- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
Схема сумування (інвертуючий суматор)
Принципова електрична схема інвертую чого суматора приведена на рис.5.16
... , причому:
Рис.5.16
Якщо прийняти, що R1 = R2 = … =Rn = RОЗ, напруга на виході схеми буде визначатись наступною формулою:
Якщо ж R1 = R2 = … =Rn = R, а RОЗ =R/n, то
Отже на виході схеми буде формуватись напруга рівна інвертуючому середньому арифметичному від n вхідних напруг. В зв’язку з цим такі схеми прийнято називати схемами усереднення.
Неінвертуючий суматор
Р ис.5.17
Згідно з принципом віртуального замикання напруги на інвертуючому та неінвертуючому входах рівні між собою:
отже
або
Рівність даного виразу нулеві справджується якщо:
Оскільки , то підставимо значення :
Приймемо, що R1=R2=R3=R4=R, тоді
Отже
Замість підставимо в дане рівняння значення отримаємо:
,
при R1=R, R5=R2 отримаємо:
Отже вихідна напруга буде пропорційна сумі вхідних напруг при R1=R2.Тобто при коефіцієнті підсилення один:
У випадку аналогових ЕОМ операція множення виконується шляхом логарифмування відповідних величин, додаванням прологарифмованих відповідних величин і потенціювання результату сумування.
Рис.5.18
Підставивши значення , отримаємо:
R3=R4=R5=R, отже
Нехай R2=2R1, то
При кількості входів рівній n формула матиме вигляд:
Використовуючи схеми логарифмування, сумування та потенціювання, можна побудувати схеми помножувача напруг.
Рис.5.19
В тому випадку якщо , тобто на обидва входи подається дві однакові напруги, то вихідна напруга буде пропорційна квадрату вхідної. Введемо умовне позначення цієї схеми
Рис.5.20
Якщо схему, яка виконує операцію піднесення до квадрату використати в якості ланки ОЗ, то ми отримаємо схему добування кореня квадратного:
Рис.5.21
Згідно з принципом віртуального замикання , в свою чергу
, а отже
тому
Розглянуті схеми помноження відносять до схем одноквадрантного помноження. Тобто обидві помножувані величини повинні бути додатної полярності. Існують схеми двох і навіть чотирьох квадрантного помноження, але вони використовують дещо інші принципи і, що найбільш важливо, обмежені лише двома множниками, а в цьому випадку число множників практично не обмежене. З іншого боку це відкриває можливість підносити не тільки до другого степеня, але й до третього, четвертого і т.д. якщо відповідні входи об'єднати. Отримавши схему піднесення до третього степеня, вмикаємо її в коло оберненого зв'язку операційного і отримуємо схему добування кубічного кореня.
№68
Автоматичне регулювання підсилення(АРУ), система, що автоматично змінює
посилення приймача електричних коливань при зміні напруги сигналу на його вході. У радіомовних приймачах АРУ іноді називають застарілим терміном
автоматичне регулювання гучності (АРГ), у приймачах провідного зв'язку -
автоматичним регулюванням рівня. У радіолокаційні й інших імпульсних
приймачах застосовують АРУ що враховують,особливост роботи в імпульсному режимі.
У більшості випадків напруги сигналів, що надходять на вхід приймача,
значно міняються: через відмінність потужностей передавачів і відстаней їх
від місця приймання, завмирань сигналів при поширенні, різкої зміни
відстаней і умов приймання між передавачем і приймачем, установленими на об'єктах, що рухаються (літаках, автомобілях і т.д.), і інших причин. Ці
зміни приведуть до неприпустимим коливань або викривлень сигналів у приймачі. Дія АРУ спрямоване на значне зменшення змін напруги вихідних
сигналів приймача в порівнянні із вхідними. Це здійснюється за допомогою ланцюгів, які передають выпрямлену детектором регулюючу напругу на бази
транзисторів або на керуючі сітки електронних ламп змінної крутості,
підсилювачів високої, проміжної частоти й перетворювача частоти,зменшуючи
їх підсилення зі збільшенням напруги сигналу на вході й навпаки (мал. 1).
У такий спосіб відбувається компенсація в приймачі змін напруги вхідних
сигналів.
В пристроях радіозв'язку поширено три типи АРУ: проста, затримана й
посилено-затримана. Наочно дію АРУ можна відобразити на амплітудній
характеристиці приймача (мал. 2). При відсутності АРУ амплітудна
характеристика виражається прямою лінією (А - на мал. 2): напруга сигналу
на виході прямо пропорційно вхідному. У результаті дії простій АРУ (В - на
мал. 2) відбувається тільки часткова компенсація зміни напруги вхідних
сигналів. Недолік простій АРУ - зниження посилення слабких сигналів -
усувається "затримкою" початку дії АРУ. Затримана АРУ (Б - на мал. 2) діє
так само, як і проста, коли напруга сигналу на вході перевищить деякий
рівень, обумовлений напругою затримки. Посилено-затриману АРУ з
підсилювачем постійного струму в ланцюзі зворотного зв'язку застосовують
для одержання більшої сталості напруги сигналу на виході приймача (Г - на
мал. 2). Найбільше застосування в приймачах знайшла затримана АРУ.