- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
В антенно-фідерному тракті лінія передачі високочастотної енергії на одному з кінців навантажується деяким комплексним опором ZН, наприклад вхідним чи вихідним опором антени ZН = ZА (рис. 11.1). На практиці необхідно вміти розрахувати опір Zвх на іншому кінці лінії, тобто опір фідера на антенному вході приймача або опір, на який навантажено вихід передавача. Це важливо, зокрема, для узгодження виходу передавача чи входу приймача з антенно-фідерним трактом.
Фідер не тільки передає енергію від передавача до антени, але й трансформує складним чином повний опір антени. Опір Zвх, в загальному випадку, залежить від опору ZН, робочої
70
частоти, параметрів фідера (довжина, коефіцієнти вкорочення та згасання, хвильовий опір).
Рис. 11.1
В приведеному фідером до вхідних клем повному опорі Zвх можуть змінитись, в порівнянні з ZН, не тільки абсолютні значення активної та реактивної складових, а й знак реактивної складової.
В залежності від глибини аналізу процесів передачі енергії змішаною хвилею та зроблених припущень, різними авторами наводяться дещо відмінні аналітичні вирази для розрахунку Zвх. Якщо не враховувати втрат у лінії:
. (11.1)
Розглянемо приклад застосування виразу (11.1). Нехай повітряна лінія геометричною довжиною l = 2 м має хвильовий опір = 300 Ом і навантажена на послідовно ввімкнені активний опір RН = 200 Ом та ємність CН = 20 пФ (рис. 11.2). Втратами електромагнітної енергії в лінії знехтуємо. Розрахуємо вхідний опір Zвх лінії для електромагнітного коливання з довжиною хвилі у вакуумі = 10 м.
Рис. 11.2
Реактивний опір ємності:
Ом. (11.2)
Повний опір навантаження на кінці лінії становитиме:
Ом. (11.3)
Фазовий зсув хвилі вздовж усієї довжини лінії :
. (11.4)
Тут для спрощення використано значення довжини хвилі в лінії таке, як у вакуумі ( = 10 м), тобто коефіцієнт вкорочення лінії вважають таким, що дорівнює 1. Дане спрощення практично
72
припустиме, але тільки стосовно повітряних ліній, коефіцієнт вкорочення яких близький до одиниці і складає 1,05 1,1.
Вхідний опір лінії, згідно з (11.1), становитиме:
Ом. (11.5)
Як видно, відбулась трансформація лінією величин активного та реактивного опорів навантаження і змінився знак його реактивної складової. Розрахованим реактивним опором на частоті f = 30 МГц, що відповідає довжині хвилі у вакуумі = 10 м, характеризується індуктивність:
мкГн. (11.6)
У нижній частині рис. 11.2 показано під’єднану до вхідних клем лінії уявну RL-ланку, повний опір якої тотожний трансформованому лінією опору навантаження.
Дещо інший вираз для визначення вхідного опору лінії без втрат енергії :
. (11.7)
Обчислити вхідний опір лінії з врахуванням втрат можна за наступним виразом:
73
. (11.8)
У цій формулі = + jk, де - коефіцієнт згасання хвилі, k = 2/ - хвильове число, або фазовий зсув хвилі на одиничному відрізку лінії.
Величина , що є аргументом гіперболічного тангенса у виразі (11.8), має комплексне значення. Гіперболічні функції від комплексного аргумента можна знайти за допомогою таблиць, але розрахунки за формулою (11.8) залишаються досить громіздкими. Тому ще до недавнього часу широко використовували графічний метод розрахунків ліній, запропонований у 1939 році інженером П.Х.Смітом (Bell Telephone Laboratories). Діаграми Сміта (Вольперта - Сміта) складні, а точність одержаних графічним способом результатів невисока. Сучасна обчислювальна техніка дозволяє ефективно працювати безпосередньо з виразом (11.8).
Вирази (11.1), (11.7), (11.8) можна використати також для розв’язання оберненої задачі - визначення під’єднаного до кінця лінії повного опору, виходячи з виміряного вхідного опору лінії. Така задача постає, зокрема, в процесі контролю через фідер повного вхідного опору антени, піднятої високо над землею. Важливо, що при цьому опір на клемах антени контролюється дистанційно, наприклад із приміщення радіостанції.
Використання трансформуючих властивостей ліній та їх відрізків дозволяє реалізувати різноманітні узгоджуючі пристрої. На практиці ці пристрої застосовуються для узгодження за опорами елементів антенно-фідерного тракту між собою та з приймально-передавальною апаратурою.