Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_KP_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
661.5 Кб
Скачать
  1. Відповідальність співучасників.

Відповідальність співучасників визначена у статті 29 та 30 ККУ. Вона залежить від кваліфікації і включає в себе питання призначення покарання.

Відповідальність співучасників, які діють в організованій групі чи злочинній організації вирішується таким чином:

  • Організатор несе відповідальність за усі злочини, які були вчинені учасниками цієї організації і охоплювалися його умислом.

  • Інші співучасники несуть відповідальність за ті злочини у підготовці чи вчиненні яких вони брали участь.

  • Кваліфікація дій цих співучасників визначається за тією статтею яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинене групою або організацією без інших вказівок.

При простій співучасті:

  • Виконавець, співвиконавець несе відповідальність за тією статтею і частиною яка передбачає відповідальність за цей злочин.

  • Всі інші учасники несуть відповідальність за той злочин, що вчинив виконавець.

  • Дії усіх співучасників, за винятком виконавця чи співвиконавця кваліфікуються за тією статтею, за якою кваліфіковані дії виконавця, але з обов’язковим посиланням на відповідну частину статті 27.

  1. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.

Крім загальних є так звані спеціальні питання відповідальності за співучасть:

  • Співучасть у злочині з спеціальним суб’єктом.

  • Провокація злочину.

  • Ексцес виконавця.

  • Безнаслідкова співучасть.

  • Невдале підбурювання або пособництво.

  • Добровільна відмова співучасників.

У ККУ не говориться, що співучасть не можлива з спеціальним суб’єктом, але це прямо визначено у злочинах про порядок несення військової служби.

Суб’єктом злочину зі спеціальним суб’єктом може бути лише особа, якій властиві ознаки спеціального суб’єкта.

Виконавцем злочину може бути тільки цей спеціальний суб’єкт.

Особи, які не мають ознак спеціального суб’єкта можуть виступати як організатори, пособники та підбурювачі злочину, виконавцем якого є спеціальний суб’єкт.

Ці співучасники несуть відповідальність за тією статтею кримінального кодексу, що і спеціальний суб’єкт.

Провокація злочину – це ситуація, коли особа провокує, підбурює виконавця чи інших осіб для вчинення злочину з метою подальшого його викриття.

Вона розглядається як співучасть у спровокованому злочині.

Ексцес виконавця має місце там де виконавцем вчинені такі злочинні дії, що не охоплюється ні прямим, ні непрямим умислом інших співучасників.

Він є там, коли інші учасники не передбачали, не бажали і не припускали вчинення тих дій, які фактично вчинив виконавець.

Є 2 види ексцесу:

  • Кількісний ексцес – коли виконавець почав вчиняти один злочин, що був задуманий усіма співучасниками, але його дії переросли у більш тяжкі.

  • Якісний ексцес – коли виконавець вчиняє не однорідні, а зовсім інші, які були задумані співучасниками діяння.

Співучасники несуть відповідальність за дії, що охоплювалися їхнім умислом, а виконавець за те, що вчинив.

Безнаслідкова співучасть має масі це там, де виконавцю не вдалося вчинити закінчений злочин і він вчинив лише готування або замах. У таких ситуаціях він несе відповідальність за готування до злочину чи замах, а інші співучасники аналогічно за ту стадію на якій злочин було припинено.

Невдале підбурювання або пособництво має місце, коли потенційний виконавець відмовляється брати участь у злочині (добровільна відмова). Тоді він відповідальності не несе, а інші співучасники відповідають за готування до злочину, який вони бажали вчинити.

Добровільна відмова виконавця розглядається за загальним правилом, інші співучасники повинні вчинити певні дії, які би не дозволили виконавцю вчинити їх.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]