71. Правила роботи з масивами у програмі Excel for Windows

Масив або матриця це сукупність інформації, яка однозначно проінвентаризована, тобто кожний член масива має свій особистий індифікатор (номер, координати т.д.)

Матриця більш математичний термін, в тойчас як масив більш інформатичний. Майже вся робота комп’ютера побутована на матричному принципі. Це насамперед робота пам’яті комп’ютера. Використовують матриці також і в інших науках, таких як математика, фізика, біологія та ін.

Комп’ютери, зокрема Excel, допомагають спростити роботу з матрицями, комп’тери набагато швидше виконують складні обчислення, в той же час без допомоги людини компьютер не зможе виконати будь яку задачу, в якій потрібна інтуіція і інші притаманні лише людині якості.

Безпосередньо за допомогою Excel ми можемо робити такі операції над матрицями, як визначення визначника, обчислення добутка, обчислення суми двох матриць.

За допомогою макросів цей список можна подовжити.

такк можна написати макрос (або програму на VBasic), яка б складала дві матриці, шукала б мінори членів матриці та інше.

Елементарні оператори роботи з матрицями розташовані у розділі “математичні та тригонометричні функції”

Елементарні математичні операції над масивами (матрицями)

До елементарних математичних операцій ми відносимо:

1.Складення двох, трьох і більше масивів.

2.Перемноження масивів.

3.Визначення визначника матриці.

4.Визначення рангу матриці та інше.

71. Суть міжгалузевої моделі Леонтьєва

Моде́ль міжгалузе́вого бала́нсу Лео́нтьєва, яку також називають моделлю «витрати — випуск» є основою багатьох лінійних моделей виробничого сектора економіки. За неї Василь Леонтьєв в 1973 році отримав нобелівську премію з економіки.

Модель базується на поняття «чиста галузь» (також на практиці використовують термін «вид економічної діяльності»), яка має такі ознаки:

1. Кожна галузь виробляє лише один продукт

2. Кожен продукт виробляється лише однією галуззю

3. Кожна галузь має єдину технологію

Нехай ввесь виробничий сектор складається з n чистих галузей, і відповідно існує різних n продуктів. В процесі виробництва кожна галузь використовує продукцію інших галузей.

 — обсяг продукту i-тої галузі, витраченого j-тою галуззю у виробничому процесі.

 — загальний обсяг продукту i-тої галузі

 — обсяг продукту i-тої галузі що не використовується для виробництва, тобто йде у кінцеве споживання.

 — додана вартість j-тої продукції (прибуток, амортизація, податки, зарплата за наймом тощо)

Маємо рівності, що показують як витрачається кожен продукт:

.

Для всього господарства загалом:

.

Аналогічно можна скласти рівняння що показують затрати ресурсів на виробництво продукту, або технологію:

.

Таке рівняння може мати лише вартісне вираження (бо в суму входить додана вартість ).

Загалом для національного господарства запишемо:

.

Обсяг валового суспільного продукту як сума розподіленої продукції галузей дорівнює обсягу валового суспільного продукту як сумі всіх виробничих витрат. Прирівнявши праві частини загальнонаціональних рівнянь витрат отримаємо:

,

звідки, очевидно, випливає, що:

,

тобто споживається продукції на загальну вартість, яка дорівнює загальній доданій вартості всіх виробництв.

Для міжгалузевого балансу важливо встановити взаємно однозначну відповідність між продуктами галузей, що використовують різні пока́зники. Наприклад енергетика вимірює випуск продукту у кіловат-годинах, гірнича промисловість — у тоннах. Тому їх варто перетворити у вартісні показники, які позначимо . Якщо  — єдина (узгоджена) ціна i-того виду продукції, то