23. Види складів злочинів.

За ступенем суспільної небезпеки:

1) основний (без обтяжуючих чи пом’якшуючих обставин) (завжди ч. 1 ст. ККУ)

2) кваліфікований (з обтяжуючими обставинами) (як правило, ч. 2 ст. ККУ)

3) особливо кваліфіковані (з обставинами, що надають особливої суспільної небезпеки) (як правило ч. 3 і далі ст. ККУ)

4) привілейований (з пом’якшуючими обставинами) (вбивство через сильне душевне хвилювання – ст. 116)

За особливостями конструкції:

1) матеріальний – такий злочин вважається закінченим, в момент настання наслідків, які обов’язково зафіксовані у нормі(більшість)(вбивство – є труп).

2) формальні – є закінченими в момент вчинення діяння, а наслідки виносяться за склад злочину(не цікавлять наслідки)(одержання хабара).

3) усічені – момент закінчення складу злочину переноситься на ранні його стадії(готування чи замах; ст. 187)(погроза вбивства)

За способом описання в законі:

1) простий склад злочину, де записано – одна дія і один наслідок(вбивство труп).

2) складний, декілька дій – один наслідок, одна дія – декілька наслідків, сукупність декількох дій, дві форми вини.

24. Поняття об’єкта злочину, його структура та значення.

Об’єкт злочину – це те благо, якому злочином завдається реальна шкода, чи створюється загроза заподіяння такої шкоди. В науці кримінального права найбільш визнаною є точка зору, згідно з якою об’єктом є охоронювані законом про кримінальну відповідальність су-ні відносини.

Об’єктом злочину є не будь-які су-ні відносини, а лише ті, які поставлені під охорону ККУ, тому не тільки безпосереднім і родовим, але й загальним об’єктом усіх злочинів є не вся сукупність су-них відносин, а тільки ті із соціально схвалених відносин, які законодавець поставив під охорону кримінального законодавства, йдеться про найважливіші відносини.

Суспільні відносини, як об’єкт злочину мають об’єктивний характер, тобто існують поза, і незалежно від нашої свідомості, а значить і незалежно від кримінального закону, і є первинними стосовно нього. Таким чином об’єктом злочину є су-ні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону ККУ(Ст. 1).

Для правильного з’ясування сутності об’єкта злочину і механізму злочинного посягання на нього, важливо визначити структуру су-них відносин, і взаємодію між різними елементами їх складових частин. У філософській і пр. Науці загальновизнано, що елементами є:

Суб’єкти (носії відносин) – учасники (держава, юридичні і фізичні особи, об’єднання громадян);

Предмет, з приводу якого існують відносини – усе те, з приводу чого існують самі відносини (люди, товари тощо);

соціальний зв’язок (суспільно-значуща діяльність) як зміст відносин – виявляються сутність і соціальні властивості, певна взаємодія суб’єктів(лише для людей);

25. Види об’єктів злочинів.

У науці КП є 3-ступенева класифікація об’єктів за вертикаллю.

Загальний - сукупність усіх су-них відносин, що поставлені під охорону ККУ (ст. 1). Має важливе значення для визначення природи і сутності злочинів, ступеня їх суспільної небезпечності та відмежування від незлочинних діянь та ін.

Родовий(груповий) – об’єкт, яким охоплюється певне коло тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю су-них відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінальних правих норм (за розділами особливої частини).

Значення полягає в тому, що він дає можливість провести класифікацію всіх злочинів і кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за їх вчинення, саме ця його властивість покладена в побудову особливої частини ККУ, що дозволило законодавцю в цілому правильно об’єднати в межах одного розділу норми, в яких встановлюється відповідальність за посягання на тотожні чи однорідні відносини.