- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
35.Елементарний магнітний диполь
На відміну від електричних зарядів, магнітних зарядів, що створювали б магнітне поле аналогічним чином, не спостерігається. Теоретично такі заряди, які отримали назву магнітних монополів, могли б існувати. В такому випадку електричне і магнітне поле були б повністю симетричними.
Таким чином, найменшою одиницею, яка може створювати магнітне поле, є магнітний диполь. Магнітний диполь відрізняється тим, що в нього завжди є два полюси, в яких починаються і кінчаються силові лінії поля. Мікроскопічні магнітні диполі зв'язані зі спінами елементарних частинок. Магнітний диполь мають як заряджені елементарні частинки, наприклад, електрони, так і нейтральні, наприклад, нейтрони. Елементарні частинки з відмінним від нуля спіном можна уявити собі як маленькі магнітики. Зазвичай, частинки з протилежними значеннями спінів спарюються, що призводить до компенсації створених ними магнітних полів, але в окремих випадках можливе вирівнювання спінів багатьох частинок в одному напрямку, що призводить до утворення постійних магнітів.
Випромінювання елементарно магнітного диполя
Елементарний магнітний диполь - виток дроту, по якому протікає змінний електричний струм. Довжина витка повинна бути набагато менше за довжини хвилі струму, що протікає, по ньому, що дозволяє вважати амплітуду струму вздовж витка постійною. Якщо при цьому вимагати, щоб відстань до точки спостереження була набагато більшою від розмірів витка, то поле випромінювання елементарного магнітного диполя в цій точці з використанням принципу перестановною подвійностю рівнянь Максвелла може бути записано у вигляді:
У виразах 5.17-5.18 S - площа витка зі струмом. Інші позначення аналогічні, використаним раніше позначенням. Структура поля елементарного магнітного діноля аналогічна структурі поля елементарного електричного диполя за винятком того, що вектори напруженості магнітного й електричного поля міняються місцями. Залежність поля випромінювання елементарного магнітного диполя від відстані до точки спостереження і кутових координат точно така ж, як і для електричного диполя. Середній потік потужності в далекій зоні має тільки одну радіальну складову. Характерною особливістю магнітного диполя є те, що при однаковій довжині дротів з електричним диполем, його опір випромінювання виявляється меншим, а, отже, буде меншою і його випромінювальна здатність. Так при Тому в техніці набагато частіше застосовують розімкнуті системи. ...
Елементарний електричний випромінювач (диполь)
Елементарний електричний випромінювач (диполь) - це провідник малої електричної (по відношенню до довжини хвилі) довжини, по якому протікає змінний струм .. Мала електрична довжина диполя дозволяє в деякому наближенні, тим більш строгому, чим коротше диполь, вважати амплітуду і фазу струму вздовж диполя постійними, що істотно спрощує вирішення задачі.
При розгляді даного питання прийнято вважати, що диполь довжиною l розташовується в безмежному, однорідному, ізотропному, непровідному середовищі з параметрами щільність струму вздовж диполя покладається відома, що змінюється по гармонійному закону. Для вирішення цього завдання зручно скористатися хвильовими рівняннями для електродинамічних потенціалів, тим більше, що для гармонійних процесів досить вирішити тільки одне рівняння для векторного потенціалу, а скалярний може бути знайдений з калібрувального співвідношення (см.2.16-2.18).
Для електродинамічних потенціалів
(2.16-2.17)
Вирішення для скалярного потенціалу віпадає, тому використовуємо калібрувальне співвідношення:
(2.18)
Загальне рішення хвильового рівняння для векторного потенціалу має
вид: де V - обсяг, в якому розташовані джерела поля (сторонній струм); г - відстань від точки спостереження до кожної точки об'єму. Для випадку елементарного електричного диполя інтеграл в цьому виразі може бути легко обчислений, якщо вважати, що крім сталості амплітуди струму вздовж диполя, ще й відстань до точки спостереження багато більше довжини диполя. В цьому випадку можна вважати, що г є величиною постійною для всіх точок диполя і дорівнює відстані до початку сферичної системи координат, в якій диполь і
розташовується (Рис 5.1)
.
Остаточно враховуючи, що обсяг елементарного диполя можна представити у вигляді добутку його площі на довжину, вираз для векторного потенціалу набуває вигляду:
(5.2)
Тут I- амплітуда струму вздовж диполя;
L - довжина диполя.
Т.ч. в будь-якій точці простору векторний потенціал паралельний диполю, причому поле векторного потенціалу по амплітуді і по фазі є сферичним. В сферичній системі координат векторний потенціал має дві складові:
, не залежить від кута залишає же
Наступний етап рішення задачі полягає в знаходженні векторів Використовуючи (2.19-2.20),
можно отримати:
(5.3-5.5)
У виразах - одиничні орти сферичної системи координат; - частота змінного струму, протікаючого по диполю.