- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
Схема найбільш простого підсилювача класу AD матиме вигляд :
Рис.3.14
При двохелементному LC-фільтрі, з допомогою якого виділяється корисний сигнал, параметри елементів фільтра розраховуються за формулами :
де fmax - максимальна частота корисного підсилюваного сигналу.
Величина коефіцієнту корисної дії даної схеми в першому наближенні може розраховуватись за формулою :
де rнас. – опір транзистора в режимі насичення, RН – опір навантаження.
При виведенні цієї формули не враховувались втрати обумовлені скінченністю величини тривалості фронту та зрізу, тобто не враховувались втрати енергії на транзисторі при його переході через активну область від стану насичення до відсічки, і навпаки. Оскільки транзистор володіє власною внутрішньою паразитною електричною ємністю, то в режимі відсічки вона заряджається, а при переході транзистора в режим насичення відбувається її розряд. Це також вносить додаткові паразитні втрати енергії. Крім цього в схемі на рис. 3.14 опір навантаження не заземлений, що створює певні незручності.
Рис. 3.15.
Вищі технічні характеристики забезпечуються двотактним підсилювачем класу AD. Двохтактна схема, за своєю суттю, поєднує дві однотактні схеми підсилювача AD, що працюють на одне навантаження. Робота підсилювача ілюструється часовими діаграмами (рис.3.16.)підсинюваний сигнал подається на вхід ШІМ, де перетворюється в дві послідовності прямокутних імпульсів , , зсунутих один відносно одного за фазою на 180º. Сигнали , підсилюються ідентичними підсилювачами імпульсів і подаються на входи транзисторів VT1 та VT2 двохтактного каскаду, при цьому в колекторному колі транзисторів формується послідовність прямокутних імпульсів (третя осцилограма рис. 3.16).після демодуляції ФНЧ струм протікаючий в аноді навантаження не буде містити вищих гармонійних складових. Фаза коливань напруги на опорі навантаження протилежна фазі коливань вхідного сигналу.
Рис. 3.16
Підсилювачі класу D характеризуються рядом недоліків. Вони менш точно відтворюють форму підсилювальних коливань і мають і мають на виході залишкові пульсації, що понижує їх динамічний діапазон. Крім того реалізація крутих фронтів імпульсів вимагає дуже високих граничних частот транзисторів і створює значні радіозавади в широкому спектрі частот.
76 . Трансформаторні та без трансформаторні підсилювачі класу А, В, АВ.
Розглянемо найбільш простий випадок однотактного вихідного каскаду.. Однотактні вихідні каскади можуть бути резистивні, трансформаторні, та дросельні.. Трансформаторні каскади використовуються у випадку низькоомного навантаження рис.3.1. Водночас каскади такого типу характеризуються такими недоліками: 1 – значні масогабаритні характеристики; 2 – погіршення виду АЧХ і для її вирівнювання в каскади попереднього підсилення вводяться ланки корекції; 3 – протікання колекторного струму через первинну обмотку в одному напрямку приводить до насичення осердя трансформатора, що погіршує фазочастотні характеристики.
Рис. 3.1
Оскільки активна складова опору первинної обмотки трансформатора низька, то навантажувальна пряма каскаду за постійним струмом є практично вертикальною лінією. Величина опору навантаження колектора за перемінним струмом складається з індуктивного опору первинної обмотки і, так званого, приведеного до первинної обмотки опору навантаження рис.3.2
Рис. 3.2
Даний каскад може працювати тільки в режимі А. Використання цього каскаду, наприклад, в режимі В приводить до виникнення парних гармонік, процентний зміст яких складає 40 %. Робота підсилювача в режимі А завідомо погіршує його енергетичні характеристики. Величина корисної потужності рівна площі трикутника АВС і визначається за формулою;
Значно вищі енергетичні характеристики забезпечуються при використанні двотактних вихідних каскадів рис. 3.3. Принцип роботи таких каскадів полягає в тому, що використовується два однакових однотактних каскади, кожен з яких підсилює свою (додатну чи від'ємну) півхвилю сигналу. Двотактні вихідні каскади можуть бути трансформаторними та безтрансформаторними. Останні прийнято підрозділяти на вихідні каскади з одним та двома джерелами живлення.
Рис.3.3
В даній схемі резистори R1, R2 задають режим роботи, емітерний резистор забезпечує стабілізацію положення робочої точки. Вихідний трансформатор виконаний з симетричною первинною обмоткою. Вхідний трансформатор забезпечує наявність двох протифазних сигналів (фазоінверсний трансформатор) В перший на півперіод на базу VT2 подається закриваюча напруга, на VT1 – відкриваюча (рис. 3.3).
С инусоїдальна зміна базової напруги приводить до відповідної зміни колекторного струм, який в перший напівперіод протікає від кінця до початку першої половини первинної обмотки трансформатора рис. 3.3.
В якості фазоінверсного каскаду можна використовувати транзисторні схеми, Вони не забезпечують гальванічної розв'язки, проте дозволяють суттєво зменшити масогабаритні параметри підсилювача. Прикладом фазоінвертуючого каскаду, може бути каскад з розділеним навантаженням рис. 3.5 (а).
Рис.3.5
Номінали резисторів цієї схеми, як правило вибираються рівними між собою. Недоліком схеми є те, що вихідний опір різний на різних виходах. Цей недолік вдається усунути використовуючи схему з інвертуючим каскадом рис. 3.5 (б). В цьому випадку обидва сигнали знімаються з емітерів транзистора і забезпечується найменша величина вихідного опору. Найбільш високу температурну стабільність параметрів протифазних сигналів забезпечує схема рис. 3.6, яка є базовою для диференційних підсилювачів.
Рис.3.6
підсилювача з опором навантаження вирішується шляхом використання схем з спільним колектором (емітерний повторювач), які забезпечують найбільш низький вихідний опір.