58. Повторність злочинів.

Повторність злочинів визначається вчинення двох або більше злочинів передбачених однією статтею або частиною статті, а також різними статтями чи її частинами, яка на це є пряма вказівка в законі.

Ознаки повторності:

• Особою (групою осіб) вчинено два і більше одиничних, самостійних злочинів.

• Одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються не одночасно. Вони віддалені певним проміжком часу.

• Ці злочини передбачені однією статтею і частиною або різними, якщо на це є пряма вказівка в законі.

• Для повторності немає значення була чи не була раніше особа притягнута до відповідальності.

• Повторність виключається, якщо особа за раніше вчинений злочин була звільнена від кримінальної відповідальності; закінчились строки давності притягнення до відповідальності; на цей злочин поширена амністія; була знята чи погашена судимість.

Види повторності:

• Повторні злочини не пов’язані із попереднім засудженням за раніше скоєний злочин.

• Повторні злочини пов’язані із попереднє вчиненим ним злочином.

Фактична повторність має 2 види:

• Повторність тотожних злочинів – це тоді, коли особа вчиняє віддалені у часі діяння, кожне окреме з яких буде кваліфікуватись за однією статтю та її частиною.

Повторність однорідних діянь – це повторність різних діянь, зазначених у різних частинах статті або різних статтях, при умові, що воно зазначено у самому кримінальному законі

59. Сукупність злочинів.

Сукупність – це вчинення особою двох і більше злочинів, передбачених різними статями, або різними її частинами статті ККУ, за жоден із злочинів особа не притягувалась до відповідальності.

При цьому не враховуються злочини за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності на законних підставах.

Ознаки:

• Особою вчинені 2 і більше злочинів.

• Кожен з них кваліфікується за різними статтями ККУ або її частинами.

• За жоден з них особа не була засуджена.

Види сукупності:

• Ідеальна сукупність – коли особа однією дією вчиняє два різних склади злочину.

Ознаки ідеальної сукупності одним діянням, в одному місці, одночасно, а наслідок – 2 склади злочину.

• Реальна сукупність – коли в різний час, в різному місці, різними діями вчинено злочин.

Ідеальну сукупність слід відрізняти від конкуренції норм, яка виникає у випадку коли дія особи містить склад злочину і може кваліфікуватись одночасно за різними статтями. Правильною буде та кваліфікація, де будуть відображені найбільш максимально усі ознаки фактично вчиненого діяння.

60. Рецидив злочинів.

Рецидив – це вчинення нового умисного злочину особою яка мала судимість за умисний злочин.

Рецидив – це повторність, пов’язана із засудженням за попередній злочин, тому йому властиві ознаки повторності.

Ознаки:

• Особою вчинено два і більше злочинів.

• При рецидиві кожен із злочинів віддалені один від одного в часі.

• Факт судимості (протягом строку відбування покарання або до зняття чи погашення судимості).

Види рецидиву:

За ступенем суспільної небезпеки:

• Пенітенціарні – коли особа була засуджена до позбавлення волі та в місцях позбавлення волі вчиняє злочин.

• Вчинення тяжких злочинів.

• Вчинення особливо тяжких злочинів.

За кількістю судимостей:

• Простий (2 судимості).

• Складний (3 і більше судимості).

За характером злочинів:

• Загальний – до якого входять різнорідні злочини.

• Спеціальний – до якого входять однотипні злочини.