- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
Автоматичнепідстроюваннячастоти
Зміна параметрів навколишньог осередовища, особливо температури, викликає зміну параметрів елементів резонансних кіл, зокрема ємності конденсаторів та індуктивності котушок в коливальних контурах. Ще більш значний розлад може викликати зміна ємності електронних приладів, підключених до контурів. В кінцевому результаті змінюється частота резонансного контура, відбувається зміщення частотної характеристики. На рис. 4.1 зображено спектр радіосигналу (заштрихована область) і первинне розміщення частотної характеристики (суцільна лінія), а також можливе розміщення її при розладі (штрихова лінія). З рисунка видно, що розлад може викликати спотворення сигналу або порушення прийому. Крім того, погіршується селективність, оскільки сигнал послаблюється, а в смугу пропускання може потрапити сигнал завади із з сусіднього каналу.
Рис. 4.1.
При оптимальній конструкції елементів резонансного кола відносний розлад не перевищує . Смуга пропускання, наприклад, одиночного коливального контура . Тому відносна величина смуги пропускання . Якщо величина ефективного затухання порядка то такою ж буде відносна ширина смуги пропускання, тобто перевищує можливий розлад резонансного кола. Отже в цьому випадку розлад не може бути таким значним, як зображено на рис. 4.1, і тому не викликає небезпечних наслідків. Якщо в тракті радіочастоти застосувати фільтри з високою стабільністю, наприклад кварцові, то питання про розлад взагалі може бути знято з розгляду
Дестабілізуючі чинники діють також і на коливальний контур гетеродина, а отже можуть викликати зміну його частоти на деяку величину . Якщо проміжна частота приймача , то зміна частоти гетеродина приведе до зміни проміжної частоти на значення рівне . Так як нове значення проміжної частоти . Відносний розлад проміжної частоти при цьому буде рівний . Запишемо його у вигляді . Підставивши , отримаємо .Оскільки , то відносна нестабільність частоти гетеродина зумовлює відносну нестабільність проміжної частоти, яка значно більше власної нестабільності резонансних кіл селективного підсилювального тракту.
Для безпосередньої стабілізації частоти гетеродина можна застосовувати окремий кварцовий резонатор для кожної частоти, що ускладнює конструкцію приймача. В сучасних приймачах використовують синтезатори частот з одним опорним кварцовим генератором. Синтезатори частоти дозволяють одержувати частоти з достатньо малим кроком, наприклад через кожні 100 Гц. В приймачі з плавною настройкою частота гетеродину стабілізується колом автоматичного підстроювання частоти. При наявності в приймачі декількох перетворювачів частоти коло автоматичного підстроювання частоти (АПЧ) впливає в першу чергу на той гетеродин, нестабільність якого має найбільше значення. В особливо важливих випадках використовують кола АПЧ для всіх гетеродинів приймача.
Пристрої АПЧ розрізняються за такими ознаками:
1) за типом вузла, що формує опорну частоту, з якою порівнюється частота підстроюваного гетеродина;
2) за параметрами опорного і регульованого коливань, порівняння яких лежить в основі роботи АПЧ.
За першою ознакою розрізняють системи, в яких частота коливань гетеродина в приймачі порівнюється:
а) з частотою, при якій електричне коло набуває характерних властивостей, як наприклад частота резонансу, частота балансу моста і т.п.
б) з частотою коливань стабільного генератора;
в) з опорними частотами обох видів (змішані системи).
Приклади схем кіл АПЧ цих трьох видів наведені на рис. 4.2. В схемі на рис. 4.2, а за опорну приймається резонансна частота кола, що входить до складу частотного детектора (ЧД). Частота, при якій характеристика ЧД проходить через нуль, відповідає настройці на . При відхиленні частоти гетеродина або сигналу від значення, що відповідає точній настройці, змінюється величина проміжної частоти . Полярність і величина напруги на виході ЧД при цьому відповідає напряму і величині відхилення проміжної частоти.
Напруга з виходу ЧД подається на фільтр нижніх частот ФНЧ. Функція ФНЧ, як і в колі АРП, — подавити зміну напруги, викликану модуляцією сигналу передаваним повідомленням. З виходу ФНЧ регулююча напруга подається на варікап, як на керуюче коло (КК) гетеродина. Завдяки чому частота гетеродину змінюється в напрямі, в якому розлад зменшується.
Рис. 4.2 Структурні схем автоматичного підстроювання частоти.
В пристрої за схемою рис.4.2 б., коливання підстроюваного (ПГ) і опорного (ОГ) генераторів порівнюються системою порівняння СП. При розбіжності їх частот і на виході СП з’являється напруга. Після ФНЧ ця напруга подається на варікап і підстроює частоту генератора ПГ.
В змішаному пристрої за схемою на рис. 4.2.в напруги ПГ і ОГ з частотами відповідно і діють на перетворювач частоти П, на виході якого отримуємо напругу різницевої (проміжної) частоти .Ця напруга подається на вхід опорного частотного дискримінатора ЧД з частотою «нуля» . При відхиленні від на виході ЧД з'являється напруга, яка через фільтр ФНЧ діє на варікап і тим самим підстроюється частота підстроюваного генератора ПГ.
За ознакою порівняння параметрів коливань розрізняють пристрої АПЧ з порівнянням частот і з порівнянням фаз. В першому випадку чутливим елементом схеми регулювання служить частотний детектор, як це має місце в схемах на рис.4.2 ,а і в. Пристроїцього виду називаються пристроями частотного автоматичного підстроювання частоти (ЧАПЧ). В другому випадку, основаному на порівнянні фаз напруги гетеродина і фази напруги опорного генератора, роль схеми порівняння виконує фазовий детектор, тому такий пристрій називається пристроєм фазової АПЧ (ФАПЧ). На цьому принципі реалізовано пристрій АПЧ схеми на рис.4.2 б.
У системі ФАПЧ використовується та обставина, що при відмінності двох коливань за частотою (наприклад і ), а отже, і за .періодом ( і ) фазовий зсув між ними змінюється. Якщо, наприклад, різниця частот складає 1Гц, то за 1с коливання одного з сигналів зміщується відносно іншого на цілий період Т, тобто фазовий зсув зміниться за 1с на . При різниці частот 0,1Гц за 1с фазовий зсув між коливаннями зміниться на 0,1 Т, тобто на 36°, і т.д. Якщо підвести обидві напруги до фазового детектора, то на виході його з'явиться напруга, яка може досягати значних величин при, як завгодно малій різниці частот, хоча при цьому фаза змінюватиметься поволі. Саме тому система ФАПЧ реагує навіть на найменші розбіжності частот.