- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •Система кримінального права.
- •Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •Підстави кримінальної відповідальності конкретної особи.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його джерела.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •Космополітичний (універсальний) принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Принцип громадянства і універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття об’єкта злочину, його структура та значення.
- •Види об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину та її значення.
- •Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •Причинний зв’язок і його значення в кримінальному праві.
- •Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єкта злочину.
- •Поняття і види спеціального суб’єкта злочину.
- •Осудність та її критерії.
- •Обмежена осудність.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Відповідальність за злочини вчинені в стані сп’яніння.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття і значення вини, її форми та види.
- •Факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Змішана форма вини.
- •Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Незакінчений злочин та його види.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Поняття і ознаки співучасті.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Відповідальність співучасників.
- •Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •Причетність до злочину.
- •Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •Повторність злочинів.
- •Сукупність злочинів.
- •Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Його застосування є обов’язковим і безумовним.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •Поняття судимості.
- •Погашення судимості. Зняття судимості.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
- •Примусові заходи виховного характеру.
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни
- •Поняття, предмет кримінального права України.
- •Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •Кримінальне право і суміжні галузі права.
Осудність та її критерії.
Обов'язковою ознакою суб'єкта злочину є його осудність.
Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.
Згідно з ч. 1 ст. 19 КК осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Таким чином, осудна особа — це фізична особа, яка за віком і станом психічного здоров'я може усвідомлювати свої дії і керувати ними під час вчиненнязлочину. Із цього випливає, що питання про осудність особи виникає тільки при вчиненні нею злочину та визначенні інтелектуального та вольового моментів її вини.
Осудність — це нормальний психічний стан особи. Вона характеризується двома критеріями: юридичним і психологічним. Юридичним критерієм осудності є факт вчинення суспільно небезпечного діяння (злочину), передбаченого законом про кримінальну відповідальність, психічно здоровою особою, здатною повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) (фактичну сторону та суспільну небезпечність свого діяння) та керувати ними під час вчинення злочину. Під психологічним критерієм осудності розуміється стан свідомості особи, її здатність до усвідомленої діяльності. Психологічний критерійосудності характеризується двома ознаками:
1) можливістю (здатністю) повною мірою усвідомлювати характер своїх дій (бездіяльності), тобто усвідомлювати фактичну сторону та суспільну небезпечність свого діяння (іншими словами, коли здатність до усвідомленої діяльності збережена);
2) можливістю керувати своїми діями (бездіяльністю). Вказаний стан психіки є фактичною передумовою та юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності за скоєне діяння. У свідомості осудної особи відображається весь комплекс обставин вчинення злочину. Оцінюючи ситуацію, людина з різних варіантів поведінки за своїм розсудом вільно вибирає злочинний варіант, що є філософським обумовленням її кримінальної відповідальності. Таким чином, осудність— це кримінально-правова категорія, яка характеризує психічний стан особи під час вчинення злочину, при якому у неї повністю збережена здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.
Обмежена осудність.
Кримінальний кодекс України у ст. 20 визначає, що обмежено осудною є особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад була нездатна у повній мірі усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
Особа, що визнана обмежено осудною, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК.
Різновидом осудності є обмежена осудність. Відповідно до закону (ст. 20 КК) обмежено осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину,через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
Обмежена осудність визначається тільки на момент вчинення злочину і тільки у зв'язку з ним. Ставити питання про обмежену осудність за межами такого діяння недопустимо. На відміну від осудності обмежена осудність характеризується трьома критеріями: юридичним, психологічним і медичним.
Юридичним критерієм обмеженої осудності є факт вчинення особою передбаченого КК України суспільно небезпечного діяння (злочину),характеристика якого свідчить про психічний розлад суб'єкта злочину і значне обмеження здатності усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, за наявності доказів вчинення його особою, відносно якої вирішується питання про обмежену осудність. Це означає, що питання про обмежену осудність виникає тоді, коли:
а) є факт вчинення суспільне небезпечного діяння (злочину),
б) вказане діяння передбачене законом про кримінальну відповідальність як злочин,
в) діяння вчинене особою, в якої суттєво обмежена здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними внаслідок хронічного або тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності (непсихотичного рівня);
г) є докази вчинення діяння особою, відносно якої вирішується питання про обмежену осудність;
ґ) у судді (слідчого) виник сумнів щодо психічної здатності особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними (думка про психічне відхилення від норми). Психологічний критерій обмеженої осудності полягає в нездатності особи повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. У законі не передбачено ступінь обмеження здатності усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Однак очевидно, що психологічний критерій потребує певного уточнення. Він повинен передбачати суттєве обмеження (кількісне) у суб'єкта протиправного діяння здатності усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. Психологічний критерій може виражатися двома ознаками: 1) інтелектуальною — особа не здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) (не здатна у повному обсязі усвідомлювати фактичну сторону та суспільну небезпечність своєї поведінки); 2) вольовою — особа не здатна повною мірою керувати своїми діями. При цьому в особи може бути суттєво обмежена здатність усвідомлювати свої дії та просто обмежена або збережена здатність керувати ними, і навпаки. А також може бути суттєво обмежена й здатність усвідомлювати свої дії, й здатність керувати ними.