19.Порівняльна характеристика пропорцій між споживанням і нагромадженням з точки зору впливу на функціонування нац. Ек-ки.

Пропорція (між нагромадженням та споживанням) виражає співвідношення частин волового внутрішнього продукту (за винятком сальдо зовнішньої торгівлі), які спрямовуються на валове нагромадження і вартості матеріальних благ, що використовуються на кінцеве споживання товарів і послуг. Валове нагромадження складається з суми валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів та придбання за винятком вибуття цінностей. Кінцеве споживання товарів і послуг розраховується як сума витрат домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витрат державних закладів на задоволення індивідуальних і колективних потреб суспільства, а також витрат на індивідуальне кінцеве споживання некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. Пропорція між споживанням та нагромадженням, з одного боку, визначає темпи економічного зростання, а з іншого — р-нь споживчого попиту, можливості задоволення поточних потреб у межах нац. ек-ки.

Співвідношення між споживанням та нагромадженням залежить від багатьох чинників, головні з яких: величина доходів та податків; вартість факторів вир-ва — матеріальних ресурсів, робочої сили, капіталу (рівня процентної ставки); обсяги нематеріальних активів (інформація, технології і т. п.); співвідношення між попитом і пропозицією; стабільність грошового обігу; стабільність політичної ситуації й законодавства; стан навколишнього природного середовища тощо. Чим більша частка нагромадження, тим меншою стає частка споживання. Проте за певних умов збільшення ВВП, співвідношення між споживанням та нагромадженням може залишатися незмінним, тобто абсолютна сума споживання й нагромадження може зростати одночасно.

20.Класифікація видів економічної діяльності, характеристика галузевої структури нац. Ек-ки у..

Структура нац ек-ки відобр співвідн, які відбивають взаємозалежності між окремими частинами ек-ки та її зв’язки із зовн світом. Макропропорції між ВЕД і їх групами, що мають однакові ек хар-ки становлять основу галузевої струк-ри. Структура НЕ за видами економічної діяльності (ВЕД) пов’язана із суспільним поділом праці. Згідно з КВЕД (класифікація видів економічної діяльності), прийнятої в У. 2001 р. на основі стандарту міжнародної класифікації ЄС, виділяють укрупнених ВЕД:1) с/г, мисливське, лісове господарство; 2) рибне госп-во; 3) добувна пром.; 4) обробна пром.; 5) в-во та розподіл електроенергії, газу, води; 6) будівництво; 7) оптова і роздрібна торгівля транспортом і послугами з ремонту; 8) готелі, ресторани; 9) транспорт і зв'язок; 10) фінансова діяльність; 11) операції з нерухомістю; 12) державне управління; 13) освіта; 14) охорона здоров'я та соц. допомога; 15) колективні громадські й особисті послуги; 16) послуги домашньої прислуги; 17) екстериторіальна діяльність.

В кожному виді виділені підвиди, розділи, підрозділи, класи, підкласи, які мають цифрові коди. Підкласи мають коди від 0 до 9. Для аналізу прогресивності структурних змін у нац. ек-ці ВЕД об’єднуються у 3 групи: 1. дія-ть, пов’язана з видобув.м ресурсів; 2. дія-ть з переробки ресурсів та вироблення гот продукції; 3. сфера послуг. Р-нь освоєння території У. відносно високий. Економіка У. охоплює всі ланки суспільного вир-ва, розподі­лу та обміну на всій території. Вона має складну, досить диференційовану й диверсифіковану структуру. Для неї характерні:

· пере­важання важкої індустрії;

· недостатній розвиток галузей і вир-ва товарів народного споживання;

· наявність галузей і виробництв, що за­безпечують науково-технічний прогрес і розширення та поглиблення внутрішньо і міжгалузевих виробничих зв'язків.

На галузеву структуру ек-ки У. впливають різні еконо­мічні та природні чинники, в тому числі наявний р-нь розвитку продуктивних сил, темпи зростання (занепаду) вир-ва, р-нь за­безпечення сировинними та паливно-енергетичними ресурсами, інтенсивність реалізації досягнень науки й техніки, міжнародний поділ праці, економічна інтеграція.

Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу У.. Структура промислового комплексу:

1. Важка промисловість: - машинобудівний комплекс, - металургійний комплекс,

- хім-лісовий комплекс, - пром-сть будів матеріалів, - паливно-енергетичний комплекс.

2. Легка промисловість. 3. Харчова промисловість.

Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей нац ек, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Сьогодні в У. будівництво перебуває в занепаді. Агропромисловий комплекс У. - складна виробничо-економічна с-ма, яка становить групу технологічно й економічно взаємопов'язаних галузей сільського господарства, промисловості та ін­фраструктури. Агропромисловий комплекс У. нині переживає не найкращі часи. Як і багато інших галузей, він знаходиться у глибокій транснаціональній кризі. Реформи в аграрному секторі У. просуваються повільно. Сфера послуг – це діяльність суб’єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовників – особисті, колективні. На сьогоднішній день сфера послуг в У. нерозвинена, в цій галузі зайнято лише близько 40%, тоді як у розвинених цей показник становить 70-75%.