44. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.

Помилка — це своєрідна форма психічного ставлення людини до вчиненого нею діяння та його наслідків. Помилка в кримінальному праві — це неправильне (хибне) уявлення особи про юридичне значення та фактичний зміст свого діяння, його наслідків та інших обставин, що передбачені як обов'язкові ознаки (елементи) у відповідному складі злочину. У правовій літературі розрізняють два види помилок: юридичні та фактичні.

Юридична помилка — це хибне уявлення особи:

1) щодо злочинності чи незлочинності її діяння та його наслідків;

2) щодо кваліфікації вчиненого нею злочину;

3) щодо виду та розміру покарання, яке може бути їй призначене за вчинений злочин. Кримінальна відповідальність не настає, якщо особа помилково вважала, що вона вчинила злочинне діяння, в той час як кримінальний закон таке діяння не вважає злочином. Наприклад, С. з метою збільшити свої особисті заощадження скуповував у окремих громадян іноземну валюту. Ним була скуплена валюта, варт ість якої не перевищувала двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати. С. вважав, що він вчинив злочин — порушення правил про валютні операції. Насправді ж такі дії не утворюють складу злочину, а належать до адміністративних правопорушень, за які застосовуються лише заходи адміністративного впливу. Якщо ж особа вчинила діяння і при цьому помилково вважає, що воно не є злочинним, в той час як таке діяння заборонено кримінальним законом, така особа підлягає кримінальній відповідальності за вчинений нею злочин

Тут діє загальне правило — незнання закону не звільняє від кримінальної відповідальності, оскільки особа до вчинення певних дій мала можливість знати закон, яким заборонено вчинення певних дій, але не скористалася чи не забажала скористатися такою можливістю. Закони завжди публікуються у пресі і доступні для ознайомлення кожному, хто бажає і мусить знати, що забороняє кримінальний закон. Однак це загальне положення може бути 184 спростовано судом за наявності певних обставин, які в окремих випадках виключають можливість особи знати про наявність певного закону. Така особа не підлягає кримінальній відповідальності. У тому випадку, коли особа допустила помилку щодо кваліфікації вчиненого злочину (наприклад, особа вважала, що вчинила крадіжку, а насправді то був грабіж), вона буде відповідати за фактично вчинений злочин, у даному випадку — за грабіж. Помилка особи щодо виду і розміру покарання за вчинений нею злочин не має значення для визначення судом конкретного виду і розміру покарання.

45. Поняття і види стадій вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину – це певні етапи реалізації умислу, які різняться між собою характером вчиненого діяння та моментом його припинення.

Ознаки стадій вчинення злочину:

• Стадії вчинення злочину мають місце тільки при умисних злочинах. При чому вид умислу прямий.

• Стадії характеризуються тим, що вони різняться між собою характером дій (при готуванні такі дії не завжди носять протиправний характер; при замасі діяння є протиправними).

• Різняться стадії за моментом припинення злочинних дій. Говорити про стадії можна лише тоді, коли злочинна діяльність була припинена, присічена, перервана на будь-якому етапі реалізації умислу.

За чинним законодавством виділяють 3 стадії вчинення злочину:

• Готування (ст. 14 ККУ).

• Замах (ст. 15 ККУ).

• Закінчений злочин (у всіх статтях особливої частини ККУ).