- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
Найпростіший спосіб – це використання резистивного дільника напруги. Проте в даному випадку буде зменшуватись і корисний сигнал.
Найбільш ефективне використання додаткового джерела напруги має місце в схемі, представленій на рис. 86:
Рис. 86
Видно, що в даному випадку величина U2 буде меншою від U1 на величину Е:
U2 = U1 – Е
Як зміщуючий елемент можна використати стабілітрон, величина напруги стабілізації якого і буде задавати напругу зміщення.
Значно більша ефективність пониження потенціалу забезпечується при використанні транзисторів протилежного типу провідності (рис.87.).
Рис. 87
У даному випадку спад напруги на R4 дорівнює:
UR4 = U1 – Uбк2 – Uбе3.
Як правило, Uбк співрозмірна із Uке. Отже,
Uбк2 ~ Uке1.
Враховуючи, що Uбе менше Uбк та Uке, маємо підстави вважати напругу Ue3 якщо не меншою Ue1, то принаймні співрозмірною з нею. Тобто введення транзистора VT2 практично повністю компенсує підвищення потенціалів електродів VT3.
У випадку польових транзисторів ця схема має дещо простіший вигляд (рис. 88).
Рис. 88
65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
Розглянута вище схема диференційного підсилювача забезпечує дрейф нуля на рівні десятків-сотень мікровольт на градус Цельсія. В ряді випадків вказана величина дрейфу є неприпустимо великою. Так, наприклад, у схемах прецизійного регулювання температури, у високоточних цифрових вимірювальних приладах виникає потреба забезпечити дрейф нуля на рівні десятих і навіть сотих долей мкВ.
Підсилювачі постійного струму з такою величиною дрейфу можуть бути реалізовані лише за схемою модулятор–демодулятор (МДМ). На структурному рівні схема матиме вигляд:
Рис. 95
Вхідний постійний або повільнозмінний сигнал U1 (рис. 96) за допомогою модулятора (М) перетворюється на сигнал меандрової форми U2.
У принципі модуляція може бути синусоїдної форми, проте схемотехнічно простіше реалізувати модуляцію меандрової форми. Вхідний сигнал характеризується певною амплітудою та миттєвим значенням полярності сигналу (фазою коливань). Амплітуда модульованих коливань буде відповідати амплітуді вхідного сигналу, а фаза коливань буде містити інформацію про миттєве значення полярності вхідного сигналу.
Рис. 96
Модульовані коливання підсилюються “бездрейфовим” підсилювачем перемінного струму U3. Після підсилення сигнали в блоці ДМ демодулюються, формуючи тим самим U4. Частота модулюючих коливань повинна бути, принаймні, на порядок вищою від частоти підсилюваного сигналу. В противному разі форми вхідного та вихідного сигналів можуть не збігатися. Схема найбільш простого модулятора (рис. 97) містить механічний контакт, який перемикається з частотою сигналу опорного генератора.
Рис. 97
Дана схема має той недолік, що містить механічний контакт, проте наявність трансформатора дозволяє (шляхом добору коефіцієнта трансформації) отримувати напругу, більшу від вхідної. Оскільки вхідний сигнал, як правило, має малу величину, то необхідно ефективно екранувати весь блок модулятора від зовнішніх електричних та магнітних полів. У сучасних МДМ підсилювачах використовується принцип заряду-розряду конденсатора. Ключами служать польові транзистори.
Принцип роботи модуляторів такого типу проілюстровано за допомогою схем, наведених на рис. 98.
Рис. 98
Коли ключ S (рис. 98, а) знаходиться в положенні І, то відбувається заряд конденсатора. Протікання зарядного струму конденсатора І1 через резистор R зумовить виникнення на ньому спаду напруги додатної полярності відносно спільного провідника. Перехід ключа в положення ІІ зумовить розряд конденсатора. Внаслідок протікання розрядного струму ІІІ через резистор R виникне напруга, але вже протилежної полярності.
Якщо полярність вхідного сигналу зміниться на протилежну, то фаза коливань на резисторі R відносно фази положення ключа зміниться на протилежну. Таким чином, фаза модульованих коливань, при незмінній фазі коливань опорного генератора, залежить від миттєвого значення полярності вхідного сигналу.
У реальному МДМ-підсилювачі (рис. 98, б) принцип заряду-розряду залишається в силі, але самі ключі на польових транзисторах частіше ввімкнені за мостовою схемою, що збільшує ефективність модулятора. Для демодуляції підсиленого бездрейфовим підсилювачем сигналу можна було б використати звичайний випрямляч. Проте в цьому випадку втрачаємо інформацію про полярність вхідного сигналу, оскільки полярність напруги на виході буде незмінною і визначатиметься полярністю ввімкнення діода.
Для відтворення інформації про полярність вхідного сигналу необхідно використовувати демодулятори, чутливі до фази модульованих коливань, тобто використати схему синхронного детектора. Принцип роботи такого пристрою можна пояснити схемою, зображеною на рис. 99, а:
Рис. 99
Низькому рівню опору ключа RS (рис. 99, б) відповідає замкнений стан. Отже, в інтервалі 0 – t1 конденсатор СФ швидко заряджається до амплітудного значення вхідної напруги. В інтервалі t1– t2 полярність вхідного сигналу змінюється на протилежну, а ключ переходить у розімкнений стан (високий рівень RS). Отже, полярність напруги на RН залишиться незмінною, спостерігатиметься лише зменшення амплітуди з постійною часу = RНСФ. В інтервалах часу t2 – t3 та t3 – t4 процеси повторюються. Неважко бачити, що зміна фази стану S чи фази вхідного сигналу на протилежну приведе до зміни полярності вихідного сигналу. Якщо ж різниця фаз відмінна від n ( де n – натуральний ряд чисел), то на виході синхронного детектора ми отримаємо середнє значення напруги, значно менше від амплітудного значення вхідного сигналу. На рис. 100 наведені осцилограми напруги при і Сф = 0.
Рис. 100
Відмінний від нульового зсув фази виникає в МДМ- підсилювачі внаслідок затримки сигналу на час t3 при проходженні його через підсилювач.
Компенсація виникаючого при цьому зсуву фази досягається введенням блока зсуву фази коливань опорного генератора (рис. 101).
Рис. 101
Схема синхронного детектора на операційному підсилювачі (ОП) приведена на рис. 102.
Шляхом добору номіналів резисторів даної схеми вдається реалізувати ситуацію, коли зміна положення ключа S переводить дану схему з інвертуючого режиму підсилення до неінвертуючого і навпаки. При замкненому ключі схема буде інвертуючою, при розімкненому – неінвертуючою. Характерною особливістю даної схеми є те, що модуль коефіцієнта передачі за напругою схеми зберігається незмінним при зміні режиму підсилення.
Рис. 102
Наведена схема, в залежності від виду вхідного сигналу, може виконувати функцію модулятора або синхронного детектора. На рис. 103 зображені осцилограми основних сигналів при використанні схеми як модулятора (випадок а) або синхронного детектора (випадок б).
Рис. 103