- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
13 Поверхневий ефект. Причина явища.
Опір провідника при постійному струму визначається за формулою . Це опір можна також визначити, знаючи величину постійного струму I і потужність Р:
Виявляється, що в колі змінного струму опір R того ж провідника більше опору при постійному струму: R > Rо
Цей опір (R) на відміну від опору при постійному струму (Rо) носить назву активного опору. Збільшення опору провідника пояснюється тим, що при змінному струмі щільність струму не однакова в різних точках поперечного перерізу провідника. Уповерхності провідника щільність струму виходить більше, ніж при постійному струмі, а у центрі менше.
При високій частоті нерівномірність проявляється так різко, що щільність струму в значній центральній частині перетину провідника практично дорівнює нулю, струм проходить тільки в поверхневому шарі, тому це явище і отримало назву поверхневого ефекту.
Таким чином, поверхневий ефект призводить до зменшення перетину провідника, по якому проходить струм (активного перерізу), і, отже, до збільшення його опору в порівнянні з опором постійному струму.
Для пояснення причини виникнення поверхневого ефекту представимо циліндричний провід (рис. 1) який складається з великої кількості елементарних провідників однакового перетину, прилеглих впритул один до одного і розташованих концентричними шарами. Опір цих провідників постійному струму, знайдені за формулою будуть однакові.
Рис. 1. Магнітне поле циліндричного провідника.
При змінному електричному струмі навколо кожного провідника створюється змінне магнітне поле (рис. 1). Очевидно, елементарний провідник, розташований ближче до осі, охоплюється більшим магнітним потоком провідник, розташований біля поверхні провідника, тому перший має більшу індуктивність і індуктивний опір, ніж другий. При однаковій напрузі на кінцях елементарних провідників довжиною l, розташованих у осі і на поверхні, щільність струму в перших менше, ніж у других. Різниця в щільності струму у осі і на периферії дроту зростає із збільшенням діаметру дроту (d), провідності матеріалу (γ), магнітної проникності матеріалу (μ) і частоти змінного тока (f). Відношення активного опору провідника (R) до його опору при постійному струмі Rо називається коефіцієнтом поверхневого ефекту і позначається буквою ξ (ксі), отже, коефіцієнт ξ можна визначити за графіком (рис. 2), на якому представлена залежність ξ від d і .
Рис. 2. Графік для визначення коефіцієнта поверхневого ефекту.
При обчисленні цього виразу слід виражати d в см, γ - в 1/ом-см, μо - в гн / см і f = в гц.
14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
Двухпроводная линия, представляющая собой систему двух параллельных проводов, широко используется на практике. Строгий анализ основных собственных волн в такой линии при конечной проводимости проводов был проведен на основе решения уравнения Гельмгольца в биполярной системе координат [13]. Он является весьма сложным и здесь не приводится. Ограничимся рассмотрением идеальной двухпроводной линии, т.е. будем считать, что провода обладают бесконечной проводимостью и расположены в однородной изотропной среде без потерь. В такой линии возможно распространение ТЕМ-волн двух типов, которые принято называть однотактной и, двухтактной или соответственно четной и нечетной волнами, В любом поперечном сечении линии у однотактной волны токи в проводах синфазны, а у двухтактной -противофазны (имеют противоположное направление). Ограничимся рассмотрением двухтактной волны.
Поперечное сечение линии и используемая декартова система координат показаны на рис. 10.34. Расстояние между осями проводов dh = 2, радиусы проводов одинаковы и равны а. Комплексные амплитуды токов в первом (iт1) и втором (iт2) проводах (рис. 10.34) и векторы Ё и Н в соответствии с общей теорией ТЕМ-волн (см.9.4) представим в виде
При этом выполняется равенство Е°(х, у) =-grad u°(x, у), где функция и°(х, у) совпадает с электростатическим потенциалом в двумерной задаче о поле двух разноименно заряженных цилиндров, на одном из которых потенциал и°= V0 (первый провод), а на другом и°=- V° (второй провод). Эта задача рассматривалась в 3.6.3, и было показано, что электростатическое поле таких проводов эквивалентно полю двух разноименно заряженных нитей, проходящих через точки с координатами х = l, у = z = 0 (первая нить) и х =- l, у - z = 0 (вторая нить) параллельно оси Z. Погонные заряды первой и второй нитей обозначим через τ° и -τ° соответственно. Отметим, что по сравнению с формулами 3.6.3 здесь изменены обозначения (и0, V0 и τ° вместо и, V и τ т). Величины h,l и а связаны соотношением (3.56), аV°и τ°-формулой (3.57), в которой нужно только заменить Vна V° и τ°на τ°. В соответствии с формулой (3.49) имеем
Подчеркнем, что формулы (10.63) и (10.64) являются строгими и справедливы при любом расстоянии d между проводами.
На рис.10.35 показана построенная на основе формул (10.63) и (10.64) структура поля двухтактной ТЕМ-волны в поперечном сечении симметричной двухпроводной линии.
Зная напряженность магнитного поля, нетрудно найти плотность токов, текущих по проводам. Рассмотрим, например, первый провод. Введем систему цилиндрических координат связанных с координатами х, у, z соотношениями
Из полученной формулы видно, что ток в общем случае распределен по периметру провода неравномерно, величина │jSm │возрастает при φ1→π. При h>>а эта неравномерность проявляется
слабо, и можно считать, что распределение тока в каждом проводе осесимметрично. При сближении проводов неравномерность распределения тока возрастает. Это приводит к увеличению потерь в линии. Указанное явление называют эффектом близости. На рис. 10.36 показана зависимость функции js° от угла ф, для нескольких значений отношения Л/а, указанных на соответствующих кривых. Коэффициенты ослабления (а) и фазы (Р) двухтактной волны в симметричной двухпроводной линии могут быть вычислены по приближенной формуле, полученной Зоммерфельдом [13]:
электрическая проницаемость и удельная проводимость среды, окружающей линию, а μ r2 и σ2 - относительная магнитная проницаемость и удельная проводимость проводов линии. При выводе формулы (10.67) предполагалось, что имеет место сильно выраженный поверхностный эффект (т.е. выполняется неравен-
При анализе волн в многопроводных линиях обычно используют методы, не учитывающие эффект близости. При близком расположении проводов эти методы могут привести к заметным погрешностям.
Представление о влиянии эффекта близости на затухание волн в двухпроводной линии дает рис. 10.37, на котором показана зависимость отношения истинных значений коэффициента ослабления αм к его значениям αм °, вычисленным в предположении осесимметричного распределения тока в каждом проводе, т.е. без учета эффекта близости. Приведенный график рассчитан для случая двухтактной волны в симметричной двухпроводной линии с алюминиевыми проводами при а =.3 мм и f=1 МГц. Как видно, при близком расположении проводов неучет эффекта близости приводит к существенной погрешности. Волновое сопротивление идеальной двухпроводной линии вычисляется по формуле ZB= 2 V°//°. Для двухтактной волны