88. Порівняльна характеристика сутності та призначення складових соц.-економічного передбачення: «гіпотеза», «прогноз» і «план».

Більш загальним поняттям ніж прогнозування є передбачення. Передбачення як випереджувальне (завчасне) відображення дійсності, ґрунтоване на пізнанні законів природи, суспільства та мислення, залежно від рівня конкретизації й характеру впливу на перебіг досліджуваних процесів, має чотири форми: гіпотезу (загальнонаукове передбачення), прогноз, програму та план. Гіпотеза характеризує наукове передбачення на рівні загаль­ної теорії. Це означає, що початкову базу побудови гіпотези становлять теорія і відкриті на її основі закономірності й причиново-наслідкові зв’язки функціонування і розвитку дослід­жуваних об’єктів. На рівні гіпотези дають якісну характеристику останніх, яка відбиває загальні закономірності їхньої пове­дінки. Прогноз порівняно з гіпотезою більш визначений, оскільки ґрунтується не лише на якісних, а й на кількісних параметрах, що дає змогу характеризувати майбутній стан об’єкта ще й кількісно. Прогноз — це передбачення на рівні конкретно-прикладної теорії. Отже, прогноз відрізняється від гіпотези меншою мірою невизначеності та більшою ймовірністю. Разом із тим, зв’язки прогнозу з досліджуваним об’єктом або явищем не є жорсткими, однозначними: прогноз має імовірнісний характер. Гіпотеза має найзагальніший характер, без неї неможливе жодне наукове управління та планування. План і прогноз — це взаємодоповнювальні стадії планування за вирішальної ролі плану як провідної ланки управління суспіль­ним вир-вом. При цьому прогноз виступає чинником, який орієнтує наявну практику на можливості розвитку в майбут­ньому, а прогнозування є інструментом розроблення планів. Фор­ми поєднання прогнозу та плану можуть бути різними: прогноз може передувати розробленню плану (як правило), складатися після плану (прогнозування наслідків зафіксованого у плані рішення), здійснюватися в процесі розроблення плану. Між прогнозом і планом існують і розбіжності. Головна з них полягає в тому, що план має директивний, а прогноз — імовірний характер. План — це однозначне рішення, зокрема й тоді, коли його розробляють на варіантній основі. Натомість прогноз за своєї сутністю має альтернативний, варіантний зміст.

89. Державне прогнозування економічного і соц.Го розвитку у..

Державне прогнозування економічного і соц.го розвитку - це с-ма науково обгрунтованого передбачення напрямів економічного і соц.го розвитку, можливого стану ек-ки держави у майбутньому, альтернативних шляхів і термінів його досягнення у разі прийняття тієї чи іншої стратегії економічного розвитку.

Стратегічною метою У. за умов трансформації, спрямованої на поєднання механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання, є побудова сої^ально орієнтованої ринкової ек-ки. Цей напрям, по суті, є вітчизняним трактуванням загальносвітової тенденції руху до постіндустріальної цивілізації, який має бути здійснений еволюційним, безконфронтаційним шляхом. Найважливішими засобами формування та реалізації стратегії соц-ек розвитку, а також ДРЕ є прогнозу вання, макроек планування та державне програмування. С-ма прогнозних і програмних документів ек і соц розвитку У. складається з: •прогнозів ек і соц розвитку У. на середньо- та короткостроковий періоди; •Державної програми ек і соц розвитку У. на короткостроковий період; •прогнозів ек і соц розвитку АР Крим, областей, районів і міст на середньостр період; •програм ек і соц розвитку АР Крим, областей, районів і міст на короткостроковий період; •прогнозів розвитку окремих галузей ек-ки на середньо-строковий період; •програм розвитку окремих галузей ек-ки.

Соц-ек прогнозування є складовою ширшого поняття — передбачення.Залежно від ступеня конкретизації досліджуваних процесів розрізняють три форми передбачення: гіпотезу, прогноз і план (програму).