127Пояснити особливості процесів у національній економіці, для якої справедливою є характеристика: «частка сировини та напівфабрикатів у структурі експорту товарів і послуг за рік зросла вдвічі».

Планові ек-ки, в силу свого політичного устрою, не можуть використовувати переваги зовнішньої торгівлі. Загальна закономірність полягає в тому, що при зростанні ВВП і незмінному експорті, чистий експорт має тенденцію до скорочення. Навіть якщо спочатку чистий експорт мав позитивне сальдо, то з зростанням ВВП і, відповідно, імпорту, він може бути від'ємною величиною, за умови незмінної величини експорту. На певному етапі це призводить до стримування зростання ВВП. При падінні ВВП чистий експорт має тенденцію до зростання, тим самим стримуючи загальне падіння національного продукту. Падіння вир-ва та скорочення платоспроможного попиту населення зменшує внутрішній попит на товари як виробничого, так і кінцевого призначення. При незмінності попиту зовнішніх ринків, скорочення імпорту веде до зростання чистого експорту.Негативний вплив імпорту на динаміку ВВП може бути компенсований динамікою експорту. При високому рівні безробіття та недовикористанні виробничих потужностей, що характерно для депресійного стану ек-ки, збільшення чистого експорту веде до розширення сукупного попиту і, відповідно, до зростання реального обсягу національного вир-ва і зайнятості при сталих цінах. Так, постійне падіння вир-ва та скорочення платоспроможності населення значно зменшили попит внутрішнього ринку У. на товари як виробничого, так і кінцевого призначення. Сьогодні зростання експорту відбувається за рахунок попиту закордону на продукцію металургійної галузі та сільського господарства. Тому недостатність внутрішнього попиту компенсувалась попитом ззовні. У сучасних умовах близько 40 % трудових ресурсів задіяно у вир-ві експортної продукції.Отже, зовнішня торгівля є одним із вагомих стабілізуючих факторів нац. ек-ки. В умовах економічного спаду за рахунок експорту товарів і послуг компенсується недостатність сукупного попиту.На відміну від імпорту, який, як зазначалось вище, залежить від динаміки внутрішнього попиту, експорт (при достатніх ресурсах) визначається попитом зовнішніх ринків і залежить від динаміки економік зарубіжних країн.Якщо основою експорту є напівфабрикати, сировина – це свідчить про відсутність власного науково місткового вир-ва або про тимчасовий спад в економіці. Така ситуація була характерна для У. в період кризи, коли впав попит, як внутрішній так і зовнішній на продукцію машинобудування. Оскільки зменшалася частка науковомісткого обладнання зростає частка сировини та напівфабрикатів, які як раніше займають суттєве місце в структурі експорту. Якщо зарубіжні ек-ки знаходяться на підйомі і їх ВВП зростає, відповідно зростатиме й попит на товари і послуги ззовні. І, навпаки, спад в економіці зарубіжних країн негативно впливає і на експорт У..

128.Сутність наці, екон та зовнішньоек безпеки країни. Напрями її забезпечення.

Під поняттям нац. безпеки розуміють стан чи властивість держави забезпечувати адекватне реагування в умовах постійного дестабілізаційного впливу військових, економічних, політичних, екологічних, соціальних, техногенних та інших чинників. Важливою складовою нац. безпеки є економічна безпека. Економічна безпека характеризується таким станом нац. ек-ки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розширеного самовідтво­рення та спроможний задовольняти потреби особи, сім’ї, сус-ва, держави.

За рівнями розрізняють такі види економічної безпеки, як: міжнародну, локальну і приватну.Аналізуючи економічну безпеку, розрізняють три основні фактори, що впливають на неї:економічна незалежність, що означає самостійне формування економічної політики, стійкість і стабільність нац. ек-ки, що передбачає забезпечення міцності і надійності всіх елементів економічної системи, здатність до саморозвитку і прогресу

Основною складовою ЕБ є зовнішньоекономічна безпека (ЗЕБ), яка полягає у:

1) попередженні загроз, спрямованих проти економічних інтересів держави та інших інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;2) створення сприятливих умов для розвитку НЕ шляхом посилення її конкурентоспроможності.

Загальна державна стратегія зовн-ек д-сті має реалізовуватися через такі заходи:

• залучення іноз інвестицій задля спрямування їх насамперед на розвиток пром вир-ва;

• забезпечення надійної охорони митних кордонів, удосконалення валютного контролю та припинення нелегального вивозу за межі У. вітчизняного капіталу;

• створення вільних економічних зон, розвиток міжнародного туризму;

• удосконалення методів управління зовнішньоекономічною діяльністю та здійснення її правового захисту з урахуванням світового досвіду;

• стратегічне планування і прогнозування зовнішньоек діяльності;

• здійснення дипломатичної та політичної підтримки зовнішньоекономічної діяльності.