- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •Система кримінального права.
- •Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •Підстави кримінальної відповідальності конкретної особи.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його джерела.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •Космополітичний (універсальний) принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Принцип громадянства і універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття об’єкта злочину, його структура та значення.
- •Види об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину та її значення.
- •Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.
- •Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єкта злочину.
- •Поняття і види спеціального суб’єкта злочину.
- •Осудність та її критерії.
- •Обмежена осудність.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття і значення вини, її форми та види.
- •Факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Змішана форма вини.
- •Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Незакінчений злочин та його види.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Поняття і ознаки співучасті.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Відповідальність співучасників.
- •Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •Причетність до злочину.
- •Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •Повторність злочинів.
- •Сукупність злочинів.
- •Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Його застосування є обов’язковим і безумовним.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
- •Примусові заходи виховного характеру.
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
Шкода, що завдається чи може бути завдана об’єкту кримінально-правовою охорони називається суспільно-небезпечними наслідками.
Наслідки поділяються: Матеріальні:
Майнові (розділ злочини проти власності).
Позитивна шкода. Упущена вигода (не виплата в повному обсязі податків).
Фізична шкода (тілесні ушкодження, смерть особи).
Нематеріальні – це негативні зміни в об’єкті посягання, що поєднанні з порушенням певних прав чи інших інтересів учасників суспільних відносин, непов’язані з фізичним впливом на людину чи предмети матеріального впливу:
Морально-етичні.
Політичні.
Соціальні.
В залежності від безпосереднього об’єкта як правило в результаті діяння наступають одні наслідки. Але можливі варіанти коли є 2 об’єкти, то відповідно і є 2 наслідки.
Наслідок від основного об’єкта – основний наслідок, від додаткового об’єкту – додатковий.
Додаткові наслідки поділяються:
Додаткові обов’язкові, які впливають на кваліфікацію.
Додаткові факультативні, які можуть бути або ні.
Значення суспільно-небезпечних наслідків:
Вони виступають в якості однієї з обов’язкових ознак матеріальних складів злочину.
Наслідки мають кваліфікуючі значення.
Наявність чи відсутність шкідливих наслідків враховується судом при призначенні покарання.
Причинний зв’язок між діями і наслідками. При якому одне явище причина закономірно, з внутрішньою причиною викладає інше явище – наслідок.
При встановлені причинного зв’язку відповідь дається на таке питання: чиє діяння породило наслідок? Кому цей наслідок слід інкримінувати?
Для того, щоб діяння особи могло бути визнане причиною, воно повинно відповідати певним вимогам:
Якщо характер діяння описаний у диспозиції статті, то в якості діяння (причини) може виступати тільки така дія.
Причина завжди передує наслідкам у часі.
Часової залежності мало, після цього не завжди означає наслідок цього.
Діяння тільки в тому випадку може бути визнане, якщо воно не тільки перебувало у часі але й було необхідною умовою його настання.
Випадковий причинний зв’язок не відбиває закономірностей розвитку подій.
Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.
Причинний зв‘язок – обов‘язкова ознака злочинів із матеріальним складом. Від правильного виріше ння цього питання залежить правосудність вироку.
Види причинного зв’язку:
Опосередкований (причина – наслідок).
Безпосередній (причина – 2 причина – наслідок).
Причинний зв’язок при співучасті (дія 1 – дія 2 – дія 3 – наслідок).
У кримінально-правовому розумінні причинний зв‘язок означає, що злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб‘єкта.
Спрощено це виглядає так: одне явище (суспільно небезпечне діяння) породжує інше явище (злочинний наслідок). Звідси випливає: не було б діяння – не настали б і наслідки. Якщо, ж навпаки, суспільно небезпечні наслідки настали незалежно від того, чи було вчинене діяння, причинний зв‘язок відсутній. Але вирішення цього питання ускладнюється тим, що у ланцюгу взаємопов‘язаних явищ може бути дуже багато обставин, тому дуже важливо встановити, які саме з них є юридично значимими причинами наслідку.
Кримінальна правова наука має 3 основні теорії (концепції) щодо проблеми причинного зв‘язку:
1) “conditio sine gua non” (“умова, без якої немає”): той чи інший фактор, без якого не було б наслідку, є необхідною умовою злочинного результату і підставою для висновку про наявність причинного зв‘язку;
2) адекватності причини: визнає такими, що мають кримінально-правове значення , тільки “типові” причини;
3) необхідного спричинення: діяння передує наслідку за часом, діянню внутрішнє властива неминучість або реальна можливість настання наслідку, діяння породжує наслідок, наслідок породжується саме цим діянням, а не діям інших осіб або інших зовнішніх сил.
Причинний зв‘язок можливий не тільки між діями і наслідками. Суспільно небезпечні наслідки може породжувати і бездіяльність, але такий зв‘язок має певні особливості. Вона може, наприклад, являти собою невиконання певних дій, спрямованих на створення певних благ в інтересах суспільства. Так, при халатності бездіяльність може потягти невиконання поставки сировини підприємством-виробником, внаслідок чого підприємство-одержувач сировини не зможе випустити продукцію, в кінцевому підсумку, буде завдано шкоди суспільству. У таких випадках бездіяльність є єдиною причиною настання випадку. Якщо має місце невтручання, бездіяльність стає однією з причин настання наслідку (другою причиною є небезпечна дія іншої особи або шкідливий вплив сил природи). Напр., ст.147-3 – невтручання у певні фізичні процеси, що призводять до псування зерна та насіння олійних культур.