- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
Типи мікрофонів по принципу дії:
Динамічний мікрофон ,Катушковий,Стрічковий,Конденсаторний мікрофон ,Электретний микрофон,Вугільний мікрофон,Пєзомікрофон.
Функціональні види мікрофонів:
Студійний мікрофон, вимірюючий мікрофон («искусственное ухо»), Мікрофонний капсюль для телефонных аппаратів, Мікрофон для застосування в радіогарнітурах, Мікрофон для жучків, Гідрофон.
Любий мікрофон складається з двох частин: акустико-механічної та механічно-електричної.
Параметри акустико-механічної системи сильно залежать від як діє звукове навантаження на одну сторону діафрагми чи на обидві.
Вугільний мікрофон — один з перших типів мікрофонів, який утримує вугільний порошок, розміщённий між двома металічними пластинами і закриті в герметичну капсулу. Стінки капсули або одна з металічних пластин з’єднується з мембраною. При зміні тиску на вугільний порошок змінюється площа контакту між окремими частинками вугілля, і в результаті, змінюється опір між металічними пластинами. Якщо пропускати між пластинами постійний струм, напруга між пластинами буде залежати від тиску на мембрану.
Вугільний мікрофон практично не потребує підсилення сигналу, сигнал з його виходу можна подавати безпосередньо на високоомний навушник або динамік. Саме тому ці мікрофони використовуються до цього часу в телефонних апаратах.
Принцип дії електретного конденсаторного мікрофона заснований на можливості деяких діелектричних матеріалів зберігати поверхневу неоднорідність розподілення заряду на протязі довго часу.
Представляє собою конденсатор, одна з обкладок якого зроблена з эластичного матеріалу, яка при звукових коливаннях змінює ємність конденсатора. Якщо конденсатор заряджений, то зміна ємності конденсатора призводить до зміни напруги, яка і є корисним сигналом з мікрофона. Конденсаторні мікрофони володіють рівномірною амплітудно-частотною характеристикою і забезпечують високоякісне звучання, у звязку з чим широко використовуються в студиях звукозапису, на радіо і телебачені.
Динамічний (электродинамічний) мікрофон — найбільш розповсюджений тип конструкції мікрофону. Він являє собою мембрану, з’єднану з струмопроводом, який поставлений в сильне магнітне поле, створене постійним магнітом. Коливання тиску повітря (звук) діє на мембрану і призводить в рух струмопровід. Коли струмопровід перетинає силові лінії магнітного поля, в ньому створюється ЕРС індукції.
Конденсаторний мікрофон був створений американським вченим Е. Венте в 1917 році. В ньому звук діє на тонку металічну мембрану, змінюючи відстань між мембраною і металічним корпусом. Цим самим створений мембраною і корпусом конденсатор змінює ємність.
92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
Акусти́чні фі́льтри — системи, які пропускають або затримують звукові хвилі в певному діапазоні частот. Прикладом акустичних фільтрів є система, зображена на малюнку. Вона затримує коливання, частоти яких вищі за
де ρ — пружність повітря в об'ємі V,
m — маса повітря в трубі l.
Складнішим акустичним фільтром можна вважати автомобільний глушник. Акустичні фільтри, які пропускають всі частоти від нульової до заданої, називаються низькочастотними; ті, які пропускають частоти, вищі за задану, — високочастотними, а ті, які пропускають вузький діапазон частот, — смуговими.
Акустичні фільтри низьких частот можуть бути створені шляхом включення камери розширения в повітрявиході. Розширеним бачком служить проста модель глушителя, а також має застосування в архітектурній акустиці. Відслідження всіх падаючих і відбитих хвиль від обох пероходів, можна получити передачу звуку, як коефіцієнт потужності.
В акустичних системах з електродинамічними головками для узгодження їх характеристик і діаграм направленності використовують розподільчі фільтри. Крім того, так як центри випромінення цих гучномовців зсунуті відносно один одного,при розрахунку розподільчих фільтрів приходиться враховувати необхідність коррекції виникаючого при цьому часткового зсуву у випромінюючій цими гучномовцями звуковій хвилі з допомогою фазокоректуючих ланок.
Що стосується власне самих розподільчих фільтрів, то їх роль у сучасній акустичній системі істотно зросла. Це викликано, з одного боку, різким підвищенням вимог слухачів до якості звучання аудіоапаратури взагалі і акустичних систем зокрема, а з іншого боку - зростанням якості сучасних гучномовців. У цих умовах неоптимальне підключення динаміків в акустичній системі не дозволить повністю реалізувати потенційно високу якість цих гучномовців. Тому розробники сучасних фільтрів для акустичних систем враховують при їх проектуванні не лише вимоги забезпечити максимально плоску АЧХ і лінійну ФЧХ у смузі пропускання фільтра, але і враховують при розрахунку елементів схеми фільтра зміну комплексного опору гучномовця на різних частотах, вимоги забезпечення заданої діаграми спрямованості акустичної системи на цих частотах і т.д. Все це стало можливим завдяки широкому використанню при проектуванні акустичних систем чисельних методів комп'ютерного моделювання та проектування.
Фільтри Баттерворта мають лінійну АЧХ в смузі пропускання фільтра, різко обриваються в смузі затухання фільтра. Однак перехідна характеристика таких фільтрів носить сильно виражений коливальний характер. Фільтри Бесселя також мають лінійну АЧХ в смузі пропускання і порівняно різкий спад у смузі затухання. Однак завдяки лінійній залежності фазового зсуву сигналу в залежності від його частоти перехідна характеристика кустичних систем з такими фільтрами хоча і має викид на АЧХ, але не має коливального характеру. Фільтри Чебишева мають надзвичайно різкий спад АЧХ в смузі затухання, проте АЧХ фільтра в його смузі пропускання носить хвилястий характер. Найбільш складні схеми розподільчих фільтрів включають в себе також спеціальні коригувальні ланцюги, які компенсують зміну імпедансу гучномовця на різних частотах. У результаті такої стабілізації імпедансу умови роботи розділення каналів істотно поліпшуються, тому що він навантажений на постійний і погоджений з ним імпеданс навантаження (гучномовеця). Тому параметри АЧХ фільтра виходять близькими до розрахункових. У випадку ж роботи фільтра на неузгоджені навантаження значення параметрів його АЧХ і ФЧХ стають непередбачуваними. Іноді в схему фільтра включають також спеціальні режекторні ланки з метою блокування у фільтрі сигналів на частоті резонансу гучномовця. Як правило, такі ланки використовують у фільтрах СЧ-і ВЧ-динаміків.
Отже, як ми бачимо, в сучасних АС використовуються досить складні схеми фільтрів, кількість елементів у яких може досягати декількох десятків.