- •1.Дайти визначення термінам:
- •2.Охарактерезуйте класичну школу менеджменту(ії представники, основні принципи та особливості)
- •4.В чому полягає суть експлуаторсько-авторитарної системи управління організацією?
- •5.Розкрийте суть мотиваційної теорії потреб а. Маслоу
- •6.Розкрийти суть вербальних і невербальних комунікацій.
- •Дайте визначення термінам:
- •Охарактеризуйте адміністративну школу менеджменту (ії представники, основні принципи та особливості)
- •3.Охарактерезуйте такий метод колективного прийняття рішення як «метод колективного блокноту»
- •Розкрийте суть мотиваційної теорії потреб Клейтона Альдерфера.
- •Розкрийте суть нисхідних і висхідних комунікацій.
- •1.Дайте визначення термінам:
- •Охарактеризуйте поведінкову школу менеджменту (ії представники, основні принципи та особливості).
- •Розкрийте суть мотиваційної теорії потреб Девіда МакКлелана.
- •5. Розкрийте суть формальних і неформальних комунікацій.
Варіант 1
1.Дайти визначення термінам:
Ме́неджмент (українською — управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.
Термін менеджмент утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука).
За своєю суттю термін «менеджмент» певною мірою можна вважати синонімом терміна «управління», але останнє значно ширше.
Мотива́ція (з лат. movere) — спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
В управлінні мотива́ція — це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.
Контроль (суспільство) — складова частина управління економічними чи соціальними об'єктами і процесами з метою перевірки відповідності поточного стану об'єкта бажаному та необхідному стану, передбаченому законами, інструкціями, іншими нормативними актами, а також програмами, планами, договорами, проектами, угодами тощо.
2.Охарактерезуйте класичну школу менеджменту(ії представники, основні принципи та особливості)
Класична (адміністративна) школа управління(1920–1950 рр.)
«Батьком» класичного менеджменту вважається французький підприємець і інженер Анрi Файоль (1841—1925 рр.), який створив першу цілісну класичну школу управління i сформулював її основні принципи i функції. Його перша стаття на цю тему вийшла в 1900р., а книга «Загальне і промислове управління»— в 1916р. В 1918р. А. Файоль очолив створений ним центр адміністративних досліджень. Він доводив, що відкриті ним принципи можна застосовувати як в правлячих колах, в установах, так і в армії, тобто вони носять універсальний характер
Принципи менеджменту - це основні керівні правила і положення, норми поведінки, керуючись яким органи управління забезпечують ефективний розвиток організації.
Принцип системності передбачає необхідність розгляду організації як єдиного цілого, що складається з тих, що взаємодіють, часто різноякісних, але з єдиною цільовою орієнтацією, елементів.
Принцип ієрархічної впорядкованості передбачає наявність відношення соподчиненности між елементами системи і, відповідно, визначає загальну закономірність побудови багаторівневої і багатоступінчастої структури управління. Згідно з цим принципом здійснюється організація управління.
Принцип цільової спрямованості передбачає наявність мети діяльності організації.
Принцип наукової обгрунтованості і оптимальності менеджменту.
Принцип оптимального поєднання централізації і децентралізації в менеджменті. Передбачає раціональне делегування повноважень при рішенні завдань управління. Визначає оптимальну організаційну структуру управління.
З.охарактеризуйти такий метод колективного прийняття рішення, як «конференція ідей»
Метод конференції ідей припускає доброзичливу критику у формі реплік або коментарів. Вважається, що така критика може підвищити цінність ідей, що висуваються. Всі висунуті ідеї фіксуються в протоколі анонімно. Не рекомендується залучати до “конференції ідей” осіб, які скептично налаштовані щодо можливостей вирішення проблеми.