28. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.

• Суспільно-небезпечні діяння.

Суспільно-небезпечні діяння виражаються у 2-х значеннях:

• Як синонім слова злочин (стаття 11).

• Як обов’язкова ознака об’єктивної сторони.

Підставою кримінальної відповідальності є теж діяння, яке містить склад злочину (ст. 2).

Діяння – це узагальнена назва 2-х її форм:

Дія – діяння, яке вступає в протиріччя із нормою, що забороняє певним чином діяти. Це акт активної поведінки особи, суспільно-небезпечної та забороненої кримінальним законом.

Ознаки дії:

• Суспільна небезпечність. Дія заподіює шкоду.

• Протиправність, передбаченість або заборона його кримінальним кодексом.

• Караність. За такі діє настає покарання.

• Дія – це вольовий і свідомий вчинок.

Бездіяльність – це таке діяння, яке вступає в силу протиріччя нормі, яка приписує діяти під погрозою застосування покарання, а особа не вчиняє цих дій.

Якщо вчинення діяння виходить за межі свідомості або розуміння фактично вчиненого або ж створюється така обстановка, коли людина не може вчиняти певних дій або вчиняє їх, мова може йти про нездоланну силу.

Нездоланна сила – це наявність таких надзвичайних, невідворотних в даній обстановці сил природи чи інших об’єктивних факторів, вплив інших людей при яких особа позбавляється можливості діяти належним чином у відповідністю зі своєю волею, свідомістю (стихійне лихо, катастрофа, аварія, хвороба, нездоланний фізичний примус).

Форми діяння:

Дія:

• Фізичні – це використання фізичної, мускульної сили при вчиненні посягання, вони завжди направлені на зміну зовнішності предмета.

• Інформаційні – це передача певної інформації іншим особам, що проявляється в словесній формі або у формі дій які несуть інформацію.

Бездіяльніять – це акт забороненої кримінальним законом пасивної небезпечної поведінки, тобто не вчинення особою таких дій, які вона повинна і могла вчинити для відведення шкідливих наслідків (ст. 396).

При злочинній бездіяльності у особи повинен бути обов’язок діяти. Цей обов’язок випливає з прямої вказівки закону (ст. 139), з посадових чи професійних функцій (ст. 367), з родинних чи сімейних відносин (ст. 164), з попередніх дій особи яка поставила своєю поведінкою в небезпеку певний охоронюваний інтерес (ст. 135).

Бездіяльність це не внутрішні переживання людини, а особлива форма її поведінки, яка виражає її відношення до зовнішнього світу.

Надзвичайно важливою складовою бездіяльності є не тільки обов’язок, але і можливість діяти, який виражається в законі «могла б». Тільки сукупність обов’язку (повинна) та можливості (могла б) дає підстави притягнути таку особу до відповідальності за бездіяльність.

Деякі особливості мають діяння при вчинені триваючих, продовжувальних та складних злочинів.

Триваючий злочин характеризується одноактним вчиненням діяння, а потім, на потязі певного тривалого часу людина без дії, але знаходиться у «злочинному стані».

Продовжувальними є таки злочини, які характеризується послідовним вчиненням тотожних діянь, які охоплені єдиним умислом, направлені на досягнення єдиної мети і тому утворюють єдиний злочин.

Складний злочин складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо взяти їх окремо, заслуговує на самостійну правову оцінку, але законодавець об’єднує їх в одну норму, а тому вони називаються складними (ст. 121 ч. 2).