- •Лінійні блокові систематичні коди, генеруючи та перебіркова матриця.
- •2. Циклічні коди
- •3. Згорткові коди.
- •4. Імпульсно-кодова модуляція
- •Импульсно-кодовая модуляция
- •7. Властивості лінійних дискретних систем
- •Властивість пам'яті лінійних дискретних систем
- •Стійкість лінійних дискретних систем
- •Оцінка стійкості по імпульсної характеристиці: критерій стійкості
- •Приклад
- •8. Дискретні перетворення сигналів
- •7.5.1. Спектр Фур'є неперервних та дискретних сигналів.
- •10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем
- •11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості
- •12.Первинні параметри кола
- •Вторинні параметри кола
- •13 Поверхневий ефект. Причина явища.
- •14.Ефект близькості в двопровідній лінії зв’язку. Причина явища.
- •15. Конструктивні елементи кабелів електрозв’язку
- •16. Стандартні інтегральні мікросхеми ттл-логіки
- •17. Типи технологій логічних мікросхем
- •18. Параметри логічних імс
- •19. Методи покращення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
- •20. Перетворювачі код-аналог на матрицях r-2r
- •Класифікація зп
- •Перша цифра 1,5,6,7 – напівпровідникові мікросхеми
- •Статичні запам’ятовуючі пристрої
- •Динамічні зп
- •Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
- •Синхронна пам'ять
- •Пам'ять з внутрішнім кешом
- •Відеопам'ять
- •24. 2.1. Амплітудна модуляція (am)
- •26 Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26. Генератори із зовнішнім збудженням.
- •26/1 Генератор із зовнішнім збудженням
- •Принципові схеми генераторів із зовнішнім збудженням
- •2. Схема з загальною сіткою
- •3. Схема з загальним анодом
- •27. Аналіз амплітудно-модульованого коливання
- •28. Основні технічні характеристики антен
- •29.Метод дзеркальних зображень.Дыаграми напрямленосты розыщених над землею выбраторыв.
- •31.Режими роботи фідерів. Коефіцієнти стоячої та біжучої хвиль.
- •32.Трансформуючі властивості фідерних ліній.
- •33.Вплив землі на випромінювання антени
- •35.Елементарний магнітний диполь
- •36.Елементарна випромінююча щілина
- •38. Дзеркальні антени.
- •39. Лінзова антена
- •Принцип дії
- •41Канали зв’язку в інформаційно- вимірювальних системах.
- •42. Види і склад інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •43. Параметри радіоелектронних засобів та їх вплив на електромагнітну сумісність.
- •44. Структура електромагнітного поля та принципи екранування.
- •45. Індустріальні джерела завад.
- •Ймoвірнісні методи в задачах оцінки та забезпечення надійності рез.
- •Густина розподілу безвідмовної роботи , () ()
- •53. Активна, реактивна і повна потужності в колах синусоїдального струму.
- •Перехідні процеси велектричних колах
- •Закони комутації
- •Усталений режим. Перехідний режим : струми і напруги перехідного режиму.
- •Порядок розрахунку перехідного процесу класичним методом
- •58.Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •58. Спектри періодичних і неперіодичних сигналів
- •59. Випадковий процес. Основні моментні функції.
- •60.Спектральний метод аналізу проходження випадкових сигналів через лінійні електричні кола.
- •Середнє значення вихідного сигналу
- •Тому, виконуючи усереднення в обох частинах рівності (8.2), матимемо:
- •Отже, вихідний сигнал зв'язаний з вхідним сигналом співвідношенням
- •61. Тепловий шум резистора, формула Найквіста.
- •8.3.1.1. Формула Найквсіта
- •У цій формулі вважатимемо, що і знайдемо дисперсію . Тут же врахуємо, що, білий шум - це випадковий процес зі сталим на всіх частотах спектром потужності . Тоді
- •З іншого боку,
- •62. Диференційний підсилювач (рис. 113).
- •6.2.4. Диференційні (різницеві) схеми
- •6.2. Методи пониження дрейфу нуля підсилювача.
- •6.2.1. Термостабілізація
- •6.2.2. Термокомпенсація
- •64. Методи пониження потенціалу електродів підсилювальних елементів в підсилювачах постійного струму.
- •65. Підсилювачі постійного струму з перетворенням сигналу.
- •66. Способи задання та стабілізації положення робочої точки.
- •67.Суматори аналогових сигналів на операційних підсилювачах
- •Автоматичнепідстроюваннячастоти
- •4.1 Частотне автоматичне підстроювання частоти
- •71.Інтеггруюча та диференціюючи ланка на оп
- •72. Інвертуючий підсилювач на оп.
- •73. Неінвертуючий підсилювач на оп.
- •74. Аналого – дискретні підсилювачі.
- •3.3 Аналого – дискретні підсилювачі.
- •75. Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу d.
- •77/. Вхідні кола
- •78.Розбивка робочого діапазону частот на піддіапазони
- •79. Резонансні підсилювачі.
- •§5.2 Смугові підсилювачі.
- •§6 Перетворювачі частоти.
- •§6.1 Принципи перетворення частоти
- •§6.2 Побічні продукти перетворення.
- •§6.3 Типи перетворювачів частоти.
- •Нормальний закон розподілу випадкової похибки. Середньо-квадратичне значення та дисперсія випадкової похибки.
- •85.Способи вимирювання частоти і часових інтервалів методом калібровочних міток
- •86. Принципи сучасного телебачення. Фізіологічні властивості ока, їх вплив на технічні рішення в телебаченні.
- •87.Параметры разложения изображения в телевидении
- •88.Принципи кольорового телебачення
- •89. Система кольорового телебачення ntsc і pal (спрощенні схеми та спосіб кодування)
- •91. Типи мікрофонів основні характеристики мікрофонів.
- •92. Акустичні фільтри. Пристрої на поверхнево-акустичних хвилях. Приклади застосування.
- •93. Ефект Доплера. Конус Маха. Ультразвукові прилади на основі ефекту Доплера.
- •94. Застосування ультразвуку в медичній галузі.
- •95. Енергетичні характеристики звукового поля. Акустичний імпеданс.
- •96. Принцип дії пасивного інфрачервоного детектора руху.
- •97 . Загальна модель системи захисту об’єкту.
- •98. Типи датчиків, які використовуються в системі протипожежного захисту.
- •99. Класифікація протикрадіжкових систем захисту.
- •100. Основні складові базової системи відеоспостереження.
- •101. Якісні показники та критерії оптимального виявлення та розрізнення сигналів.
- •102.Характеристики сигналів та завад в ртс
- •103. Фазовий метод вимірювання кутових координат.
- •104. Принципи отримання інформації радіолокації
- •105. Залежність дальності спостереження від різних факторів. Узагальнене рівняння радіолокації у вільному просторі.
- •Рівняння дальності при віддзеркаленні радіохвиль від Земної поверхні.
- •Гранична дальність дії. Зона видимості.
- •Вплив умов розповсюдження радіохвиль на дальність дії рлс.
- •Вплив затухання радіохвиль на дальність дії.
- •106.Законодавче та нормативно-технічне забезпечення охорони праці
- •107.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •109. Дія електричного струму на організм людини
- •110. Вплив шуму на організм людини
Динамічні зп
В якості запам’ятовуючого елемента – МОН конденсатор.
Необхідна регенерації не рідше 1- 2 мілісекунди.
Зменшення числа виводів – мультиплексування адреси.
Приклад динамічного ЗП – 565РУ5
Параметри:
ємність - 64 Кбіт
Час зп/чит - 230 нсек
Потужність (зберігання) – 22 мвт
(звернення) - 250 мвт
Кількість адрес (мультиплекс.) – 8
Живлення - 5 В
Недоліки динамічної пам’яті – необхідність регенерації, що ускладнює схему.
По способу обміну всі мікросхеми оперативної пам’яті ділятся на асинхронні та синхронні
Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)
Робота асинхронної пам’яті не привязана до тактової частоти системної шини. Але тому що контролер пам’яті (і системної шини) – пристрій синхронний, то відлік часу ведеться в тактах. І якщо данні з’являються на виходах ІС навіть зразу після тактового імпульсу, вони будуть опрацьовані тільки з приходом наступного імпульсу. Це обмежує можливості асинхронної пам’яті.
Самим першим способом обміну даними з ОЗП був так званий Conventional з робочою частотою від 4,77 до 40 МГц. Він дозволяв зчитувати і записувати інформацію в рядок тільки на кожний пятий такт. Тому у зв'язку через невелику швидкость він пізніше був замінений більш прогресивними типами. Для Conventional загальне число тактів, що витрачається на пересилку 4 ряків даних, дорівнюе 20 (5 тактів для доступу по першій адресі, 5 - по другому і т.д).
FPM
Це самий ранній тип пам’яті, що застосовувалась у всіх 286-386 компьютерах.
В ній реалізований режим посторінкової адресації. Цей режим оснований на тому, що після вибору рядка передача даних виконується прости під’єднанням до вхідних-вихідних формувачів потріьного “стовбчика”. Отже, при наступних звертаннях до того-ж рядка не потрібно подавати адресу рядка, дешефрувати її, читати. В FPM підвищення швидкості обміну даними досягається дякуючи передачі повної адреси (рядка та стовбичка) при першому звертанні до пам’ятію При наступних зверненнях в межах тогож рядка вказується скорочена адреса (тільки стовбчики). Внаслідок цього втрати часу скорочуються на два такти.
EDO
Різниця полягає в збільшені порівнюючи з FPM часом зберігання даних на виході мікросхеми. Справа в тому, що в FPM вихідні дані дійсні тільки при активному сигналі CAS. В ІС EDO дані запам’ятовуються у внутрішньому регістрі по спаду сигналу CAS і зберігаються протягом певного часу до появи активного фронту. Це дозволяє нормально використовувати дані, коли CAS переведений в неактивний стан.
BEDO
В мікросхемах пам’яті BEDO використана ідея, що полягає в наступному.
Поряд з технологіями FPM i EDO використовується пересилка даних пакетами (burst). Новизна такого методу полягає в тому, що при першому звертанні дані автоматично зчитуються одночасно для кількох послідовних слів. При цьому для пересилання burst-пакета задаються адреса рядка та адреса тільки самого першого стовчика, а внутрішній лічильник автоматично слідкує за тим, щоб був переданий весь пакет. Це виключає необхідність пересилати адреси для послідуючих комірок. Таким чином, дякуючи burst-технології збільшується ефективність послідовного читання великих масивів даних. Новий метод пересилки скорочує час читання кожного слова ще на такт, що дозволяє BEDO працювати по схемі 5-1-1-1 (всього 8 тактів). Але для цього необхідна підтримка зі сторони набору системної логіки. Максимальна паспортна частота BEDO 66МГц, хоча мікросхеми добре функціонують на частотах до 83 МГц. BEDO ще не встигла широко розповсюдитись, як була витісненаSDRAM, розробленою приблизно в той самий час Intel.
Завершуючи розгляд асинхронних типів ІС, відмітимо, що їх швидкодію прийнято характеризувати часом циклу звертання, тобто мінімальним періодом, з яким можна виконати циклічне звертання за довільними адресами (всі пять операцій). Саме це мається на увазі, коли говорять про "60-наносекундний модуль". При переході до синхронної пам'яті, що використовує для роботи зовнішню тактову частоту, замість тривалості циклу доступу почали використовувати мінімаьно допустимий період тактової частоти. Так з'явились "10-нс модулі пам'яті", "8-нс" і навіть "7-нс". Але на жаль, за один такт дістатись до довільних даних не взмозі і вони.