45. Необх та критерії віднесення товарів (правил поведінки) до категорії обов’язкових в у..

Відомо, що держава виконує таку економічну функцію як забезпечення людей обов’язковими товарами. Товари (правила поведінки), які держава зобов’язує людей використовувати (додержуватися), називаються обов’язковими товарами. Важливим аргументом на користь державного втручання в економіку є відома істина, що людина здатна діяти всупереч власним інтересам (наприклад, люди палять, вживають надмірну кількість алкоголю, порушують правила дорожнього руху, споживають шкідливі для здоров’я продукти тощо). Тому для жителів держави встановлюються загальні правила поведінки. Вони встановлюються таким чином, щоб людина не заподіяла шкоди ні собі, ні іншим, ні навколишньому середовищі. Таким чином, говорячи про обов’язкові правила поведінки можна згадати обов’язки громадянина., закріплені у Конституції У., зокрема: кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції У. та законів У., не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.Необх. таких обов’язкових товарів проявляється у том, кожна людина має почувати себе в безпеці у своїй державі. І для того, щоб цьому ніщо не заважало і існують обов’язкові правила поведінки, які безпосередньо закріплюються Законами та Конституцією У..

46. Ринковий та державний механізми перерозподілу ресурсів і доходів.

Ринковий механізм перерозподілу ресурсів і доходів. Для ринкової форми розподілу обмежених ресурсів характерний механізм саморегулювання. Він функціонує на засаді взаємодії ринкової ціни, співвідношення попиту та пропозиції, а також конкуренції. Не зважаючи на ефективність ринкового механізму перерозподілу, він забезпечує ефективний розподіл ресурсів лише за певних ідеальних умов. Розподіл ресурсів, за якого кожен із суб’єктів ринку не може поліпшити свого стану без того, щоб не погіршити стану інших суб’єктів ринку, називається ефективним (оптимальним). Проте в економіці виникають ситуації, коли ринковий механізм не забезпечує оптимального використання ресурсів. Такі умови і створюють вади ринку. Проблема розподілу доходів у ринковій економіці є однією із ключових, оскільки принципи розподілу передбачають механізм вирішення низки як економічних, так і соціальних проблем.

Державний механізм перерозподілу ресурсів і доходів. Державний вплив на ек розвиток здійснюється через с-ма розподілу. Абстрагуючись від окремих деталей, можна прирівняти державне регулювання ек-ки і державне регулювання системи розподілу доходів і ресурсів. Податковий, фіскальний, фінансово-кредитний, бюджетний та інші напрямки політики, які використовує держава, означає, по суті, регулювання відносин розподілу.

Особливість перерозподілу ресурсів між приватним і суспільним секторами ек-ки залежить від рівня зайнятості і повноти використання факторів вир-ва. В умовах неповної зайнятості і неповного використання ресурсів держава шляхом інвестування залучає фактори вир-ва у ті галузі народного господарства, котрі продукують суспільні блага і послуги. По іншому відбувається перерозподіл ресурсів між приватним та суспільним секторами в умовах відсутності безробіття та залученні у вир-во усіх наявних в національній економіці ресурсів. Держава змушена вивільняти ресурси із вир-ва товарів індивідуального споживання для скерування їх у вир-во суспільних благ.

Державний перерозподіл доходів здійснюється через бюджетно-фінансове регулювання. Держава відповідно до пріоритетів соц.ї політики чинними спеціальними соціальними програмами надає соціальні виплати у формі грошових і натуральних трансфертів а також послуг. Грошовісоціальнівиплатидоповнюютьсяповністюабочастковобезкоштовнимипослугамиохорониздоров'я, освіти, житлового і транспортного секторів.

Ринкове саморегулювання і державне регулювання – це дві складові, необхідні для стійкого функціонування економікою.