- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
88.Принципи кольорового телебачення
Адитивна кольорова модель RGB. Використовується для опису кольорів, які отримуються за допомогою пристроїв, що основані на принципі випромінювання. У якості основних кольорів вибрано червоний (Red), зелений (Gren) та синій (Blue). Інші кольори та відтінки отримуються змішуванням визначеної кількості кожного з основних кольорів. Модель RGB призначена, в першу чергу, для пристроїв відображення телевізійного типу.
Популярності цієї моделі сприяє також відома психофізіологічна трикомпонентна теорія, основана на гіпотезі, за якою у сітчатці ока є три типи колбочок, причому пік чутливості кожного з цих типів припадає або на червоний, або на зелений, або на синій. Ця теорія не є єдиною теорією, що використовується для пояснення звичайного зору людини.
Кольори описуються у вигляді трійок координат в тривимірному просторі (К,С,В). Чорному кольору відповідає (R.,G,B)=(0,0,0), а білому - (RGB)=(max max max). Вздовж головної діагоналі від чорного до білого розміщуються градації сірого. Для них Ri=Gi=Bi.
Важливою характеристикою кольору, який отримано змішуванням трьох основних кольорів, є визначення пропорції компонент суміші. Для наочного геометричного зображення пропорції часто використовується трикутник Максвела. Колір відповідає точці, з якої виходять перпендикуляри до сторін правильного трикутника, висота якого дорівнює 1. Довжина кожного перпендикуляра дорівнює відповідно г, g та b. Позитивні значення г,g,b відповідають внутрішній точці трикутника, негативні - означають зовнішню точку за межами трикутника. Необхідно зауважити, що трикутник Максвела відображає значно меншу кількість кольорових відтінків, аніж тривимірний простір R,G,B. Наприклад, при переході до трикутника відкидається яскравість кольорів. Однак цей трикутник використовується для ілюстрації деяких особливостей системи R,G,B.
В якості одиниць виміру для R,G,B можуть використовуватись різні величини. В комп'ютерних системах часто використовуються умовні одиниці, наприклад, дробові від 0 до 1 або цілі від 0 до 255 і тому подібні. Умовність тут полягає в тому, що кольори не визначаються якимись абсолютними величинами, а все залежить від властивостей графічного пристрою відображення, його точності.
Наука, що вивчає кольори та їхнє вимірювання для оцінки сприйняття людиною, називається колориметрією . Для людини діапазон видимого спектру знаходиться в межах 380-780 нм (в одиницях довжини хвилі). Чутливість людського зору в цьому діапазоні різна, максимум чутливості відповідає 555 нм (зелений колір). В першій колориметричній триколірній
системі R,G,B в якості основних були прийняті такі монохроматичні кольори випромінювання:
R - 700 нм; G - 546.1 нм; B - 435.8 нм.
Червоний колір отримується лампою нажарювання із фільтром. Для отримання чистого зеленого та синього кольорів використовується ртутна лампа. Також стандартизовано значення світового потоку для кожного основного кольору. Кожний колір можна записати у вигляді так званого кольорового рівняння K=гR+gG=bB, в якому коефіцієнти г,g,b мають певні значення, відповідні тотожності сприйняття людиною суміші основних кольорів та окремого зразка кольору.
Колір |
Модель RGB |
Модель CMY |
||||
|
R |
G |
B |
с |
м |
Y |
Червоний |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
Жовтий |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
Яскраво-зелений |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Блакитний |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
Синій |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Ліловий |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
Чорний |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Білий |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Співвідношення для перекодування кольору з моделі СМУ в RGB:
R |
1 |
с |
G = |
1 - |
м |
в |
1 |
Y |
З моделі RGB в СМY:
C |
1 |
R |
м = |
1 - |
G |
Y |
1 |
в |
Тут вважається, що компоненти кодуються числами в діапазоні від 0 до 1 для іншого діапазону чисел можна записати відповідні співвідношення.