- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •Система кримінального права.
- •Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •Підстави кримінальної відповідальності конкретної особи.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його джерела.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •Космополітичний (універсальний) принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Принцип громадянства і універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття об’єкта злочину, його структура та значення.
- •Види об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину та її значення.
- •Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.
- •Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єкта злочину.
- •Поняття і види спеціального суб’єкта злочину.
- •Осудність та її критерії.
- •Обмежена осудність.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття і значення вини, її форми та види.
- •Факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Змішана форма вини.
- •Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Незакінчений злочин та його види.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Поняття і ознаки співучасті.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Відповідальність співучасників.
- •Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •Причетність до злочину.
- •Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •Повторність злочинів.
- •Сукупність злочинів.
- •Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Його застосування є обов’язковим і безумовним.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
- •Примусові заходи виховного характеру.
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
Види співучасників.
Співучасники у злочині можуть виконувати різні ролі. Із врахуванням цього у ч. 1 ст. 27 ККУ вказуються на види співучасників якими є виконавець, організатор, підбурювач і пособник.
Виконавець (співвиконавець) є особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які по закону не підлягають кримінальній відповідальності вчинила злочин.
Виконавець – це особа, яка втілила задум усіх співучасників – виконала об’єктивну сторону задуману всіма злочинами.
Співвиконавець – це особа, яка разом з кимось виконала об’єктивну сторону складу злочину. Вона могла виконувати дії тотожні, однорідні, послідовні, але ці дії входять в об’єктивну сторону одного спільного для них злочину.
Опосередкований виконавець – це особа, яка власноруч не вчиняла злочин, а вчинила його «чужими руками» - використала осіб неповнолітніх або неосудних.
Організатор злочину – це особа, яка вчинила хоча би одну з таких дій: організувала вчинення злочину (злочинів); керувала підготовкою чи вчиненням злочинів; утворила організовану групу чи організацію; керувала організованою групою чи організацією; забезпечувала фінансування організованої групи чи організації; забезпечувала приховування організованої злочинної діяльності групи чи організації.
Організатор виконує 2 функції:
Функції організації.
Функції керування.
Підбурювач – це особа яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
Способи схилення:
Умовляння.
Підкуп.
Погроза.
Примус, тощо.
Підбурювач – це особа, яка викликала бажання у іншої людини вчинити злочин. Підбурювач діє до початку вчинення злочину. Особистої участі у вчиненні злочину він не бере.
Пособник – це особа, яка сприяла вчиненню злочину.
Яким методом можливе сприяння вчиненню злочину:
Порада або вказівка.
Надання засобів чи знарядь вчинення злочину.
Усунення перешкод.
Заздалегідь обіцяла: переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети здобуті злочинним шляхом; придбати або збути такі предмети.
Іншим чином сприяла вчиненню злочину.
Пособник – це особа, яка утверджує бажання вчинити злочин.
Пособник може діяти до вчинення злочину, в процесі вчинення злочину та після фактичного його завершення, але якщо буде дана згода на такі дії до моменту закінчення злочину.
Заздалегідь обіцяло означає, що особа до моменту фактичного закінчення злочину дала згоду на вчинення таких дій.
Форми співучасті.
Форми співучасті – це об’єднання співучасників, які різняться між собою за характером виконуваних ролей і за стійкістю суб’єктивних зв’язків між ними.
За об’єктивними критеріями (за виконуваними ролями):
Проста – це така співучасть коли всі співучасники виконують одну роль (співвиконавці, без розподілу ролей).
Складна – з розподілом ролей.
За суб’єктивним критерієм (стаття 28 ККУ):
Група осіб.
Група осіб за попередньою змовою.
Організована група.
Злочинна організація.
Злочин вважається вчиненим групою осіб, якщо у його вчинені брали участь 2 чи більше суб’єкта вчинення злочину. При чому всі вони були співвиконавці
Ознаки групи осіб:
Наявність 2 чи більше осіб.
Відсутність попередньої змови. Вона мусить відбутися з початку вчинення злочину і до моменту завершення. Змова носить загальний характер – це знання, що особа разом з кимось вчиняє один і той же злочин.
Група осіб – це, як правило приєднання до розпочатої кимось злочинної діяльності, це злочини юрби.
Злочин вважається вчинений групою осіб за попередньою змовою, коли його вчинили спільно декілька (2 і більше суб’єкти), які заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину домовились про спільне його вчинення.
Ознаки:
Наявність 2 чи більше суб’єктів.
Змова до початку виконання об’єктивної сторони складу злочину.
Характер змови є більше деталізованим, порівняно із попередньою групою.
Така група осіб може бути як без розподілу ролей, так і з ним. Все залежить від тих функцій, які виконують співучасники в даному злочині.
Злочин вважається вчинений організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь 3 і більше особи, які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та інших злочинів, об’єднаних єдиними планом відомого всім співучасникам групи з розподілом функцій кожного співучасника для досягнення мети.
Ознаки організованої групи:
Стійкість.
Тривалість у часі.
Розподіл ролей.
Наявність організатора або керівного органу.
Вчинення злочинів на постійній основі.
Попередня детальна підготовка до вчинення злочину.
Забезпечення безпеки вчинення злочину і його учасників.
Корупція (але не на постійній основі).
Створення організованої групи є готуванням до злочину, окрім одного випадку. Стаття 392 ККУ, створення організованої групи у місцях відбування покарання.
Спеціалізація організованої групи.
Злочинна організація – це стійке, ієрархічне об’єднання декількох осіб (5 і більше) члени чи структурні одиниці якого об’єднались за попередньою змовою для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Ознаки:
Утворення особливого роду, яке характеризується найвищим ступенем організації; згуртованістю; стійкістю; постійністю складу учасників.
Мета: вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (кінцева мета).
Вузька спеціалізація діяльності.
Ієрархічність.
Структуризація.
Наявність організатора і чіткий розподіл ролей.
Характер участі – це роль яку виконує співучасник.
Ступінь участі – це його особистий вклад у досягнення спільного злочинного результату.