- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
33.Вплив землі на випромінювання антени
Вплив землі на діаграму випромінювання та інші характеристики антени враховується за допомогою методу дзеркального відображення. Для спрощення аналізу земля умовно замінюється на безмежну, ідеально провідну площину. На рис. 7.1 показано побудову дзеркального відображення точкового ізотропного випромінювача, розташованого над ідеальною землею.
С кладова результуючого поля в точці p, яка визначається відбитим від землі променем, може вважатись створеною дзеркальним відображенням антени, розташованим під землею. Реальна антена та її зображення утворюють ніби систему з двох антен. При цьому заряд точкової антени і її підземного відображення мають різні знаки. Для реальних протяжних антен і їх зображень заряди в симетричних точках, відповідно, теж протилежні за знаком (рис. 7.2 а, б).
В плив землі на випромінювання вертикальної та горизонтальної антен різний. Напрямки змінних струмів у реальній вертикальній антені та її зображенні в кожний момент часу будуть збігатися (рис. 7.2 а). Тому поля від вертикальної антени та її зображення у віддаленій точці p на поверхні землі будуть додаватись:
. (7.1)
Результуюча напруженість створеного поля буде вдвічі більшою, ніж для такої ж антени, розташованої у вільному просторі. Фізичне пояснення цьому таке: вся енергія випромінювання зосереджується в одній верхній півсфері простору. Вертикальний випромінювач разом з його відображенням утворюють ніби синфазну антену, максимум випромінювання якої напрямлений вздовж поверхні ідеальної землі.
Напруженість електромагнітного поля від горизонтальної антени на рівні поверхні землі нульова, тому що, як видно з рис. 7.2 б, випромінювання від антени та її зображення мають в цих точках протилежні фази. Горизонтальний випромінювач разом з його відображенням утворюють протифазну антенну систему, яка не випромінює вздовж осі, перпендикулярної до площини розташування вібраторів (в даному випадку вздовж поверхні землі).
Як показує аналіз, опір випромінювання вертикального вібратора довжиною l, розташованого над поверхнею ідеальної землі (рис. 7.3), у 2 рази менший від опору випромінювання диполя загальною довжиною 2l, розташованого у вільному просторі. Наприклад, чвертьхвильовий вертикальний вібратор має опір випромінювання R=36,6 Ом. Через відсутність втрат в ідеальній землі, а також через те, що чвертьхвильовий вібратор живиться в пучності струму, його вхідний опір також низький і близький до наведеного значення. Тому при розміщенні над
реальною землею з втратами його коефіцієнт корисної дії може бути досить низьким.
П івхвильовий вертикальний випромінювач характеризується опором випромінювання R=100 Ом. Він живиться в пучності напруги і, отже, має високий вхідний опір, який може набувати значень від сотень омів до одиниць кілоомів. Внаслідок цього коефіцієнт корисної дії узгодженого з фідером півхвильового вібратора, розміщеного над реальною землею, вищий, ніж у чвертьхвильового.
Опір горизонтального вібратора залежить від внесеного його дзеркальним відображенням опору. Відображення можна розглядати як зв’язаний вібратор, розташований на відстані 2h від реального провідника. Згідно з розглянутим вище, величина внесеного опору повинна залежати від h - висоти горизонтальної антени над землею. Зокрема, опір випромінювання півхвильового вібратора зі зміною висоти підвісу над поверхнею ідеальної землі поводить себе так, як показано на рис. 7.4.
Д іаграми напрямленості вертикальної антени в меридіальній площині у випадках ідеальної та реальної землі суттєво відрізняються (рис. 7.5). Максимум випромінювання вертикального вібратора над ідеальною землею напрямлений під кутом =00 відносно її поверхні.
Рис. 7.4
Над реальною землею максимум випромінювання піднімається відносно поверхні на кут 00, залежний від електропровідності та діелектричної проникності землі. Величина кута суттєво впливає на дальність зв’язку поверхневою та просторовою хвилями.
Д іаграми напрямленості горизонтальних антен у вертикальній площині у випадку ідеальної землі виглядають так, як показано на рис. 7.6. Видно, що горизонтальні антени з висотою підвісу до h=0,25 придатні для зв’язку просторовою хвилею, тобто з відбиванням від іоносфери, на близькі відстані (до 500-1000 км).
Для роботи на середні відстані просторовою хвилею горизонтальні антени потрібно піднімати над землею на висоту h0,3-0,4. При роботі на далекі відстані (від 2000 до 10000 км) кути випромінювання мають бути пологішими відносно поверхні землі, що досягається підніманням антени на висоту h 0,5 - 1,0.
Рис. 7.6