46. Закінчений злочин.

Закінчений злочином визнається таке діяння, які містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею особливої частини ККУ (ч. 1 ст. 13).

Момент закінчення злочину є різним, залежно від конструкції складу злочину.

Є 3 види конструкцій складу злочину:

• Матеріальний склад злочину - злочин є закінчений в момент настання наслідків.

• Факультативний склад злочину - для його закінчення достатньо вчинення самого діяння.

• Усічений склад злочину – момент закінчення злочину переноситься на ранні його стадії.

Злочин вважається закінченим коли наявні усі ознаки, передбачені нормою закону.

47. Незакінчений злочин та його види.

Перші 2 стадії, готування і замах, в теорії кримінального права прийнято об’єднувати в поняття «попередня злочинна діяльність». Оскільки вона має місце до моменту закінчення злочину.

Існує 2 види незакінчених злочинів:

• Не доведене до кінця діяння з причин, що не залежать від волі винного (готування замаху).

• Не доведення діяння до кінця з причин, що залежать від волі винного (добровільна відмова від вчинення злочину).

Теорія кримінального права і судова практика виходить з того, що кримінально-правове значення має тільки та стадія, на якій переривається умисна злочинна діяльність, а кожна попередня стадія поглинається наступною.

Замах поглинає готування, закінчений злочин поглинає замах.

Чим ближче до закінчення тим більшу суспільну небезпеку складає вчинене, що і враховується судом при призначенні покарання.

Стадія вчинення злочину має значення при кваліфікації злочину.

48. Готування до злочину.

Відповідно до ч. ст. 14 ККУ готування до злочину проявляється у:

• Підшукуванні знарядь чи засобів вчинення злочинів.

• Пристосування засобів.

• Підшукування співучасників.

• Усунення перешкод.

Готування є першою стадією вчинення злочину дії винного ще безпосередньо не спрямовані на об’єкт і не ставлять його в безпосередню небезпеку.

З об’єктивної сторони, готування до злочину проявляється в різноманітних діях, але загальними для них є те, що всі вони передбачають створення умов для вчинення закінченого злочину, але він не доводиться до кінця з причин, що не залежать від волі винного.

З суб’єктивної сторони готування можливе тільки з прямим умислом.

Питання про відповідальність за готування вирішується наступним чином:

Готування до злочину тягне за собою кримінальну відповідальність, окрім злочинів невеликої тяжкості.

Особа, що вчинила готування несе відповідальність (її дії кваліфікуються за тією статтею, яка передбачає той злочин, який готується цією особою з обов’язковим посиланням на статтю 14).

Самі по собі підготовчі дії до одного злочину можуть містити ознаки складу іншого злочину – закінченого.

Готування до злочину необхідно відрізняти від вираження умислу, під яким слід розуміти тим чи іншім способом, наміру вчинити той чи інший злочин.

49. Замах на злочин.

Замахом на злочин (ст. 15 ККУ) є вчинене особою прямим умислом діяння (дія або бездіяльність) безпосередньо спрямованого на вчинення злочину передбаченого відповідною статтею особливої частини ККУ, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Ознаки замаху:

З суб’єктивної сторони, замах – це умисна дія, він можливий тільки з прямим умислом, коли особа бажає досягнення певного результату.

З об’єктивної сторони, замах характеризується такими моментами:

• Замах це вчинення дії безпосередньо направленої на вчинення злочину.

• Замах на злочин є лише тоді, коли починається виконання об’єктивної сторони злочину.

• Замах має місце там де злочин не доведено до кінця.

• Замах – це діяння, яке не доведеться до кінця, з причин, що не залежить від волі винного.

Види замаху на злочин:

• Закінчений замах – якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

• Не закінчений замах – якщо особа, з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій , які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Непридатний замах:

Замах на непридатний об’єкт має місце тоді, коли об’єкт не володіє необхідними ознаками або взагалі відсутній, що й приводить до неможливості доведення злочину до кінця.

Замах з непридатними засобами має місце тоді, коли особа застосовує помилково чи через незнання, що такі засоби, їх об’єктивні властивості не можуть заподіяти шкоди.