Методологія країнознавчих досліджень

1. Формалізовані методи належать:

Метод контент аналізу - це переклад у кількісні показники масової текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною її обробкою. Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту документів і завдань дослідження, зробити таке: а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження, які прийнято називати категоріями контент-аналізу;      б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг) згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження. В ОВС контент-аналіз може використовуватися в роботі центрів громадських зв'язків, управлінь і відділів по роботі з особовим складом, а саме служб соціальної, виховної роботи і психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, штабу й ін. відділів.

Основними джерелами контент-аналізу в роботі цих підрозділів можуть бути: заяви й звернення громадян, у тому числі анонімні; службова документація (накази, зведення, особові справи, інструкції тощо);засоби масової інформації (газети, телепрограми, повідомлення по радіо, кінофільми, аудіо записи й ін.); чутки;

Контент-аналіз в ОВС може застосовувати з різноманітними цілями: для виявлення відношення населення до міліції (оцінки міліції, готовності співпрацювати); для виявлення стратегії подачі інформації в ЗМІ про міліцію;для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок працівників ОВС; для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок злочинців; для виявлення стилю керівництва.

Інвент аналіз - цей метод (званий інакше методом аналізу подієвих даних) спрямований на обробку публічної інформації, яка б показала, «хто говорить або робить, що, по відношенню до кого і коли». Систематизація та обробка відповідних даних здійснюється за такими ознаками: 1) суб'єкт-ініціатор (хто), 2) сюжет або «issue-area» (що), 3) суб'єкт-мішень (по відношенню до кого) і 4) дата події (коли ) (Rassett, Stair. 1981. P. 260-261). Систематизовані таким чином події зводяться в матричні таблиці, ранжируются і з-міряються за допомогою ЕОМ. Ефективність даного методу припускає наявність значного банку даних. Науково-прикладні проекти, які використовують івент-аналіз, відрізняються за типом досліджуваного Поведінки, числу аналізованих політичних діячів, по досліджуваним часових параметрів, кількості використовуваних джерел, типології матричних таблиць і т.п.

2. Загальнофілософські методи досліджень.

До загальнофілософських методів належать діалектичний, метафізичний, синергетичний, інтуїтивний, а також методи системного аналізу, синтезу, абстрагування тощо. Актуальним є застосування метафізичного методу, який потенційно може розкрити з більшою повнотою «внутрішні» риси прав і свобод людини та громадянина, а також процесів, пов’язаних з їхнім забезпеченням. Передусім необхідно встановити й урахувати специфічні ознаки та властивості державно-правових, а також соціальних явищ і процесів, які мають вагоме практичне значення.

Необхідно врахувати також об’єктивні процеси історичного характеру, а особливо досвід наукової розробки проблематики прав і свобод людини та громадянина.

Синергетичний метод передбачає розгляд нелінійного розвитку належних до упорядкованих систем або пов’язаних із ними явищ і процесів, зокрема й державно-правових.

За допомогою методу аналізу пізнають саму систему державно-правових явищ в її цілісності, а також права та свободи в їх єдності, їхні властивості, набуті саме завдяки цьому поєднанню (і яких вони позбавляються у «відокремленому» стані). Це дозволяє встановити наявність зв’язків різних елементів системи між собою, а також із зовнішнім середовищем, допомагає урізноманітнити уявлення щодо комплексності функціональної сфери держави та ролі прав і свобод людини та громадянина в цьому контексті. Підкреслимо, що завдяки методологічним можливостям структуралізму дослідники спроможні визначити й зафіксувати нові аспекти нормативного регулювання суспільних відносин, котрі раніше розглядалися як належність, але не досліджувалися.

Інтуїтивний метод полягає в ірраціональному сприйнятті людиною суті проблеми або різних її сторін. З’ясування відповідних, незрозумілих при застосуванні звичайних логічних прийомів і способів, різних аспектів досліджуваного предмета зумовлюється передусім суб’єктивними можливостями пізнання державно-правових явищ. При цьому слід також враховувати наявність відповідного досвіду, а також знань і навичок, які можуть сприяти інтуїтивному розкриттю не відомих фахівцеві сторін предмета. У аспекті взаємовпливу відповідних навичок самого фахівця існує також певний зв’язок між інтуїтивним і досвідним пізнанням та сприяння їх «взаємному розвитку».