Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_KP_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
661.5 Кб
Скачать
  1. Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.

Шкода, що завдається чи може бути завдана об’єкту кримінально-правовою охорони називається суспільно-небезпечними наслідками.

Наслідки поділяються: Матеріальні:

  • Майнові (розділ злочини проти власності).

  • Позитивна шкода. Упущена вигода (не виплата в повному обсязі податків).

  • Фізична шкода (тілесні ушкодження, смерть особи).

Нематеріальні – це негативні зміни в об’єкті посягання, що поєднанні з порушенням певних прав чи інших інтересів учасників суспільних відносин, непов’язані з фізичним впливом на людину чи предмети матеріального впливу:

  • Морально-етичні.

  • Політичні.

  • Соціальні.

В залежності від безпосереднього об’єкта як правило в результаті діяння наступають одні наслідки. Але можливі варіанти коли є 2 об’єкти, то відповідно і є 2 наслідки.

Наслідок від основного об’єкта – основний наслідок, від додаткового об’єкту – додатковий.

Додаткові наслідки поділяються:

  • Додаткові обов’язкові, які впливають на кваліфікацію.

  • Додаткові факультативні, які можуть бути або ні.

Значення суспільно-небезпечних наслідків:

  • Вони виступають в якості однієї з обов’язкових ознак матеріальних складів злочину.

  • Наслідки мають кваліфікуючі значення.

  • Наявність чи відсутність шкідливих наслідків враховується судом при призначенні покарання.

  • Причинний зв’язок між діями і наслідками. При якому одне явище причина закономірно, з внутрішньою причиною викладає інше явище – наслідок.

При встановлені причинного зв’язку відповідь дається на таке питання: чиє діяння породило наслідок? Кому цей наслідок слід інкримінувати?

Для того, щоб діяння особи могло бути визнане причиною, воно повинно відповідати певним вимогам:

  • Якщо характер діяння описаний у диспозиції статті, то в якості діяння (причини) може виступати тільки така дія.

  • Причина завжди передує наслідкам у часі.

Часової залежності мало, після цього не завжди означає наслідок цього.

Діяння тільки в тому випадку може бути визнане, якщо воно не тільки перебувало у часі але й було необхідною умовою його настання.

Випадковий причинний зв’язок не відбиває закономірностей розвитку подій.

  1. Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.

Причинний зв‘язок – обов‘язкова ознака злочинів із матеріальним складом. Від правильного виріше ння цього питання залежить правосудність вироку.

Види причинного зв’язку:

  • Опосередкований (причина – наслідок).

  • Безпосередній (причина – 2 причина – наслідок).

  • Причинний зв’язок при співучасті (дія 1 – дія 2 – дія 3 – наслідок).

У кримінально-правовому розумінні причинний зв‘язок означає, що злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб‘єкта.

Спрощено це виглядає так: одне явище (суспільно небезпечне діяння) породжує інше явище (злочинний наслідок). Звідси випливає: не було б діяння – не настали б і наслідки. Якщо, ж навпаки, суспільно небезпечні наслідки настали незалежно від того, чи було вчинене діяння, причинний зв‘язок відсутній. Але вирішення цього питання ускладнюється тим, що у ланцюгу взаємопов‘язаних явищ може бути дуже багато обставин, тому дуже важливо встановити, які саме з них є юридично значимими причинами наслідку.

Кримінальна правова наука має 3 основні теорії (концепції) щодо проблеми причинного зв‘язку:

1) “conditio sine gua non” (“умова, без якої немає”): той чи інший фактор, без якого не було б наслідку, є необхідною умовою злочинного результату і підставою для висновку про наявність причинного зв‘язку;

2) адекватності причини: визнає такими, що мають кримінально-правове значення , тільки “типові” причини;

3) необхідного спричинення: діяння передує наслідку за часом, діянню внутрішнє властива неминучість або реальна можливість настання наслідку, діяння породжує наслідок, наслідок породжується саме цим діянням, а не діям інших осіб або інших зовнішніх сил.

Причинний зв‘язок можливий не тільки між діями і наслідками. Суспільно небезпечні наслідки може породжувати і бездіяльність, але такий зв‘язок має певні особливості. Вона може, наприклад, являти собою невиконання певних дій, спрямованих на створення певних благ в інтересах суспільства. Так, при халатності бездіяльність може потягти невиконання поставки сировини підприємством-виробником, внаслідок чого підприємство-одержувач сировини не зможе випустити продукцію, в кінцевому підсумку, буде завдано шкоди суспільству. У таких випадках бездіяльність є єдиною причиною настання випадку. Якщо має місце невтручання, бездіяльність стає однією з причин настання наслідку (другою причиною є небезпечна дія іншої особи або шкідливий вплив сил природи). Напр., ст.147-3 – невтручання у певні фізичні процеси, що призводять до псування зерна та насіння олійних культур.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]