Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_KP_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
661.5 Кб
Скачать
  1. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

Призначення покарання за сукупністю злочинів регулюється ст. 70 КК.

згідно з ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Згідно з положеннями ст. 70 КК при сукупності злочинів суд призначає покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо. Це дає можливість призначити справедливе покарання за кожне з діянь, що входить у сукупність, керуючись кожний раз нормами, сформульованими у ст. ст. 65-67 КК.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначається судом, виходячи з одного з двох принципів:

1) принцип поглинання менш суворогопокарання більш суворим (здебільшого цей принцип застосовується, коли між злочинами, що входять у сукупність, пройшов значний проміжок часу або коли є велика різниця у ступеню тяжкості цих злочинів); 

2) принцип повного чи часткового складання призначених покарань. Скажімо, за один із злочинів, що входить у сукупність, суд призначив 3 роки позбавлення волі. За другий — 2 роки, за третій — 4 роки. Максимальне покарання, що передбачене у санкції з найбільш суворим покараннямстановить 5 років. Саме у цих межах може бути проведене складання покарань.

Очевидно, що якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів має бути визначено судом шляхом поглинання будь-яких менш суворих покарань (тобто всіх інших) довічним позбавленням волі.

  1. Призначення покарання за сукупністю вироків.

Загальне покарання за двома вироками обирається судом на підставі правил, визначених КК.  При складанні покарань різних видів застосовуються «Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення»,

  1. Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.

У разі застосування принципу часткового або повного скла-дання покарань нерідко виникає необхідність складання різних за видом покарань, призначених за окремі злочини. Правила скла-дання різнорідних покарань встановлені в ст. 72 КК.  У разі складання покарань за сукупністю злочинів та сукупні-стю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув’язнення зараховуєть-ся судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72. При призначенні покарань, не зазначених у цій частині даної статті, суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити пока-рання або повністю звільнити засудженого від його відбування.  У строк відбуття покарання зараховується весь час утримання особи під вартою: час затримання як підозрюваного у злочині; час перебування під вартою як міра запобіжного заходу; час пе-ребування в психіатричному стаціонарі у зв’язку з проведенням судово-психіатричної експертизи; час перебування особи на при-мусовому лікуванні (якщо на психічну хворобу особа захворіла після вчинення злочину),

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]