- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
Під активною потужністю розуміють середнє значення миттєвої потужності за період.
Активна потужність визначається через діючі значення струму і напруги.
Максимальне значення активної потужності називається повною потужністю:
Коефіцієнт потужності показує долю енергії відданої джерелами в коло, яка перетворюється в інші види, незворотнім чином. Чим ближче він до 1, тим краще ККД.
В реальних електричних системах коефіцієнт потужності ніколи не дорівнює 1, через наявність індуктивних і ємнісних елементів. Для покращення цього показника застосовують різнохарактерність індуктивного і ємнісного опорів.
Максимальне значення миттєвої потужності називається реактивною потужністю.
Реактивна потужність визначається максимальним значенням швидкості запасання енергії реактивними елементами двополюсника.
Повна потужність = середньоквадратичному значенню активної і реактивної потужностей.
Вводять поняття трикутника потужностей:
Вводять поняття комплексної потужності:
Резонансні явища в колах синусоїдального струму
Резонанс – це режим роботи електричного кола, при якому струм і напруга співпадають по фазі.
Перехідні процеси велектричних колах
Перехідним називається процес переходу схеми від одного устамного режиму до іншого. Причиною виникнення перехіних процнсів є різного роду комутації.
Комутація – стрибкова зміна конфігурації елелектричного кола або параметрів його елементів (замикання / розмикання ключа). При подальшому аналізі t0 = tкомут = 0.
Закони комутації
– енергія магнітного поля котушки
– електрична енергія конденсатора
ψ=L·i – потозчепленння котушки
q=cUc – заряд конденсатора
– енергія до і після комутації
Перший закон комутації. Струм в індуктивності та потокозчеплення стрибком змінюватись не можуть. Після комутації вони починають змінюватись від його значення, яке мали в момент безпосередньо до комутації.
Другий закон комутації. Напруга на конденсаторі та заряд стрибком змінюватись не можуть. Після комутації починають змінюватись від тих значень, які мали в момент безпосередньо перед комутацією.
Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
Підключення джерела постійної напруги до кола RL:
Закони Кірхгофа лишаються справедливими (записуєтьсмя для миттєвих значень)
E=UK+UL
E=Ri+L
Загальний розв’язок складається з двох часткових розв’язків:
i =i`+i``=iуст+iвільн
i`=iуст – усталене значення має такий же характер зміни як і закон зміни зовнішніх джерел енергії
i``=iвільн – вільна складова є розв’язком дифиренціального рівняння з нульовою частиною (однорідного дифиренціального рівняння)
Riвільн+L =0
iвільн=Aept
Порядок дифиренціального рівняння визначається кількістю реактивних елементів у схемі.
i(t)=iуст+Aept
А – стала інтегрування
р – корінь характеристичного рівняння
Розрахунок усталеної складової:
t=∞ iуст-?
iуст=const ,оскільки E=const
E=Riуст+0 iуст=
Визначення р:
iвіл=Aept
0 = RAept+PLAept
0 = R+PL – характеристичне рівняння
– корінь характеристичного рівняння (завжди від‘ємний, бо перехідний процес згасаючий)
Знайдемо стану інтегрування А з початкових умов:
t=0 i(0)=iуст+A
A=i(0)-iуст(0)
iL(0)=iL(0-)=0
A=i(0)–iуст(0)=
– Струм перехідного процесу, який виник при підключенні кола RL до джерела постійної напруги.