Динамічні зп

В якості запам’ятовуючого елемента – МОН конденсатор.

Необхідна регенерації не рідше 1- 2 мілісекунди.

Зменшення числа виводів – мультиплексування адреси.

Приклад динамічного ЗП – 565РУ5

Параметри:

ємність - 64 Кбіт

Час зп/чит - 230 нсек

Потужність (зберігання) – 22 мвт

(звернення) - 250 мвт

Кількість адрес (мультиплекс.) – 8

Живлення - 5 В

Недоліки динамічної пам’яті – необхідність регенерації, що ускладнює схему.

По способу обміну всі мікросхеми оперативної пам’яті ділятся на асинхронні та синхронні

Асинхронна пам’ять (fpm edo bedo)

Робота асинхронної пам’яті не привязана до тактової частоти системної шини. Але тому що контролер пам’яті (і системної шини) – пристрій синхронний, то відлік часу ведеться в тактах. І якщо данні з’являються на виходах ІС навіть зразу після тактового імпульсу, вони будуть опрацьовані тільки з приходом наступного імпульсу. Це обмежує можливості асинхронної пам’яті.

Самим першим способом обміну даними з ОЗП був так званий Conventional з робочою частотою від 4,77 до 40 МГц. Він дозволяв зчитувати і записувати інформацію в рядок тільки на кожний пятий такт. Тому у зв'язку через невелику швидкость він пізніше був замінений більш прогресивними типами. Для Conventional загальне число тактів, що витрачається на пересилку 4 ряків даних, дорівнюе 20 (5 тактів для доступу по першій адресі, 5 - по другому і т.д).

FPM

Це самий ранній тип пам’яті, що застосовувалась у всіх 286-386 компьютерах.

В ній реалізований режим посторінкової адресації. Цей режим оснований на тому, що після вибору рядка передача даних виконується прости під’єднанням до вхідних-вихідних формувачів потріьного “стовбчика”. Отже, при наступних звертаннях до того-ж рядка не потрібно подавати адресу рядка, дешефрувати її, читати. В FPM підвищення швидкості обміну даними досягається дякуючи передачі повної адреси (рядка та стовбичка) при першому звертанні до пам’ятію При наступних зверненнях в межах тогож рядка вказується скорочена адреса (тільки стовбчики). Внаслідок цього втрати часу скорочуються на два такти.

EDO

Різниця полягає в збільшені порівнюючи з FPM часом зберігання даних на виході мікросхеми. Справа в тому, що в FPM вихідні дані дійсні тільки при активному сигналі CAS. В ІС EDO дані запам’ятовуються у внутрішньому регістрі по спаду сигналу CAS і зберігаються протягом певного часу до появи активного фронту. Це дозволяє нормально використовувати дані, коли CAS переведений в неактивний стан.

BEDO

В мікросхемах пам’яті BEDO використана ідея, що полягає в наступному.

Поряд з технологіями FPM i EDO використовується пересилка даних пакетами (burst). Новизна такого методу полягає в тому, що при першому звертанні дані автоматично зчитуються одночасно для кількох послідовних слів. При цьому для пересилання burst-пакета задаються адреса рядка та адреса тільки самого першого стовчика, а внутрішній лічильник автоматично слідкує за тим, щоб був переданий весь пакет. Це виключає необхідність пересилати адреси для послідуючих комірок. Таким чином, дякуючи burst-технології збільшується ефективність послідовного читання великих масивів даних. Новий метод пересилки скорочує час читання кожного слова ще на такт, що дозволяє BEDO працювати по схемі 5-1-1-1 (всього 8 тактів). Але для цього необхідна підтримка зі сторони набору системної логіки. Максимальна паспортна частота BEDO 66МГц, хоча мікросхеми добре функціонують на частотах до 83 МГц. BEDO ще не встигла широко розповсюдитись, як була витісненаSDRAM, розробленою приблизно в той самий час Intel.

Завершуючи розгляд асинхронних типів ІС, відмітимо, що їх швидкодію прийнято характеризувати часом циклу звертання, тобто мінімальним періодом, з яким можна виконати циклічне звертання за довільними адресами (всі пять операцій). Саме це мається на увазі, коли говорять про "60-наносекундний модуль". При переході до синхронної пам'яті, що використовує для роботи зовнішню тактову частоту, замість тривалості циклу доступу почали використовувати мінімаьно допустимий період тактової частоти. Так з'явились "10-нс модулі пам'яті", "8-нс" і навіть "7-нс". Але на жаль, за один такт дістатись до довільних даних не взмозі і вони.