- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •Система кримінального права.
- •Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •Підстави кримінальної відповідальності конкретної особи.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його джерела.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •Космополітичний (універсальний) принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Принцип громадянства і універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття об’єкта злочину, його структура та значення.
- •Види об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину та її значення.
- •Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.
- •Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єкта злочину.
- •Поняття і види спеціального суб’єкта злочину.
- •Осудність та її критерії.
- •Обмежена осудність.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття і значення вини, її форми та види.
- •Факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Змішана форма вини.
- •Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Незакінчений злочин та його види.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Поняття і ознаки співучасті.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Відповідальність співучасників.
- •Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •Причетність до злочину.
- •Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •Повторність злочинів.
- •Сукупність злочинів.
- •Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Його застосування є обов’язковим і безумовним.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
- •Примусові заходи виховного характеру.
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
Факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
Мотив і мета - це факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Вони вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають зі змісту злочину.
Мотив злочину — це внутрішнє спонукання особи, яке ви-кликає у неї рішучість вчинити злочин. Мета — це уявлення про бажаний результат, якого прагне досягти особа. Мотиви, які викликають в окремих осіб рішучість вчинити злочин, можуть бути різними: корисливість, ненависть, помста, ревнощі, заздрість тощо. Мотив передбачається як обов’язкова ознака складу злочину, якщо він зазначається в диспозиції статті, наприклад, умисне вбивс-тво, вчинене з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) або з хулі-ганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК). В окремому складі злочину саме суспільно небезпечне діяння передбачає наявність за його вчи-нення певного мотиву, який прямо в законі може і не бути вказаним (наприклад, крадіжка передбачає наявність корисливого мотиву). На відміну від мотиву мета характеризує безпосередній зло-чинний результат, якого прагне досягти винний, скоюючи зло-чин. Наприклад, метою диверсії (ст. 113 КК) є ослаблення держа-ви. Мета в ряді випадків вказується у законі як необхідна ознака суб’єктивної сторони складу злочину. Наприклад, умисне вбивс-тво з метою приховати інший злочин або полегшити його вчи-нення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК). Якщо в кримінально-правових нормах Особливої частини мо-тив і мета не зазначені як обов’язкові ознаки, то вони на кваліфі-кацію не впливають і можуть впливати на призначення покаран-ня як пом’якшуюча чи обтяжуюча обставина.
Умисел та його види.
Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК). Непрямий умисел - це такий умисел, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. 3 ст. 24 КК).
За часом виникнення умислу розрізняють 2 види:
Такий, що виник раптово. Його реалізацію.
Як правило злочин з високим ступенем небезпеки характеризується не раптово.
Класифікація:
Привілейований – у випадках стану ефекту чи душевного хвилювання.
Не привілейований.
Від мети:
Визначений. Особа чітко уявляє собі яких саме наслідків вона хоче досягти. Недосягнення цих наслідків з причин, чи не залежно від її волі буде розглядатися як замах на злочин.
Невизначений. Особа передбачає наслідки свого діяння, але ці наслідки не конкретизовані.
Необережність та її види.
Необережність поряд з умислом - це основна форма вини у кримінальному праві. Необережна форма вини характерна для порушень правил безпеки руху та експлуатації транспорту, порушень вимог законодавства про охорону праці і безпеку виробництва, окремих службових злочинів. Не можна недооцінювати небезпеку необережних злочинів. Як свідчить практика, значна частина матеріальних збитків заподіюється необережними злочинами, котрі до того ж нерідко залишаються безкарними. Недисциплінованість окремих осіб, їх зневажливе ставлення до виконання своїх службових і професійних обов'язків в окремих випадках призводять до катастрофічних за своїми масштабами і тяжкістю наслідків. Прикладом тому є аварія на Чорнобильській АЕС.
Необережна форми вини має два види:
Злочинна самовпевненість - якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвер-нення.
Злочинна недбалість - має місце, коли особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідки своєї дії чи бездіяльності, хоча повинна була і могла передбачати.
Від злочинної недбалості необхідно відрізняти "випадок" ("казус"). "Випадок" ("казус") має місце, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією або бездіяльністю особи, котра, не тільки не передбачала можливості їх настання, але й не могла їх передбачити. "Випадок" ("казус") виключає вину в поведінці особи, а отже й наявність самого злочину.