- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
Генератор із зовнішнім збудженням являє собою перетворювач енергії джерела постійного струму в енергію змінного струму необхідної частоти й одночасно підсилювачем потужності високочастотних коливань.
Електронна лампа (транзистор) в схемі генератора виконує роль приладу, що керує поступанням енергії від джерела постійного струму в коливальну систему в точній відповідності з виникшими коливаннями, тобто здійснює прямий зв’язок джерела з контуром. Для того, щоб ці коливання були незатухаючі, необхідне періодичне поповнення енергії в контурі. Переносчиком енергії джерела постійного струму є потік електронів в лампі, тобто періодично змінюючийся анодний струм.
Основні кола: 1. Кола керуючої сітки
2. Анодні кола
3. Кола катоду
Кола керуючої сітки.
Має два участка - внутрішній - міжелектродний простір сітка - катод Cgk .
Зовнішній - створений зовнішніми підключеними елементами.
У зовнішньому колі діють дві напруги - змінна напруга збуджувача, що змінюється по закону косинуса яка називається напругою збудження та напруга (постійна) зміщення (звичайно від’ємна).
Схема, що приведена на рис. називається паралельною. Зміщення подається через дросель Lg .
Таким чином на сітці лампи
Якщо eg < 0, то сіткові струми відсутні. При eg >0, з’являється сітковий струм (конвекційний). Крім того існує реактивний струм, який визначається Cgk . Частота слідування імпульсів сіткового струму відповідає частоті збудження.
Анодне коло
Анодне коле - вихідне.
Також має внутрішній та зовнішній участок.
Призначення елементів.
На відміну від ПНЧ навнтаження резонансне.
В статичному режимі I = I0 P0 = EaI0 - нагрів аноду
анодний струм
Потужність
- рівняння енергетичного балансу.
Режими
А - коливання 1-го роду - малопотужні каскади з аперіод навантаженням
B i C -коливання 2-го роду
B - струм протікає на протязі половини періода
С - струм протікає менше половини періода
Косинусоїдні імпульси
Імпульс, огинаюча якого є частиною косинусоїди: називається косинусоїдним. Він симетричний.
Форма косиносоїдного імпульсу повністю визначається двома його параметрами: амплітудою iа мах і кутом відсічки .
Кут відсічки являє собою частину періода коливань, виражену в градусах (або радіанах), заключену між віссю симетрії імпульсу і моментом зникнення (відсічки) анодного струму лампи. Подвійне значення кута відсічки 2 характеризує ту частину періода, на протязі якого проходить один повний імпульс струму. Наприклад:
= 60о - то анодний струм є 120 о , а немає 240о.
Періодична послідовність симетричних косинусоїдних імпульсів струму може бути представлена у вигляді нескінченого гармонічного ряду Фурьє, що є суммою постійного струму Ia0 і змінних складових косинусоїдних струмів (гармонік) з амплітудами Ia1, Ia2, ... , Ian і частотами кратними основній частоті імпульсів w, тобто w, 2w ,3w,... nw:
Вираз для постійної складової і амплітуд гармонік, згідно математичної теорії розкладання симетричних періодичних функцій в ряд Фурьє, має слідуючий вигляд:
(1)
(2)
Миттєве значення струму:
(3)
В момент t=0
(4)
або
підставимо в (3)
(5)
Підставивши (5) в (1) і (2) та проінтегрувавши, отримаємо:
(6)
. . . . . . . . . . . .
де - коефіціент розкладу косинусоїдного імпульсу, що залежить від кута відсічки.
(6)
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Таблиці цих коефіціентів, досить зручні для розрахунку складових косинусоїдного імпульса, складені академіком А?І? Бергом і широко застосовуються в розрахунках радіопередавачів.
Криві для мають максимум
при = 120o
при = 60o
при = 40о
при
Вибираючи можна отримати максимум потрібної гармоніки.
ККД генератора залежить від співвідношення Ia0 та Ia1 .
(7) -коефіціент форми косинусоїдного імпульса.
При зміні кута відсічки від 180 до 0 g змінюється від 1 до 2
Таким чином зменшення викликає ріст g і ККД
Зменшення зміщення приводить до збільшення
Якщо < 90о то - клас С
=90о то - клас В
= 180о - клас А
Зміна амплітуди збудження впливає на
В класі С збільшення збудження викликає збільшення
В класі B кут відсічки не залежить від амплітуди збудження
В класі AB збільшення амплітуди збудження веде до зменшення