компакт-дисках.
Існують і інші загальні провідники, які можна використати для того, щоб розшукати джерела даних, в т.ч. опубліковані дослідження, пресу, довідники, в т.ч. статистичні. Аналогічні джерела джерел є і по міжнародних ринках, включаючи «Європейський довідник джерел маркетингової інформації» і «Довідник міжнародних джерел комерційної інформації»; «Показник досліджень» (містить перелік статей, що були надруковані в пресі).
Схема 5.3.Джерела кон’юнктурної інформації
США протягом багатьох років держать першість по збору і поширенню комерційної інформації. Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) використовують свої знання і досвід на користь дослідників, збираючи базові розвідувальні дані, які розпочались з Національного розвідувального обстеження, а тепер перетворились в онлайнову «Книгу фактів», яку можна вивчати по країнах. Можна скачати і всю базу даних. В ній є інформація практично про всі країни. В «Книзі фактів» наведені географічна статистика країн, дані про населення по демографічних показниках, економічні огляди, відомості про транспортування, уряд, а також багато карт.
2.2. Експерти
Одним із джерел інформації є прямий контакт з організаціями і особами, які володіють знаннями в потрібній галузі. Прикладами можуть бути професійні об’єднання і організації, які публікують інформацію. Такий підхід виходить за рамки кабінетного дослідження в його буквальному значенні. Однак двохсторонній рух між джерелами (які дозволяють знайти потенційні контакти) і опитуванням експертів (для визначення джерел) являють собою засіб для отримання найбільш цінних даних кабінетного дослідження при незначних додаткових затратах (можливо, навіть з економією, якщо вдається більш ефективно визначити джерела інформації).
Деякі консалтингові фірми мають служби термінових консультацій і досліджень, створені з метою надання відповідей на питання щодо ринків. Ця послуга оплачується авансом на фіксовану суму, а результати подаються телефоном, факсом чи електронною поштою за досить символічну ціну.
2.3.Інтернет
Доступ до інформації через Інтернет – це сучасна альтернатива годинам, проведеним у бібліотеці. Інтернет – це сучасна система мереж, які сполучають сервери (комп’ютери, на яких міститься інформація), і таким чином зв’язує компанії, академічні установи, професійні об’єднання, урядові структури, медичні установи і приватних осіб. Користуючись браузерами – «Інтернет експлорер», компанії «Майкрософ», чи «Навігатор», компанії «Нетскейп», можна отримати доступ до сайтів чи багатоміліонних груп користувачів, які зараз підключені до інтернету.
Для дослідження ринку і інтернеті є два важливих джерела інформації:
сайти, створені компаніями, організаціями і окремими особами для просування своїх товарів, послуг чи поглядів і інформування про них;
групи користувачів, які складаються з людей, що цікавляться певним предметом.
Згідно статистики, «світова павутина» нараховує понад 2 млрд. сторінок загальнодоступної інформації. Проблема – не в обсязі інформації, а в тому, щоб знайти в цьому величезному океані той маленький її кусочок, який вам потрібен. На щастя дослідників, семимильними кроками розвивається технологія пошукових систем, і якщо правильно поставити питання до таких пошукових систем, як «Гугл», «Альта Віста», «Яху», «Яндекс», то зазвичай отримаєш тисячі відповідей. Ця велика кількість відповідей – також є проблемою для дослідника.
Пошукові системи використовують програми, в основі яких лежать програми «паук» або «черв’як», які відшуковують ключові слова чи фрази серед міліардів сторінок. Результати копіруються у величезну базу даних (показник чи список інформації), з якої відбирається потрібна інформація.
В цьому величезному морі інформації буває складно знайти те, що нам потрібно, тому що:
ми застосовуємо неправильну стратегію пошуку – інше слово чи сполучення слів може дати більш точний збіг з словом (сполученням), що запитується;
ми застосовуємо не ту пошукову систему – навіть найкраща пошукова система не покриває всіх сторінок в мережі, тому важливий кусочок, що розшукується, можливо, ніколи не буде знайдений. Використання іншої пошукової системи може дати інший результат;
ми застосовуємо не те написання слова, наприклад, слово «шини» у британському варіанті пишуть «tyres», а в американському – «tires»;
інформація, яку ми шукаємо, може бути не зовсім у тій формі, в якій ми її шукаємо. Наприклад, пошук даних про кількість шин, які закуповує компанія «Форд» для встановлення їх на машини при їх монтажі, може не дати ніяких результатів, але, можливо, що цю цифру буде легко розрахувати, знайшовши дані про кількість машин «Форд», яка випускається за рік, і помноживши це число на п’ять (по одній шині на кожне колесо плюс запаска).
Коли вводиться запит, корисно користуватись кавичками. Наприклад,
«Всесвітня організація охорони здоров’я». За такої умови ви отримаєте посилання саме на це словосполучення. При написанні без кавичок пошукові системи в своїй більшості будуть шукати кожне з чотирьох слів окремо і дадуть сотні тисяч посилань на слова «всесвітня», «організація», «охорони», «здоров’я», які не будуть мати жодного відношення до того, що нам потрібно.
В Інтернеті нараховують понад 10 тис. груп користувачів, які охоплюють практично всі сфери. Вони організовані в цілому по темах: починаючи з хоббі і відпочинку до комп’ютерів, науки, культури, релігії, а також «альтернативних», предметів.