21.Порівняльна характеристика пропорцій між виробничою і невиробничою інфраструктурою з точки зору впливу на функціонування нац. Ек-ки.

До відтворювальних пропорцій, що зумовлюють темпи структурних зрушень в економіці, відносять пропорцію між вир-вом продукції в матеріальній формі та діяльністю, що забезпечує їх функціонування (інфраструктурою). Інфраструктура поділяється на дві групи: виробничу та невиробничу. До першої групи входять види діяльності, які безпосередньо обслуговують матеріальне вир-во: зв’язок, залізничний та автомобільний транспорт, шляхове господарство, енерго-, водо- та газопостачання, природоохоронні споруди тощо. До другої групи належать види діяльності, які опосередковано пов’язані з вир-вом: загальна й професійна освіта, охорона здоров’я та ін. Розвиток ек-ки, її ефективність безпосередньо залежать від стану та рівня розвитку інфраструктури. З іншого боку, розвиток інфраструктури потребує великих капітальних вкладень і зазвичай не дає швидкої віддачі. Однак скорочення інвестицій в інфраструктуру, що призводить до занепаду цієї сфери, негативно позначається на ефективності вир-ва, темпах науково-техн прогресу, якості продукції. Тому в більшості пром розвинутих країн світу динамічний розвиток інфраструктури є одним із головних напрямів держ інвестиційної політики. Головне, щоб при цьому зм частка витрат, пов’язаних з обігом товарів і грошей в економіці, та зб її ефективність.

Зараз наш уряд обіцяє зробити інфраструктуру У. європ «за лічені роки». Головним завданням для них є створити серйозний заділ для створення інфраструктурних об'єктів в наступні роки. За лічені роки наші автошляхи, розв'язки, залізні дороги, вокзали, аеропорти повинні придбати цілком європ вигляд і бути, безумовно, європ якості.

22.Сутність та характеристика регіональної структури нац. Ек у..

Структура нац ек-ки відображає співвідношення, які відбивають взаємозалежності між окремими частинами ек-ки та її зв’язки із зовнішнім світом. Рег.екон. пропорції відображають особл-ті концентрації вир-ва продукції, які склалися в результаті дії терит.поділу праці. Екон.основу рег. структури ек-ки (РС) формує терит. розміщення суб’єктів господарювання, різноманітність цих суб’єктів, а також їхні зв’язки з певною геосистемою. У НЕ існує 2 типи рег систем. 1. стосується поділу терит-ї Укр. на адм-тер. одиниці, які охоплюють екон.діяльність, соц. процеси, упр-ня на усіх рівнях АРК, області, райони, міста, СМТ, села. 2. розподіляє ек-ку за терит. формами орг.-ї госп-ва на терит-виробничі одиниці різних рівнів: промисл пункт, пром. вузол, пром. центр, терит-виробн комплекс, агломерація, спеціаліз район і зона, інтегральний ек район. Найбільш крупною одиницею поділу нац. ек-ки за рег формами орг.-ї госп-ва є інтегральні ек райони, що виділені на основі особл-тей екон.розвитку різних частин території Укр. і є об’єктами екон.аналізу, прогнозування і держ рег-ня регіон-го розвитку. В Укр. 8 екон.районів: Причорн ( АРК, Севаст. обл, Одес, Микол, Херс), Придніпр (Дніпроп, Запоріж, Кіров), Донецький ( Донец, Луг), Сх ( Полтав, Сумськ, Харк), Центр ( Киівськ., м. Київ, Черкаська), Поліський (Волин, Житом, Рівнен, Черніг), Подільський ( Вінниц, Терноп, Хмельн), Карпатський ( Закарп, Львів, Ів-Фр, Чернів). В окрему групу терит.одиниць виділяють:1)єврорегінони Буг, Карпатський; 2) прикордонні території з РФ; 3)спеціальні (вільні) екон.зони(СВЕЗ); 4)території пріоритетного розвитку(ТПР); 5)проблемні території (Чорнобильська, депресивні тер-ї)тощо. Створення СВЕЗ передбачає досягнення 3 цілей: 1. екон. зростання в певному регіоні, здійснення позит. впливу на розвиток країни 2. вирішення соц. проблем 3. еколог оздоровлення. Реалізація цих цілей проводиться за допомогою введення на тер-ях СВЕЗ спец. режиму держ.регулювання екон.діяльності (пільгове оподаткування, сприяння інвестуванню,зниження митних ставок, спрощення порядку зовнішньої торгівлі тощо).

Аналір РС НЕ вказує на значні відмінності економічних районів за структурою видів діяльності та рівнем економічного розвитку. Значна частка трудових ресурсів і основних засобів припадає на Дон. та Придніпр. екон. райони, в яких сконцентровані найбільш енерго-, фондомісткі, екологічно шкідливі вир-ва промисловості. Проте їхня питома вага у заг. обсязі промислового вир-ва неухильно зменшується з розвитком високотехнологічних вир-в в інших екон. районах.