Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_KP_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
661.5 Кб
Скачать
  1. Поняття складу злочину, його структура та значення.

Склад злочину – це сукупність встановлених в законі обєктивних і субєктивних ознак, які визначають вчинене діяння злочином.

Поняття склад злочину вживається у 3-х значеннях:

  • це законодавча модель певного типу злочинної поведінки(заборонено вбивати, і не говориться як)

  • як система певних юридичних фактів, наявність яких дозволяє зробити висновок, що діяння особи є злочином;

  • це центральна категорія науки КП, з якої виводяться практично всі кримінально-правові поняття.

Склад злочину складається з елементів і ознак, ці поняття не тотожні.

Встановлення складу злочину – це правова підстава для притягнення особи до КВ, сукупність, система законодавчих елементів і фактичних ознак, що характеризують вчинене діяння як злочин; склад злочину – це засіб криміналізації(заборонена поведінка) певного типу суспільної поведінки; це критерії відмежування злочину від інших правопорушень(може міститись і адмін.); це орієнтир для розмежування різних злочинів між собою;

  1. Елементи і ознаки складу злочину.

Ознаки злочину:

  • Суспільна небезпечність – це матеріальна ознака, яка полягає у здатності передбаченій у ККУ спричинити суттєву шкоду об’єктам, які охороняються кримінальним законом.

Як визнається суспільна небезпечність: цінністю блага на яке посягають; тяжкість наслідку; спосіб дії; мотив вчинення; форми вини; характер суспільної небезпеки, пов’язують із об’єктом посягання і тяжкістю наслідків; ступінь середньої небезпеки (кількісний показник, що розкриває різну соціальну сутність одного злочину (крадіжка, крадіжка з проникненням).

  • Винність – це внутрішній психологічний зміст злочину, тому визнається умисним те діяння, яке вчинене умисно або з необережності.

Не має вини – не має злочину.

  • Протиправність – не має злочину без вказівки на те в законі.

Дозволено те, що не заборонено.

  • Караність – це погроза застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях.

  1. Поняття кваліфікації злочину та її значення.

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на:

невеликої тяжкості

середньої тяжкості

тяжкі

особливо тяжкі

Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання. Сюди можна віднести такі злочини, як незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду (ст. 248 КК), жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК), чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК).

Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Таким злочином є, наприклад, крадіжка — таємне викрадення чужого майна (ст. 185 КК), давання хабара (ст. 369), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК). Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Мова може йти про умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК), контрабанду — переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 201 КК).

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Прикладом може бути умисне вбивство (ст. 115 КК) чи організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб (ст. 257 КК).

Залежно від ступеня завершеності злочини поділяються на закінчені та незакінчені. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Кримінального Кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

Готуванням до злочину є пошук або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності, у той час як за інші види готування особа має нести покарання.

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Кримінального кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Кримінальна відповідальність за замах на злочин настає за тією статтею Кримінального кодексу, якою передбачено відповідальність за закінчений злочин, який особа мала намір вчинити, з урахуванням правил ст. 15 Кримінального кодексу.

Від замаху слід відрізняти добровільну відмову — остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]