- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •Система кримінального права.
- •Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •Підстави кримінальної відповідальності конкретної особи.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його джерела.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •Космополітичний (універсальний) принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Принцип громадянства і універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття об’єкта злочину, його структура та значення.
- •Види об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину та її значення.
- •Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.
- •Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єкта злочину.
- •Поняття і види спеціального суб’єкта злочину.
- •Осудність та її критерії.
- •Обмежена осудність.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття і значення вини, її форми та види.
- •Факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Змішана форма вини.
- •Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Незакінчений злочин та його види.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Поняття і ознаки співучасті.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Відповідальність співучасників.
- •Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •Причетність до злочину.
- •Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •Повторність злочинів.
- •Сукупність злочинів.
- •Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Його застосування є обов’язковим і безумовним.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
- •Примусові заходи виховного характеру.
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
Вік кримінальної відповідальності.
Досягнення встановленого законом віку одна із загальних умов притягнення особи до кримінальної відповідальності. Під віком розуміють певний період її розвитку, якісно своєрідний ступінь формування її особистості.
Певний рівень свідомості та соціального розвитку формується з досягненням віку, коли під впливом сім'ї, школи, соціального оточення підліток розуміє, що є добром і що є злом, у яких випадках його дії можуть заподіяти шкоду іншим людям і суспільству. Достатній рівень свідомості дає змогу пред'являти до неповнолітнього вимоги узгоджувати свою поведінки з правилами, встановленими у суспільстві.[2]
В законі зазначено: "кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років" . Цей вік називають загальним віком кримінальної відповідальності.
Також встановлюється знижений вік кримінальної відповідальності - чотирнадцять років - за окремі, прямо перелічені законом злочини: "особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень (стаття 121; частини статей 345, 346, 350, 377, 398); . диверсію, бандитизм (ст.257), терористичний акт (стаття 258), . зґвалтування (стаття 152), . крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статі 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308)" та деякі інші.[6]
Таким чином, встановлення загального віку кримінальної відповідальності з 16 років, а за окремі злочини - з 14 років, обумовлено тим, що з досягненням цього віку особа повною мірою здатна оцінювати свою поведінку, у тому числі злочину.
Обмеження мінімального віку також пов'язано з тим, що саме у цьому віці відбувається становлення підлітка як особистості, перехід від дитячого стану до дорослого. У цьому віці неповнолітні вже можуть розуміти й оцінювати свої вчинки, хоча психіка їх ще не зовсім сформована. Вони не завжди критично ставляться до своїх дій, схильні до наслідування, можуть вчинити правопорушення із помилкових уявлень про товариство, нерідко неспроможні протистояти негативному впливові їх оточення. Підліткам притаманні бурхлива енергія, емоційність, імпульсивність, сприйнятливість. Вони, як правило, довірливі, люблять фантазувати. У цьому віці проявляється інтерес до пригод, подорожей, виникають різні захоплення, прагнення продемонструвати свою самостійність тощо. Враховуючи все це, законодавство передбачає певні особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Передбачений перелік злочинів, за вчинення яких кримінальна відповідальність настає з 14 років, є вичерпним.[9]
Аналіз цих злочинів дає підставу для висновку, що законодавець знизив вік кримінальної відповідальності за дві групи злочинів: а) насильницькі злочини; б) майнові злочини.
В основу зниження віку за ці злочини покладені такі критерії:
1) рівень розумового розвитку, свідомості особи, який свідчить про можливість уже в 14 років усвідомити суспільну небезпечність і протиправність злочинів;
2) значну поширеність більшості з цих злочинів серед підлітків;
3) значну суспільну небезпечність (тяжкість) більшості з цих злочинів.
Особа у віці від 14 до 16 років не відповідає за злочини, за які встановлюється відповідальність з 16 років, навіть якщо вона брала в них участь як співучасник. У цих випадках особа у віці від 14 до 16 років може нести відповідальність тільки коли в його конкретних діях містяться ознаки іншого злочину, за яке законом встановлена відповідальність з 14 років. Наприклад, якщо неповнолітній у віці до 16 років бере участь разом з іншими особами, що досягли 16 років, у такому злочині як примушувати до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань шляхом насильства, небезпечного для життя і здоров'я (ч.3 ст.355), то він може відповідати тільки за вчинення, наприклад, тяжкого тілесного ушкодження за статтею 121.
Оскільки вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність, має правове значення, органи досудового слідства і суди повинні вживати заходів щодо встановлення віку суб'єкта злочину - дати його народження. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності, її вік встановлюють відповідно до документів про народження (число, місяць, рік народження). Особа вважається такою, що досягла певного віку, не в день народження, а починаючи з 0 годин наступної доби. При цьому враховуються місце народження особи і місце вчинення злочину, якщо вони знаходяться в різних часових поясах. За відсутності документів про народження вік особи встановлюється на підставі судово-медичної експертизи. При цьому днем народження особи є останній день названого експертом року, а при визначенні віку мінімальною: максимальною кількістю років слід виходити із пропонованого експертами мінімального віку цієї особи. У ряді випадків кримінальна відповідальність можлива лише за злочини, вчинені повнолітніми особами, тобто особами, які досягли вісімнадцятирічного віку, бо за характером цих злочинів їх фактично не можуть вчинити неповнолітні. До таких злочинів слід віднести, наприклад, "ухилення від призову на строкову військову службу", "втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність .".